КІНЕЦЬ ЕРИ СКОТАРСТВА

Андрій М. ЗАМОРОКА

У серпні, уже далекого, 2013-го року відбулось неймовірне дійство – у присутності телекамер провідних медійних аґенцій світу, група нідерландських вчених смажила м’ясо… Ця подія мала колосальний резонанс у світі, бо готували перший гамбурґер із вирощеного у лабораторії м’яса! Тоді це був реальний прорив – десятиліття кропітких досліджень увінчались успіхом – створена технологія вирощування м’яса, що не потребує забою тварин. Минуло не так багато часу, а сьогодні на ринок м’ясної продукції стрімко увірвались виробники біотехнологічного м’яса. Добре це чи зле? І що чекає людство у найближчому майбутньому?

Біотехнологічне м’ясо вирощується на живильному середовищі зі стовбурових клітн тварин. Джерело ілюстрації: https://returnofthecarrot.wordpress.com

Що каже ринок? Світовий ринок виробництва м’яса, риби, морепродуктів, яєць є колосальним за своїми розмірами перевищуючи 720 мільярдів доларів США річного обороту. З них власне виробництво м’яса перевищує 350 мільярдів доларів США, яєць у світі виробляється приблизно на 8 мільярдів, промисловий вилов риби і морських тварин – 130 мільярдів, а аквакультура (здебільшого морська) становить понад 230 мільярдів доларів США. І цей ринок зростає шаленими темпами – 10% щорічно! І все це за рахунок країн, що розвиваються, де споживання м’яса з року в рік збільшується не стільки через збільшення чисельності населення, скільки через зріст достатку. Такий динамічний ринок є чудовим місцем для впровадження нових біотехнологій виробництва м’яса, лідерами яких стали Нідерланди, США, Ізраїль та Японія. За останні п’ять років почалась ера комерціалізації “м’яса із пробірки” – щонайменше три десятки виробників уже готові вийти на ринок у 2019-2021-му роках. Тобто, до кінця поточного року біотехнологічне м’ясо може з’явитись на полицях супермаркетів.

Сучасний ринок виробництва м’яса є одним із найбільших та динамічніших у світі. Джерело ілюстрації: https://aggiemeat.tamu.edu

Що кажуть біотехнологи? Два десятиліття тому дослідження з розробки технології з виробництва м’яса без використання тварин розпочали НАСА. Їхня ціль була простою: колонізація космосу неможлива без їжі. Колонізатори мусять мати спосіб вирощувати м’ясо, немаючи тварин. Однак ініціативу перехопили вчені із Університету Маастрихту (Нідерланди), які ґрантовані своїм урядом розпочали дослідження 2006-го, і уже у 2009-му оголосили про цілковиту розробку технології вирощування свинини “у пробірці”, а у 2013-му відбулась їх знаменита презентація з привселюдним приготуванням і дегустуванням гамбурґеру з біотехнологічним м’ясом. Суть технології полягає в тому, що з організму тварини вчені вилучають дуже мізерну пробу стовбурових клітин, розмножуючи їх у лабораторії. З такої проби можна отримати мільярди ідентичних клітин, а далі їх треба заставити перетворитися у м’язові та сполучні, які й формують м’ясо. Існує кілька різних технологічних підходів, які використовують різні способи формування тривимірної структури біотехнологічного м’яса, включаючи різноманітні “риштовання”, що імітують кістки та рух, наче у тварини. Весь процес відбувається у живильному середовищі, у так званих, біореакторах, де наявні усі поживні речовини та кисень у цілковито стерильних умовах.

Спрощена схема технології вирощування біотехнологічного м’яса.

Що у меню? Окрім уже згаданої раніше свинини, виробники пропонують доволі широкий і навіть екзотичний асортимент біотехнологічного м’яса. Перш за все то є курятина та яловичина, і проекти у цьому напрямі активно розвиваються в Ізраїлі, що пов’язано із релігійними особливостями регіону. Також виробниками зі США пропонується м’ясо індички та качки. Зразу декілька проектів у США спрямовані на вирощування біотехнологічного філе різноманітної риби. Існують доволі екзотичні пропозиції з вирощування м’яса комах, молюсків, крабів, золотих рибок і навіть мамонта! Однак, усі вони перебувають на стадії теоретичних розробок і на ринок потраплять ще не скоро. І невідомо як до таких новацій у меню поставиться масовий споживач.

У найближчі два роки понад три десятки компаній виведуть на ринок продукцію біотехнологічного м’яса. Джерело ілюстрації: https://www.foodnavigator.com

Що кажуть медики? Біотехнологічне м’ясо вирощується у стерильних умовах, тому у ньому відсутні бактерії і віруси. Глобальне впровадження вирощування біотехнологічного м’яса зніме такі епідеміологічні проблеми пов’язані із тваринництвом як розповсюдження пташиного грипу, свинячого грипу, сибірки, лістеріозу та різноманітних паразитозів. Також передбачається, що біотехнологічне м’ясо не міститиме антибіотиків, пестицидів, нітратів, які потрапляють в організм худоби з кормами чи з лікувально-профілактичними цілями. А з точки зору поживності, таке м’ясо нічим не відрізнятиметься від отриманого з тварин. Пропонується біотехнологічне м’ясо збагачувати омега-3 жирними кислотами.

Сучасне тваринництво є надзвичайно ресурсно затратним і недружнім до довкілля. Джерело ілюстрації: https://www.feednavigator.com

Що кажуть екологи? Вирощування біотехнологічного м’яса худоби, птиці, риби та інших тварин має низку важливих екологічних переваг, оскільки його вплив на навколишнє середовище є суттєво нижчим, ніж сучасного. Перш за все то є використання ресурсів. Зокрема, тваринництво споживає приблизно 25% усієї прісної води, що використовується людством. На вирощування кілограму телятини витрачається 15,4 тисячі літрів води у рік, на кілограм баранини – 10,4 тисячі літрів, свинини – 6 тисяч, козятини – 5,5 тисяч, курятини – 4,33 тисячі, кілограму курячих яєць – 3,3 тисячі літрів води у рік. Сучасне тваринництво використовує сою, кукурудзу, пшеницю та інші зернові для вигодовування худоби – на загал 61% усього світового врожаю зернових і бобових витрачається на вирощування м’яса та риби. Так, для вирощування 1 кілограму телятини потребується 7 кілограмів зернових, свинини – 5 кг, птиці 2,5 кг, риби – 2 кг. Крім того тваринництво є джерелом 18% усіх парникових газів, що продукуються людиною. Це включає 25% метану та 65% нітроґен (І) оксиду від усіх продукованих людською діяльністю. На загал, сучасне тваринництво є виснажливою формою господарювання. Очікується, що створення промислових комплексів з виробництва біотехнологічного м’яса спричиниться до значного скорочення витрат води (вона все рівне потрібна буде для біореакторів, однак не у таких масштабах як сьогодні), практично нульової емісії парникових газів і різкого скорочення споживання зернових і бобових культур.

Відновлення прерій на колишніх сільськогосподарських угіддях у США. Джерело ілюстрації: http://www.nextsuccession.com

Що нас чекає у майбутньому? Ймовірно, що до кінця третьої декади нашого століття біотехнологічне м’ясо якщо не цілковито, то щонайменше переважатиме над традиційно отриманим із забитих тварин. А до середини століття про традиційне скотарство, що годувало людство, принаймні останні 10 тисячоліть, згадуватимуть лише у підручниках з історії як архаїчну, однак необхідну умову еволюції цивілізації. Наша планета при цьому зміниться до невпізнання – кількість сільськогосподарських угідь скоротиться щонайменше на третину, а то й більше, оскільки не потрібно буде сіяти для тваринництва. Тут постає важливе питання: що робити із покинутими сільськогосподарськими землями? На них може протікати природна сукцесія з утворенням похідних екосистем. Однак слід звернути увагу на цікаві проєкти, які сьогодні втілюються у життя у багатьох країнах світу, де за активного втручання людини уже розроблені методики відновлення боліт, прерій, корінних лісів. Ці методики скорочують час на формування природних екосистем у рази. Відновлення екосистем з їх усім біорізноманіттям підвищить стійкість природних комплексів, укріпить екологічний баланс та поглибить рівень надання екосистемних послуг.

Майбутнє стукає у двері!

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 1