Станіславівський Натураліст Posts

Березень 5, 2007

image009.jpg 

Андрій М. ЗАМОРОКА

Екологічна станція в Тіпутіні охоплює майже 1500 акрів площі (щось близько 600 гектарів) тропічного дощового лісу. На цій, здавалось, би невеликій території зростає 3000 видів вищих рослин, проживає 530 видів птахів, 91 вид ссавців у тім числі й 11 приматів.  На одне перуанське дерево у тропічному лісі припадає до 650 видів тільки одних жуків! Облік комах на площі в один гектар у тому ж таки перуанському лісі дав ще більш вражаючий результат – 42000 (тисячі!) видів, але  це далеко не максимальний результат. Впродовж останніх років роботи на станції в Тіпутіні, налічено 60000 видів комах на одному гектарі!!!

Журнал Станіславівський натуралісТ

Березень 5, 2007

 p195_38.jpg

Руслан ЖИРАК

Напевно немає такої людини, яка б у своїх мріях не переносилась у такі далекі і майже неприступні тропічні ліси. Ще кілька десятиліть тому, вважалося, що „легеням нашої Планети” ніщо і ніхто не загрожує. Однак, виявляється, що це не зовсім так. Через  брак екологічної свідомості, а частіше просто через своє байдуже ставлення, людина знищує, здавалось би, незнищенне. Тому, мрії багатьох дослідників, науковців чи просто романтиків можуть так і залишитись мріями, кольоровими снами, які ніколи не втіляться в реальному і трохи жорстокому світі.

Березень 5, 2007
Вигляд із гори Синяк на вершини Малого Ґорґану (спереду) і Довбушанки (позаду)

Андрій М. ЗАМОРОКА

На південний схід від міста Станіславова  здіймаються Карпати. Подорожуючи власним автом, потягом чи автобусом, далеко на горизонті вам відкривається ламана лінія хребтів, яка біжить в синюватій димці від краю до краю обрію. Гострі вершини торкаються хмар. Та частина гір, що погожої ясної днини видніється з багатоповерхівок міста, є найсхіднішим масивом Українських Карпат – Ґорґанами.

Березень 5, 2007
Так виглядає Дністровський каньйон перед впадінням у нього ріки Стрипи
Так виглядає Дністровський каньйон перед впадінням у нього ріки Стрипи

Руслан ЖИРАК


…Ми захоплюємось природою Кавказу і Карпат, Уралу і Середньої Азії, Криму і Алтаю і прагнемо будь-що побувати там. Але не всі знають, що дністровська долина з її ландшафтами має свою неповторну красу. Найціннішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок близько 250 кілометрів від гирла Золотої Липи (Івано-Франківська обл.) до гирла Збруча (Тернопільщина). Тут Дністер тече по каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи багато фантастичних звивів – меандр. Це наслідок геологічної будови терену, тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозій. Турист, натураліст, археолог, географ, ботанік, гідролог, золог, іхтіолог знайде на території Дністровського каньйону величезну кількість пізнавальних матеріалів з історії розвитку живої і неживої природи. Тут, наче в природничому музеї під відкритим небом, “зібрані” геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки, які вкупі творять неповторні ландшафти.  

Журнал Станіславівський натуралісТ

Березень 5, 2007
Вченим відомо п'ять великих вимирань живих істот на Землі
Вченим відомо п'ять великих вимирань живих істот на Землі

Андрій М. ЗАМОРОКА

Впродовж мільярдів років Земля змінювалася – в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди років тому. Як стверджують палеонтологи, за останні 500 мільйонів років на Землі відбулося 5 великих вимирань. Це були суто природні вимирання – в силу обставин, які склались на Землі чи у Сонячній системі, або у ближчих до нас секторах Галактики. Сьогодні ж спостерігається невтішна тенденція – людство ставить під питання виживання десятки тисяч таксонів, починаючи від форм і рас різних видів й закінчуючи цілими родинами, а то й рядами. Більшість біологів вважають, що це початок Четвертинного – шостого вимирання…