Category: Дискусії

Листопад 13, 2019
coprinus
Час грибів ...

Василь МАЛАНЮК

 

Не за горами осінь, уже з’являються перші жовті листочки на деревах, ночі все холодніші, і тому тема грибів стає зараз актуальною, оскільки осінь, як відомо, пора грибів і грибників, які скоро заполонять ліси з кошиками і наплічниками. Які гриби збирати, а яких грибів уникати – це тема окремої розмови, існує маса спеціальної літератури про отруйні та їстівні гриби, тому хочеться поговорити про іншу цікаву і повчальну грибну тему.

Листопад 13, 2019
Маленька ласка (Mustela nivalis Linnaeus, 1766) вагою всього 75 грам злегкістю здатна розправитись із трикілограмовим кролем! Вона перекушує сонну артерію, випиваючи кров, що витікає з рани. Точнісінько як і міфічна "чупакабра"...
Маленька ласка (Mustela nivalis Linnaeus, 1766) вагою всього 75 грам злегкістю здатна розправитись із трикілограмовим кролем! Вона перекушує сонну артерію, випиваючи кров, що витікає з рани. Точнісінько як і міфічна “чупакабра”…

 

Руслан ЖИРАК  

Мене завжди потішають всілякі небелиці з присмаком псевдосенсаційності, непідкріплені нічим змістовнішим і реальнішим, ніж чиясь хворобливо багата уява, народні переконання, позбавлені елементарних базових знань чи релігійні вірування. А галичани, якщо в щось вірять, то вже настільки сліпо, що переконати їх в протилежному, чи хоча б змусити призадуматись і спокійно проаналізувати побачене чи пережите, практично неможливо! Чи не тому, у нас побутує стільки всіляких оповідок про міфічних створінь, у невідворотну силу яких вірять і малі, і старі? Одразу пригадується “дієвість” на вразливу людську психіку розповідей-лякалок, скажімо, біля карпатської ватри, про чугайстра, мавок, лісовиків, бабаїв, дідьків та інших подібних “істот”, які так вправно забирають сон і змушують серце калатати сильніше…

Листопад 13, 2019
Отруйні зуби змії
Отруйні зуби змії

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Коли приходить літня пора, містяни виїжджають на природу, в час вакацій, аби відволіктись від ритму меґаполісу. Активно відпочиваючи, охмелілі безпечні урбаністичні жителі неодмінно стикаються зі зміями, незалежно від того чи вони отруйні, чи ні, але підпсутий настрій і шок ґарантовано. Часом, необачність і легковажність призводить до небажаного контакту з отруйними гадюками, проте, більшість з обивателів живуть голлівудськими штампами про них. Ця стаття має на меті розвіяти деякі міфи про гадюк розповсюджених в Україні.

Листопад 13, 2019
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)

Ігор ЮРКЕВИЧ й Андрій ГЛОВ’ЯК

 

Пасічники з усієї нашої Європи забили на сполох, адже Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758), – чи не єдина приручена людиною комаха, – почала масово гинути на всьому континенті. Це може привести до зникнення багатьох рослин: майже 80% з них запилюють медоносні бджоли і інші дикі бджоли. Це непокоїть, як бджолярів, так і звичайних людей. Адже бджоли є основними запилювачами більшості сільськогосподарських культур. Загибель бджіл у великій кількості може призвести до багатьох проблем для людства.

Листопад 13, 2019
Кукурудза
Кукурудза

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Німеччина офіційно заборонила вирощувати генетично модифіковану кукурудзу на своїй території, ставши шостою, за ліком, країною Європейського Союзу, яка прийняла таке рішення. Заяву німецької влади з ентузіазмом сприйняли активісти “Ґрінпісу”, які уже давно виступають проти виробництва та розповсюдження ґенетично модифікованих орґанізмів.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Листопад 13, 2019
Старіння є природним плином речей, проте сучасні вчені, як і середньовічні алхіміки, шукають еліксир безсмерття і вічної молодості...
Старіння є природним плином речей, проте, сучасні вчені, як і середньовічні алхіміки, шукають еліксир безсмерття і вічної молодості...

Галина ВОРОНИЧ і Наталія ЩИПАНСЬКА

 

Вже впродовж кількох століть людство намагається відшукати щось, що би лікувало від усіх хвороб, продовжувало життя і запобігало смерті. В наш час це питання залишається актуальним і цікавим для мас. Воно отримало нове життя у дослідженнях, з кінця минулого століття, присвяченим старінню і довголіттю. Механізми старіння є досить складними і багатоманітними. Сьогодні існує декілька альтернативних теорій, які частково заперечують одна одну, а в деякій мірі доповнюють. Одні вчені розглядають вікові зміни, як спадково запрограмовані. Інші вважають, що старіння – результат накопичення випадкових мутацій.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Листопад 13, 2019
Березовий п'ядун (Biston betularia) один із яскравих доказів існування природного добору.
Березовий п'ядун (Biston betularia) один із яскравих доказів існування природного добору.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Написати цю статтю мене спонукала гаряча дискусія, яка розгорнулась на порталі Двокрапка у коментарях до статті Віталія Мельника “Реальність, у яку так не хочеться вірити“. Сама публікація присвячена соціологічному дослідженню сприйняття Теорії еволюції у різних країнах світу, зрозуміло, що не всі її сприймають – це цілком природно. Тут спрацьовує принцип “Quot caputas, tot scientias” (лат.: “Скільки голів, стільки й думок” – ред.), і нічого тут немає дивного, якби не одне але… Теорію критикують ті, хто не знає її положень – парадокс…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Листопад 13, 2019
Титан - 20-й супутник Сатурна
Титан - 20-й супутник Сатурна

support_resЦя публікація є частиною спільного проекту “Станіславівського натураліста” й “Двокрапки“. Ми пропонуємо Вам дізнатись більше на Двокрапці.

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Далекий і холодний Титан – планета, про існування якої, на відміну від Марсу, мало хто здогадується. Ми усі звикли, напевно, завдяки генію фантастики Герберту Велсу, що десь там існують марсіани. Проте, а якщо десь там, існують “титаняни” чи “титанійці”? Неймовірно, але Титан є однією із планет претендентів на існування життя! Задля справедливості, скажу, що це не самостійна планета (їх у Сонячній системі налічується лише 8), а 20-й супутник Сатурна.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Листопад 13, 2019
Цього кажана мали захистити законом
Цього кажана мали захистити законом

Л. ГОДЛЕВСЬКА, В. ДОМАШЛІНЕЦЬ, С. ГАЩАК, І. ДЗЕВЕРІН

Коментар від редактора журналу “Станіславівський натуралісТ” Андрія М. ЗАМОРОКИ:


Наш Журнал не займається політикою, Ми завжди відмежовуємося від бруду, який ллється з високих трибун, але, те, що трапилося у Верховній Раді України, у зв’язку із голосуванням, тривіально кажучи, за “Закон про кажанів”, не вкладається навіть у наші голови… Це ГАНЬБА України! Далі Ми розміщуємо текст листа, вказаних вище авторів, який надійшов на Емейл “Станіславівського натуралісТа” – публікуємо його, майже без змін (внесені невеличкі корективи пов’язані із редакційною політикою журналу).

Лист:

14 січня 2009 року Верховна Рада не затвердила Закон “Про прийняття Поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі”, представленого на розгляд у середині грудня 2008 року. До сьогодні інформаційний ефір переповнено уїдливими зауваженнями про “кризу, президента та кажанів”. УЦОК вважає за потрібне навести повну інформацію по цьому закону, а також прокоментувати ситуацію, що склалася навколо нього.

Листопад 13, 2019

dna_04.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА 

Позаминулого тижня світ облетіла сенсаційна звістка про те, що австралійцям і американцям вдалося клонувати вимерлу тварину – Тасманійського сумчастого тигра (Thylacinus cynосерhalus). Світові засоби масової інформації, у буквальному розумінні, вибухнули ґейзерами інформації, сюжетів і коментарів, які часом перекликались із відомою книгою Майкла Крайтона “Парк юрського періоду”. В Україні, чи то через черговий поворот сюжетної лінії у мильній опері “На Банковій також плачуть”, чи то редактори новин загадали, що новий блокбастер “Повернення хрещеного батька у Київ” куди цікавіший, а ніж прорив у світовій науці, але ця новина якось залишилась непоміченою. Тоді як провідні видання і канали світових ЗМІ розпочали справжню дискусію про можливості і перспективи, які відкрились перед людством, та етичність такого відкриття. Одним словом, цивілізований світ живе майбутнім, а не копирсається у політичних чварах. Попри все сказане, “Станіславівський натураліст” спробував розібратись – то чи було клоновано Тасманійського тигра, а чи може тут більше шуму, ніж діла.