Category: Мандри

Вересень 20, 2019
Піп Іван Мармароський (1936 м) на видноколі. Автор світлини: Руслан Жирак

Андрій М. ЗАМОРОКА

Мармароські Гори, які ще часом називають Гуцульськими Альпами або ж на румунський манір – Марамуреш, є південною межею Українських Карпат. Саме Мармароський хребет розділяє Україну і Румунію, оскільки по ньому пролягає кордон між країнами. Ці гори є найбільш екзотичним закутком наших Карпат, в першу чергу через те, що для подорожі ними необхідний особливий дозвіл прикордонної служби. Та як би там не було, одначе, екзотика Марамурешу – це також гострі піки верховин, льодовикові кари, останці, швидкі потоки і смарагдові ліси…

Вересень 20, 2019
"Долина нарцисів". Джерело ілюстрації: http://igormelika.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ось-ось, поблизу маленького закарпатського містечка Хуст, розпочнеться одна із найефемерніших і найдивовижніших природних атракцій, в Україні, – квітування нарцисів. Безперечно, чи не кожен бодай раз та й чув про “Долину нарцисів”. ЇЇ навіть внесено до переліку “7 природних чудес України”. Десятки і десятки тисяч туристів щорічно, всього лише впродовж двох травневих тижнів, приїжджають помилуватися небаченою природною дивовижею… Одначе, що ж собою являють ці неймовірні квіти, які ваблять тисячі людей?

Вересень 20, 2019
Ґорґани. Світлина Руслана Жирака

Андрій М. ЗАМОРОКА

Близиться туристичний сезон, і невдовзі вервиці любителів мандрувати потягнуться до Карпатських гір. Куди податись? “Станіславівський натураліст” вирішив запропонувати чотири Ґорґанські вершини, які припадуть до смаку не лише любителям екстремальних походів, а й прихильникам комфортного відпочинку…

Вересень 20, 2019
Наші! Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Закінчення. Початок.

Село Красносілка виявилось забутим богом і людьми далеким осколком людської цивілізації без автобусного сполучення і навіть маґазину… Після нетривалих балачок із місцевим населенням, яке з величезними очима та розкритими від подиву ротами, прислуховувалось до нашої галичанської говірки, ми зрозуміли, що звідси вибратись буде важкувато…

Вересень 20, 2019
Хмари окутують плато Карабій-Яйлу. Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Продовження. Початок

 

У понеділок зранку погода різко змінилась. Поривчастий холодний вітер, що дув з Чорного моря, приніс низькі важкі хмари, які затягли плато густим туманом. Вони чіплялись за яйлу, кудлатились, вітер їх шматував і в розривах хмар показувались залиті сонцем гори, урвища, ущелини та долини. Все довкола, раптом, набуло до болю знайомих карпатських рис – здавалось, що немає жодної різниці між Карабій-Яйлою та Чорногорою чи Свидівцем… До реальності повертав лише скупий на зелень степ під ногами.

Вересень 20, 2019
Долина ріки Суат. Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Продовження. Початок

 

У неділю, зранку, зі свіжими силами наш мандрівний загін вирушив на плато Карабій-Яйлу. Шлях пролягав все ще каньйоном Бурульчі, але згодом різко взяв до верху по вододілу Суат-Бурульча. Дорога серпантином підіймалась по схилу, аж в якомусь місці рушила по самому хребту. Далеко внизу, у вузькій ущелині, було чути як шумить Суат, а вапнякові крутосхили і скелі, густим шатром, вкривав буковий ліс. Довкола цвіла конвалія – весна в Криму цього річ запізнилася; орхідеї: пилкоголовці, любки, шоломоносці та багато інших. Дорога швидко набирала висоту і відхилялася у південно-західному напрямку, в той час як нам потрібно було іти на південний-схід, тож довго не думаючи, розпочали спуск в каньйон Суату аби далі піти руслом.

Вересень 20, 2019
Долна річки Бурульчі

 
Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Ну ось, розпочався польовий сезон досліджень та туристичних походів, і “Станіславівський натураліст” подався у експедиції. Розповідь про одну із них пропоную Вашій увазі. Вона вийшла дещо лірична і чималенька – аж у чотирьох частинах. Це натуралістична експедиція до Криму.

Вересень 20, 2019

Сильніше, дальше... Глибше! Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

 
Руслан ЖИРАК
 

Справжній відпочинок починаєш цінувати тільки тоді, коли його нема, не вдається вирватися з міцних обіймів буднів, або по справжньому за ним скучив. Цю банальну істину я збагнув давненько, але вкотре переконуюсь що це таки правда. Затяжна “зимова сплячка”, під час якої орґанізм відчуває гостру нестачу приємних емоцій від активного відпочинку, серйозних, але таких бажаних фізичних навантажень від мандрівок, подорожей, сходжень, особисто мені встигла добряче набриднути, то ж не секрет, що перших весняних днів я чекав особливо нетерпляче. Впевнений, що щось подібне коїться з кожним, хто вважає себе якщо не туристом в повному розумінні слова, то хоча б любителем активного відпочинку, хто не уявляє себе на тривалий час без наплічника за плечима, важких берців на ногах і мрій про чергові вершини і походи…

Вересень 20, 2019
Правий беріг Дністровського водосховища подизу с. Ломачинці (Чернівецька обл.). Джерело ілюстрації: Денис Кучерявий
Правий беріг Дністровського водосховища подизу с. Ломачинці (Чернівецька обл.). Джерело ілюстрації: Денис Кучерявий

 
Денис КУЧЕРЯВИЙ


Зазвичай, люди їдуть за новими враженнями кудись вдалечині. При цьому не завжди й здогадуєшся, які місця є буквально за кілька кілометрів від твого дому, та, які небачені речі там створила природа. За десять мільйонів років Дністер прорізав величний каньйон, відкривши білому світові таємницю древнього океану Тетіс… Загадкові кулі у скелях, химерні сліди, фантастичні “голови”, бульбашкові камені, які викликають багато запитань. Що це?

Вересень 20, 2019
Озерецька водойма
Озерецька водойма (світлина Василя Маланюка)

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

На межі Галицького та Монастириського районів – між Івано-Франківською і Тернопільською областями – у краї опільських степів, є малесеньке село, назва якого Озерце. Воно, на перший погляд, нічим не примітне – таких сотні і тисячі по всій Галичині, але то тільки на перший погляд… У тихій вуличці, між сільських хат, у затінку лип, захованим від стороннього ока, знаходиться неймовірне явище природи, яке здатне подивувати досвідченого мандрівника і натураліста…