#30 ПЕЧЕРА ОЗІРНА

100 природних чудес України

Андрій М. ЗАМОРОКА

Річниці незалежності України присвячується

[Тернопільська область]

Межиріччя Серету і Нічлави геть нічим особливим не вирізняється. Широка хвиляста рівнина, яка тягнеться ген за обрій, мережана широкополими ланами, одноманітна увсібіч на десятки кілометрів, засягаючи аж на південь до Дністровського каньйону. Місцевий люд тисячоліттями замешкує ці терени, колядує-щедрує, сіє і жне… Але під цією оманливою личиною спокою й одноманітності, на глибині всього десятка метрів від поверхні, простяглось справжнісіньке природне диво – печера Озірна – єдина із подільських печер із підземними озерами.

Ще у давні часи печера Озірна була відома за назвою Попова Яма, а свою теперішню назву отримала у другій половині ХХ сторіччя, коли спелеологи, глибоко під землею, розвідали численні озера. Часом, печеру Озірну ще називають “Блакитні Озера”, але то вже більш комерційна назва, хоча й печера не є легкодоступною для масового туризму, як печери Кришталева чи Вертеба. Та як би там не було, але печера Озірна чи Попова Яма є 16-ю найдовшою печерою світу і 2-ю за довжиною в Україні, поступаючись лише печері Оптимістичній (розповідь про неї ще попереду). Загальна протяжність уже розвіданих ходів печери становить понад 140 кілометрів, але позаяк з року в рік спелеологи відкривають нові проходи, то ці розміри є далеко не остаточними.

Підземелля Озірної пронизують усе правобережжя Нічлави поблизу села Стрілківці, слідуючи майже паралельно руслу ріки. Тут плато межиріччя Серету і Нічлави має значний похил до сходу – перепад висоти сягає 60 метрів на 1 кілометр. А відтак воно крутими схилами обривається до долини самої ріки. Саме ж плато всіяне карстовими пониззями, які, звичайно, збігають у карстові лійки. Саме у одній із найбільших лійок завглибшки 18 метрів і площею 0,3 квадратні кілометри, на західній околиці Стрілківців, і розташований вхід до Озірної.

Печера Озірна є гіпсовою печерою, що уже само собою є унікальним явищем у світовому масштабі. Ледь не усі гіпсові печери світу знаходяться на Поділлі: Оптимістична, Кришталева, Вертеба, Млинки та низка значно дрібніших. З цього погляду, печера Озірна є другою найдовшою гіпсовою печерою світу!

Походження Озірної пов’язують із розмивом поверхневими водами піддатливих до карсту гіпсів . Печера залягає у верхній частині 20-метрового шару гіпсів та гіпсових ангіритів, які зверху вкриті лесовими та ріневими відклади товщиною 30-40 метрів. Формування Озірної відбувалось вздовж геологічних розколів і численних тріщин, які виникли при розламуванні Поділля під натиском Карпатських Гір. Вода тисячоліттями розмивала розколи і тріщини, утворюючи химерні лабіринти, галереї і цілі велетенські зали, прокладаючи собі шлях до Нічлави. Карстові води із Озірної виливаються джерелами поблизу Стрілківців.

У печері Озірній (певна річ, умовно!) розрізняють декілька великих районів: Ближній, Перехідний, Дільній і Жовтневий. У ближньому районі розташовуються численні широкі гелереї і просторі зали. Саме у цій частині печер у роки нацистської окупації переховувались єврейські сім’ї, а у часі совєцької окупації – тут знаходились бункери УПА. Ближній район переходить у Перехідний з лабіринтом вузьких ходів, які ведуть до Дальнього району печери. У цьому районі Численні галереї чергуються із залами, розгалужуються і переплітаються у надзвичайно густу мережу коридорів, утворюючи справжнісінькій лабіринт. Дальній район переходить у Жовтневий – найбільший і найвидовищніший у Озірній, де ходи і зали розташовані у кілька поверхів, частина з яких затоплена.

Найбільшою атракцією печери Озірної є її підземні озера. Одні з них існують увесь рік, тоді як інші – лише у часі танення снігу і рясних дощів. Найбільше озер у Жовтневому районі, де численні галереї і зали на 2-3 метри залиті водою. У дощові роки частину проходів затоплює під сам верх – утворюються сифони, які перекривають прохід у віддалені зали та галереї. Тому тут потребується акваланг для подолання водної перешкоди. Температура води у озерах постійна впродовж року і становить 9 градусів за Цельсієм.

Стіни і стелі печери Озірної вкриті друзами кристалів вторинних гіпсів. У Кримській залі спелеологи виявили різноманітні кальцитові напливи , на кшталт сталагмітів і сталактитів. А у іншій залі – Перлинній, знайдені відклади печерних перлів – кулястих кальцитових кристалів небіологічного походження (хімічно, вони ідентичні до перлів молюсків – авт.). Утворення печерних перлів у гіпсових печерах є надзвичайно рідкісним явищем, оскільки вони виникають, звично, у вапнякових печерах.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #29 Казантип. Наступна стаття – #31 Карадаґ.

Перелік: 100 природних чудес України.