Станіславівський Натураліст Posts

Серпень 7, 2007

dunkleosteus_skull.jpg

Андрій Глов’як та Ігор Юркевич

   Був час, коли на Землі панували риби, цей час називають девонським періодом. Моря, озера і ріки девонського періоду населяли різноманітні риби, які далеко не були схожими на сучасних карасів і товстолобиків. Тут мешкали кистепері, дводишні, ганоїдні риби. У морях домінували риби з твердим шкіряним скелетом, з панцирними щитками, шкірними зубами. У відкладеннях великих внутрішніх морів девонського періоду знаходять представників досить крупних панцирних риб. Ці риби мешкали у воді, іноді ходили по дну за допомогою гострих плавникових шпильок. Окремі панцирні риби були дуже великими, одними з таких були представники Диніхтісових риб.  

Серпень 7, 2007

Аллозавр

 

 Дмитро БАЖАНСЬКИЙ 

Всім нам відомі динозаври. їхні маленькі ґумові зображення забавляли нас в дитинстві, а їхній злегка модернізований брат Ґодзила утішав нас своїм ревом і вогненним диханням на екранах телевізорів. У чому ж секрет популярності цих “жахливих ящерів”, які не сходять зі сторінок книг і екранів телевізорів сьогодні і швидше за все не покинуть нас і завтра. Напевно всі зі мною погодяться, що найголовнішою причиною популярності динозаврів є їхні розміри. Чи зацікавили б нас динозаври розміром з нашу ящірку прудку? Напевно, що такий “палеонтологічний бренд” не отримав би належної популярності.

Серпень 7, 2007

Гесперозавр Мійоші (Hesperosaurus mjosi)

Ірена МОСКАЛЮК 

Більше століття тому, американський палеонтолог Отніел Марш вперше дослідив новий скелет гігантського динозавра, із здивуванням констатував: “Дуже малі розміри черепа і мозку свідчать про те, що ця рептилія була дурною і повільною твариною”. Висловлена ним думка вкорінилася на довгі десятиліття, і продовжує жити ще й сьогодні, навіть слово “динозавр” стало синонімом архаїчності і тупості. Але насправді така оцінка не справедлива, адже більшість динозаврів були надзвичайно рухливими і комунікабельними істотами, як на кшталт, невеликих м’ясоїдів чи качкодзьобих динозаврів.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Червень 25, 2007
Вусач-Розалія альпійська

Андрій М. ЗАМОРОКА

Вусач альпійський (Rosalia alpina Linnaeus, 1758) – рідкісний вид жуків-вусачів (Cerambycidae), який занесений до Червоної книги України і потребує охорони. В Івано-Франківській області цей вид є надзвичайно рідкісним і відмічався лише в околицях двох населених пунктів: м. Яремчі та с. Пасічна (Надвірнянський район).

Журнал Станіславівський натуралісТ

Червень 22, 2007
Паратріакіс тупоносий (Paratriakis curtirostris)
Паратріакіс тупоносий (Paratriakis curtirostris)

 Андрій ГЛОВ’ ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ

Коли хтось говорить слово “акула”, мимоволі виникає думка про страшного морського вбивцю, персонажа численних романів і фільмів жахів. І мало хто, напевно, замислюється: а звідки вони, “страшні людоїди”, з’явилися на Землі? Не могли ж вони з’явитись нізвідки? Учені вирішили розібратися в цьому питанні. Проводячи розкопки у всіх куточках світу, від Арктики до Антарктики, копіткі дослідники почали заповнювати книги про походження акул хитромудрими іменами – кладоселахія, томіобатіс, бандрінга, скапанорінхус. Пізнаючи походження акул, люди, можливо, зможуть таки знайти з ними спільну мову.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Червень 22, 2007

karakurt.jpgkarakurt_samka1.jpg

 Наталя Глібовицька

З давніх-давен люди ставилися до цих членистоногих з острахом і тому недивно, що існує багато легенд, повір’їв та просто відвертих нісенітниць, пов’язаних з павуками. Так. у деяких місцевостях вважаться, що укус каракурта – це кара людині долею за скоєні гріхи. Тому думають, що хвороба від укусу каракуртом особлива і лікувати людину потрібно обов’язково з молитвами. Інше повір’я стверджує, що душі всіх скривджених людей після смерті переселяються в павука – каракурта для того, щоб помститися людям за завдані страждання.

Червень 21, 2007

Мар'ян Алоїз Ломницький

 Андрій М. ЗАМОРОКА

Життя – це короткий шлях із небуття до небуття. Як пройти цим шляхом і як скористатися з того відтинку часу, аби залишити помітний слід для наступних поколінь? Кажуть, що один в полі не воїн, що одна людина нічого не здатна вдіяти в байдужому людському світі, але ми, часом, помиляємось. На підтвердження цієї думки Станіславівський Натураліст розпочинає цикл “Одна людина”. Хочеться розповісти про видатних науковців сучасності й минулого, які своїм життям спростували цю вкорінену народну “мудрість”.

Червень 21, 2007

triceratops.JPG

 Ірена Москалюк

На основі викопних даних та припущень науковцями-палеонтологами було складено, так званий, фоторобот на динозавра. Вони наростили м’язи на скелеті – це було зовсім не складно, бо на кістках залишаються сліди у вигляді виїмок в місцях прикріплення м’язів, одягли їх у шкіру, дали їм очі, створили навіть віртуальні моделі, які бігають, крутять головами й розмахують хвостами. Але, незважаючи на всі зусилля, залишається так і нез’ясовано якого кольору вони були, яка у них була шкіра? Ці питання залишаються актуальними і зараз.

Травень 24, 2007
Пігментація зумовлена меланіном
Меланін - пігмент шкіри, очей, волосся... Він відповідає також й за засмагу. Джерело ілюстрації: Марта Чорна

Марта ЧОРНА

Меланін – пігмент, що надає нашій шкірі красивого бронзуватого кольору засмаги, має не лише естетичну, а й дуже важливу фізіологічну функцію. Інтенсифікація утворення меланіну в шкірі відбуваєтся за дії ульрафіолетового опромінення, що зумовлює і засмагу, і появу ластовиння тощо. Він відіграє світлозахисну функцію, особливо за шкідливого впливу надлишку жорстких ультрафіолетових променів, які, ушкоджуючи ДНК клітин шкіри, і ствовюють передумови для розвитку раку шкіри.

Травень 23, 2007

araneusdiadematus0001.jpg

Наталія Глібовицька

Шовк павуків – незвичайний матеріал. Одна з його особливостей – величезна міцність. Нитка товщиною з олівець здатна зупинити літак, що летить на повній швидкості. У павука є кілька залоз, розташованих у черевці, які виробляють павутинний шовк. Кожна залоза виробляє шовк для особливої мети. Відомі сім різних залоз. Але різні види павуків володіють тільки декількома із цих залоз, а не всіма відразу.