Category: Рослини України

Лютий 25, 2009
Шафрани
Шафрани

Христина ВОЙТКІВ

 

Як солодко спиться вранці! У теплому ліжку додивляємося солодкі сни; з горням гарячого вранішнього напою та сонним поглядом доходимо до вікна… А там?… А там вона! Така чарівна і неповторна заглядає у вікно, пестить уже зовсім весняним вітром та чарує передчуттями. Вони виникають спонтанно, немовби той самий вітерець приносить їх на своїх крилах з далеких країв! Весна!… Якими б ще словами не намагався описати цю красу, та те, що коїться на душі – незбагненне. І не дивно. Це ж весна! І її провісники – первоцвіти…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Вересень 16, 2008

juglans_regia.jpg

Ірина БОДНАРУК 

Горіх грецький, або, як його ще називають, волоський відомий людству кілька тисяч років років. Теофраст називав його перським, римські вчені Варрон і Плітій – грецьким. Його опис зустрічається у працях Ціцерона, Вергілія, Овідія, Діоскорида та інших. Жерці древнього Вавілону забороняли простолюдинам вживати горіхи в їжу, бо застерігались фізичного та розумового розвитку пригноблених народів. Горіх грецький в дослівному перекладі з латини означає кісточковий плід Юпітера царський. За римською міфологією Юпітер – верховний бог – цар неба, богів та людей. А якщо він вживався головним богом , то він і є “їжа богів”. 

 

Травень 28, 2008

nymphaea_alba.jpg

Христина ВОЙТКІВ

Колись перший червневий тиждень у нас називали русалчиним. З давніх-давен існувало повір’я, що саме в ці дні загадкові створіння (не насмілюся назвати їх казковими) – русалки – із білосніжних лілей стають „простоволосими дівами” і водять танки біля річок. А дівчата й хлопці не ходили тоді купатися поодинці – щоб русалки не залоскотали. Наймарновірніші носили при собі стебла полину і любистку – це повинно було відлякувати русалок. Особливо небезпечним вважався так званий „мавський великдень” – четвер русального тижня. У цей день дівчата і жінки не працювали, щоб не розгнівати русалок. А вже про те, щоб у річці бовтатися, не могло бути й мови. Коли ж котрась змушена була ступити у воду, то мала обов’язково спершу кинути туди трохи полину. Що ж то за казкові „лілеї”, як їх називали в народі, з точки зору науки?

Березень 20, 2008

viscum-album-b.jpg

Олена СЛОБОДЯН 

Світанком із села вийшла процесія. Босі жінки, чоловіки і діти, зодягнені в білі одежі, з релігійними співами, прямують до дерева із вибудуваним біля нього помостом. Старший друїд у супроводі незайманих дівчат, під співи урочистих гімнів, сходить помостом на дерево і проголошує молитви. Двох білих волів принесено в жертву богам – тільки тепер золотим серпом можна відтяти гілку священної омели. Саме так давні Ґалли обожнювали омелу. Часи пройшли, а омела продовжує привертати нашу увагу. Що ми знаємо про цю незвичайну рослину?