ОСТАННІЙ ДАВНЬОПРОТЕЙ ЄВРОПИ

Андрій М. ЗАМОРОКА

На берегах сучасної Адріатики, в глибині печер Динарських Гір, куди ніколи не проникає світло, у холодних підземних озерах і потічках мешкають загадкові істоти протеї. Мало кому, окрім окремих дослідників, щастило бачити цих незвичайних, безбарвних і позбавлених очей істот. Однак, де губиться їх рід у пітьмі мільйоноліть?…

Виявляється, ще з часів динозаврів, протеї буди широко розповсюджені у Європі та Північній Америці (обидва материки були єдим цілим на той час), але більшість з них вимерла у еоцені понад 35 мільйонів років тому. До таких вимерлих протеїв вчені залічують родину Змієжабів (Batrachosauroididae). Якщо у Північній Америці родина була великою і налічувала щонайменше 5 родів викопних протеїв, то у Європі різноматіння було більш, ніж скромним – всього один рід Давньопротей (Palaeoproteus).

Proteus anguinus – сучасний вид протеїв. Джерело ілюстрації: http://gotrebinje.com

Давньопротеї були розселені, головно, на західних островах, якими була сучасна Європа. Зараз ці прадавні острови є частинами континенту, де знаходяться Франція і Німеччина. Науці досі відомо всього два викопні види: Давньопротей Клатта (Palaeoproteus klatti Herre, 1935) із Німеччини та Давньопротей витончений (Palaeoproteus gallicus Estes et al., 1967) із Франції та Бельгії. Давньопротей витончений жив 56-63 мільйоноліть тому, а Давньопротей Клатта – 43-48 мільйоноліть назад.

Європа у міоцені (8-11 млн. років тому). Місця знахідок Давньопротея міоценового відзначено зірочками. Джерело ілюстрації: Vasilyan and Yanenko, 2020

Як досі вважалося, давньопротеї вимерли щонайпізніше близько 43-х мільйоноліть тому. Однак, найсвіжіші швейцарсько-українські дослідження, опубліковані у журналі Nature: Scientific Reports, доводять, що Давньопротеї проіснували ще щонайменше 30 мільйонів років у Центральній та Східній Європі. Вченим вдалось віднайти фрагменти скелетів цих дивовижних істот і описати новий викопний вид – Давньопротей міоценовий (Palaeoproteus miocenicus Vasilyan et Yanenko, 2020). Цей вид існував у проміжку часу 9-11 мільйоноліть тому на теренах Австрії та України. Невелике селище Гриців, що на Хмельниччині, є батьківщиною для древньої вимерлої істоти.

Фрагменти зубів та щелеп Давньопротея міоценового. Джерело ілюстрації: Vasilyan and Yanenko, 2020

Викопні рештки Давньопротея міоценового відзначаються дуже високою фрагментованістю, що й не дивно, зважаючи на хрящуватість скелету амфій взагалі і витонченість кісток у протеїв зокрема. Зразки із Австрії представлені залишками зубів, фрагментами щелеп і декількома хребцями. Схожі й знахідки з України – зуби та хребці. Одначе вченим цілком достатньо цих останків щоб відтворити розміри і вигляд тварини. Адже біометрія – наука точна! Судячи із розмірів хребців, Давньопротей міоценовий був у півтори рази більшим за своїх раніше вимерлих родичів, досягючи у довжину до 39 см.

Порівняння Давньопротея міоценового (зліва) із двома іншими раніше відомими видами. Джерело ілюстрації: Vasilyan and Yanenko, 2020

Давньопротей міоценовий, очевидно став останнім видом свого роду перед початком глобальних зледенінь, що охопили планету понад 3 мільйоноліття тому. Світ сповнений таємниць, які належиться ще розгадати. Тримайте руку на пульсі разом зі Станіславівським натуралістом – час відкривати світ!

admin Written by:

2 Comments

  1. Вадим
    Жовтень 15, 2020
    Reply

    Дякую за популяризацію нашого відкриття 🙂

    • Січень 7, 2021
      Reply

      Вельми прошу! Ви також можете долучитись до популяризації власних досліджень, публікуючи короткі наукпопівські релізи на сторінці Станіславівського натураліста. Гадаю, це було б чудово.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 4 =