Станіславівський Натураліст Posts

Липень 27, 2014
Мурахи є одними із найбільш потужних біоаґентів, що прискорюють перетворення силікатів на карбонати з поглинанням парникового газу - двоокису вуглецю. Джерело ілюстрації: http://www.navajonature.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Злободенна тема глобальних змін клімату на Землі з кожним новим дослідженням розкриває нові і нові механізми біосферної регуляції вуглекислого газу у атмосфері. Не винятком стало одне із найсвіжіших досліджень, яке виявило, що мурашині колонії здатні поглинати вуглекислий газ, перетворюючи його на нерозчинні мінерали. Автор дослідження настільки захопився своїм відкриттям, що береться стверджувати, буцімто еволюційний вибух розмаїття мурах близько 30-ти мільйоноліть тому і призвів до початку ери льодовикових періодів…

Червень 25, 2014
Комахи є ключовим чинником успіху покритонасінних, однак, питання про те хто був першим квітка чи запилювач - залишається відкритим по нині день... Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Спільна еволюція комах і квіткових рослин, які вони запилюють, – факт відомий, напевно, ще з часів Чарльза Дарвіна. Взаємини цих живих істот, часом, набувають настільки химерних форм, що існування обох партерів стає неможливим один без іншого. І цілком логічним висновком є припущення, що запилювачі виникли разом із квітковими рослинами – своїми господарями. Однак, постає питання не цілком філософського характеру: хто був перший: квітка чи запилювач? Якщо квітка, то звідки, навіть у найпримітивніших покритонасінних, з’явилися нектарники та пристосування до запилення комахами, а якщо запилювач, то що вони запилювали до з’яви квіткових? Палеонтологічний літопис розкриває декотрі секрети, і скидається на те, що екологічна ніша запилювачів виникла значно раніше, ніж з’явилися квіткові рослини…

Червень 11, 2014
Земна біосфера відзначається розмаїттям видів і екосистем, одначе, питання про її еволюцію залишається відкритим... Джерело ілюстрації: http://www.cs.trinity.edu

Андрій М. ЗАМОРОКА

Чи еволюціонує біосфера? У першому наближенні, питання у рафінованих наукових колах виглядає, м’яко кажучи, непристойним. Сучасне уявлення про процес розвитку біосфери полягає в тому, що впродовж сотень мільйонів років розмаїття життя та структури екосистем на планеті ґрадуально зростали і сьогодні ми тішимося їх апоґею… Але залишається одне але, – в другому наближенні, постає закономірне питання: чи можуть, згідно екологічних законів, нескінченно зростати рівні внутрішньої структурованості й біорізноманіття у замкненому просторі та з лімітованими ресурсами планети Земля?…

Травень 11, 2014
Ця розфарбована картинка - новий смертоносний коронавірус... Джерело ілюстрації: http://edition.cnn.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

У відомому романі Івана Єфремова “Година Бика”, автор розповідає фантастичну історію про ізольовану людську цивілізацію на планеті Торманс, яка в наслідок неконтрольованої експлуатації ресурсів та перенаселення, зіткнулася із проблемою з’яви нових смертоносних вірусів і катастрофічних пандемій. І, дійсно, еволюція вірусів, як й інших істот, залежить від кількості поколінь та накопичення мутацій, що особливо прискорюється при перенаселенні популяцій їх господарів. Тільки за першу декаду ХХІ століття людство зіткнулося із новими вірусними пандеміями, на кшталт, свинячого чи пташиного грипу, а сьогодні, провідні медичні центри світу б’ють на сполох – з’явився новий смертоносний вірус…

Квітень 13, 2014
Океан завжди вважався колискою життя... Джерело ілюстрації: http://www.studio-central.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Скільки океанів Вам відомо? Індійський, Атлантичний, Тихий, Північний – чотири… Хтось ще може говорити про Південний, але усі вони разом становлять єдиний Світовий океан. Ще донедавна вчені і пересічні громадяни були переконані, що Земля – єдина планета Сонячної системи, на якій є океан, а потім була Європа з її власним океаном, відтак заговорили про два океани Титану – поверхневий з метану і підльодовиковий з води, а зовсім недавно стало відомо про зниклий океан на Марсі… І ось сьогодні вчені уже говорять про ще один позаземний океан на Енцеладі…

Березень 25, 2014
Хорізодонтум. Джерело ілюстрації: http://www.novate.ru

Андрій М. ЗАМОРОКА

На початку листопада 2013-го, мене надзвичайно обурило трактування результатів дослідження, яке, незадовго перед тим, було опубліковане групою науковців з Університету Колорадо. Власне, я мав низку критичних арґументів, які, практично, нівелювали їх твердження стосовно зв’язку між спричиненим людиною глобальним потеплінням, таненням льодовиків і знайденим підльодовиковим мохом… Свою незгоду тоді вибудував на невеликому дослідженні канадійських вчених, які виявили факт реґенерації підльодовикових мохів віком близько 400 років. Арґумент, звичайно, був вагомий, однак не абсолютний, бо мова у колорадських дослідників велась про десятки тисяч років, а мох, який би ожив бодай через тисячу років, був невідомим… Але, яка вдача (!), кілька тижнів тому, у журналі “Сучасна Біологія” (“Current Biology”) опубліковано статтю про оживання мохів, які пролежали замороженими під льодовиком близько 1500 років! Тож пропоную короткий огляд цього дослідження.

Лютий 14, 2014
Полярний вихор є ключовим явищем, яке формує погоду північної півкулі Землі. Джерело ілюстрації: http://www.theweatherprediction.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Зима 2013-2014, як і низка попередніх, виявилась багатою на погодні “аномалії”. Північна Америка пережила найхолодніший грудень за увесь період метеорологічних спостережень, а увесь світ облетіли неймовірні кадри замерзлого Ніаґарського водоспаду… Тим часом у Західній Європі лили дощі й виходили з берегів ріки. А вже наприкінці січня Східну Європу скували тріскучі морози, які з початком лютого змінилися дощами… Багато людей задаються питанням: “Чому?”. Спробуймо з’ясувати відповідь на нього, користаючись даними науки.

Лютий 11, 2014
Ведмідь бурий. Джерело ілюстрації: http://tsikave.ostriv.in.ua

Вікторія ГУБКО

Здається, не так давно повідомлялося про початок проекту, спрямованого на збереження ведмедя бурого (Ursus arctos) та покращення якості середовища його проживання в межах українсько-румунської прикордонної території і безперешкодної міграції між Українськими та Румунськими Карпатами – “Відкриті кордони для ведмедів між Українськими та Румунськими Карпатами”, який реалізовується Рахівською районною громадською організацією “РахівЕкоТур” та Мармароським відділенням WWF-Румунія (румунський офіс Всесвітнього фонду дикої природи WWF). Проект здійснюється впродовж 2012-2014 років в рамках Програми транскордонного співробітництва ENPI CBC Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр.

Січень 31, 2014
Картина Ганни Березовської "Викрадення Європи". Джерело ілюстрації: http://bezlik.kultor.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

Далека і недосяжна Європа, скована льодами і скрипучими морозами… Та чи є там життя в його абсолютному розумінні? Чи може це безмежний, збавлений берегів, мертвий океан, в якому колись потонуть наші примарні надії на нове і невідоме життя? Хіба то не є світ наших ілюзій? Що з цього приводу думають вчені і чи буде коли-небудь місія до Європи?…

Січень 13, 2014

Сом-примара. Джерело ілюстрації: http://www.tankgeek.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Якось, грудневого недільного ранку, я завітав на станіславівський зоологічний ринок, і до своєї втіхи, виявив у одному із численних акваріумів невеличких прозорих риб Криптоптерусів. З-поміж акваріумних хобістів ці риби знані за назвою шкляні соми або соми-примари. То й не дивно, адже мініатюрні тіла цих риб є цілковито прозорими, наче шкло. Ці, направду, габітуально харизматичні риби, на жаль, ще не здобули широкого розповсюдження у любительських акваріумах. Чому так, і як еволюція витворила таке чудо природи? Про це далі.