Станіславівський Натураліст Posts

Вересень 20, 2007

latrodectus_hesoerus_inweb.jpg

Наталія Глібовицька

Всюди, де живуть павуки роду Латродектус, їх знають і бояться. А рід великий: не стільки навіть числом видів, яких одні вважають тридцять, інші – тільки шість, скільки шириною свого ареалу, який простягається на всі тропічні, субтропічні та суміжні території. Із павуків цього роду “чорна вдова”, після каракурта, найзнаменитіша. Життєвий простір цього павука – майже вся Америка: від Патагонії до південних штатів Канади.

Вересень 20, 2007

nowicki1.jpg

Андрій М. Заморока

 

Натуралістка в Галичині своїми коренями сягає першої половини ХІХ століття, коли збори гербаріїв та ентомологічних колекцій були “модною забавкою” для маґнатів і дрібної шляхти. Одним з яскравих натуралістів того часу був уродженець невеликого покутського села Яблунева Максиміліан Сила-Новицький, який будучи натуралістом-любителем, зумів досягти значних наукових звершень і визнання. Розпочавши наукові студії в містечку Броди на Тернопіллі, як шкільний вчитель, він пройшов складний шлях до професора Яґелонського університету у Кракові.

 

Вересень 20, 2007
Пір'їна павича
Пір'їна павича

Наталія Перхулин

Одним із чудес живої природи є, здавалось таке звичне і всім знайоме, пташине перо. Насправді ж, еволюція добряче попрацювала над створенням цього шедевру: спершу як елемент теплозбереження, пізніше як елемент польоту, а нарешті як прикраса. Пір’я більшості самців птахів виконує саме цю останню функцію, перед якою не можуть встояти самки.

Вересень 19, 2007

eggs.jpg

  

Ірена Москалюк 

Саме так можна перефразувати вічне філософське питання про яйце і курку у нашому випадку, адже мова піде про розмноження динозаврів. Достовірно відомо, що динозаври розмножувались, як і птахи, безпосередніми предками яких вони є, за допомогою яєць. І, на кшталт, птахів, динозаври висиджували й доглядали за своїм потомством, чи то окремими парами, чи то величезними гніздовими колоніями.

Вересень 19, 2007

akula.JPG

Андрій Глов’як та Ігор Юркевич 

Праця палеонтологів, в розумінні багатьох людей, є романтичною і навіть овіяною містикою. Їх уявляють людьми, які живуть у світі, яким він був мільйони років тому, людьми, що бачать речі непомітні і непідвладні іншим, людьми, що володіють самим часом. Проте їх справа далеко не є простою, а часом і дуже важкою: годинами навпочіпки під палючим сонцем, кропітке перебирання породи у пошуках скам’янілості, роки роботи з очистки та опису знахідок в лабораторії. Але яке щастя проходитись повз врочисті вітрини музею і дивитись на юрби людей, що в захопленні розглядають твою роботу… 

Вересень 18, 2007

earth_st_naturalist
Земля і її біосфера

Андрій М. ЗАМОРОКА 

Характерною рисою біосфери є її високий рівень біологічного різноманіття та внутрішньої структурованості. Саме ці два основні параметри зумовлюють її надзвичайну стабільність і в часі, і в просторі, а їх зміна спричинює складні, часом, непередбачувані наслідки для всього живого. З часів Володимира Вернадського, вчені вибудовували стрункі моделі еволюції біосфери. Нині вважається, що біосфера розвивалася в напрямку ускладнення згаданих вище параметрів, аж до сьогодення, і нині вона має найскладнішу структуру і найвище різноманіття за всю її історію, але чи так це?… Схоже у міркування біологів закралася помилка… 

Серпень 9, 2007
Парнас Аполлон
Парнас Аполлон

Володимир Третяк

Певне ні один з Європейських видів денних метеликів (тай напевне нічних) не викликав до себе такого зацікавлення з боку колекціонерів, ентомологів, природознавців та й звичайних людей як аполлон (Parnassius apollo Linnaeus, 1758). Утворюючи, на всій протяжності свого ареалу, близько 600 форм, він став найбажанішим об’єктом кожного колекціонера. Водночас він став на ряду з пандою і символом того як діяльність людини може вплинути на природну систему. У ХХ столітті кожна популяція стала лакмусовим папірцем господарської діяльності та змін ландшафту людиною. Не витримавши конкуренції вид практично зник по всьому ареалу де не проводились заходи щодо його захисту.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Серпень 9, 2007

2055.jpg

Наталія Перхулин 

Еволюція зле пожартувала із людиною – ми опинилися в пастці своїх відчуттів, невідаючи яким різнобарвним і насиченим є світ довкола нас. Річ у тім, що предки ссавців і перші звірі, які жили в тіні своїх грізних сусідів динозаврів, вели, практично, виключно нічний спосіб життя по глибоких норах і як наслідок втратили здатність розрізняти більшість кольорів. Ми живемо у сірому і блідому світі, а поруч нас істоти, що бачать куди більше кольорів за нас. Цими істотами є знайомі всім нам птахи. 

Серпень 8, 2007

Глібовицька Наталя

 

Коли в 867 році війська Людовіка Німецького почали наступ на Італію, в горах Калабрії їх спіткала загадкова хвороба, яка вбивала одного солдата за іншим. Спершу вони божеволіли, тоді корчилися в конвульсіях, а потім наступала смерть. Жодні ліки і жодні лікарі не в силах запобігти недузі. Тоді вирішили, що винуватцями хвороби є павуки-тарантули, що кусають солдатів, а недугу назвали тарантизмом. Зрештою лікарі приписали хворим лікування… музикою. Музиканти весело грали на флейтах, а хворий, якщо він ще міг дихати, мусив вставати й танцювати. На думку лікарів, з хворого разом із потом мала виходити й отрута і він повинен одужати. Хвороба під назвою тарантизм вже давно відійшла в минуле, а веселий народний танок тарантела, живе й донині.  

Серпень 7, 2007

showpic.jpg

Андрій М. Заморока

  В останні роки на вулицях наших міст впадає в око те, що уже в липні каштани всихають і з них опадає листя. В народі подейкують, що то радіація, а одна обласна санепідемстанція навіть заявила про масове захворювання каштанів на іржасту росу. Проте, як завжди чутки мають надуманий характер і зовсім необґрунтований… Станіславівський Натураліст разом зі Студентським Науковим Ентомологічним Товариством “Тенакс-17” спробували розібратися у ситуації.