ВИНАЙДЕНО ВАКЦИНУ ПРОТИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ МАЛЯРІЇ!

Андрій М. ЗАМОРОКА

Малярія є найбільш небезпечною хворобою на Землі, від якої щорічно помирає від 500 тис. до 1,2 млн. осіб. І незважаючи на неймовірні досягнення науки і техніки сучасної цивілізації, жодних ефективних ліків супроти малярії не існує… Терапії, що використовуються сьогодні, практично не впливають на рівень смертності від малярії. Саме тому пошук ліків чи вакцин, покликаних зупинити цю тропічну болячку, є одним із приоритетних напрямів біотехнологічних та медичних досліджень. І схоже, що у цім керунку здійснено прорив – завершились випробовування першої вакцини проти малярії для вагітних жінок. Причому, це не просто лабораторні випробування на мишах, а клінічні на людях. Невдовзі вакцина надійде у продаж, а її винаходження – злам для остаточного вирішення проблеми малярії.

Причиною малярії є малярійний плазмодій (Plasmodium falciparum Welch, 1897), що належить до групи складновершців (Apicomplexa Levine, 1970) – одноклітинних істот близьких родичів інфузорій та водоростей. Цікаво, що примітивні складновершці мають цілком функціональні пластиди і здатні до фотосинтезу, а більшості паразитичних вони редуковані і називаються апікопластом.

Життєвий цикл малярійного плазмодія є складним, й протікає в кілька стадій, котрі можуть циклічно та багаторазово повторюватись, аж до смерті враженої ним людини. У людському орґанізмі паразит проходить дві стадії: печінкову та кров’яну. У першому випадку, хвороба протікає приховано без симптомів, а паразит розмножується безстатевим способом, у сотні і тисячі разів збільшуючи свою чисельність. У другому випадку, плазмодії виходять із печінки у кров, спричинюючи гостру стадію захворювання з усіма її симптомами і летальним кінцем… У цей час паразит продовжує розмножуватись нестатево, у кінцевому результаті продукуючи статеві клітини – гамети. Після цього малярійний плазмодій готовий до стадії розвитку у кишківнику малярійного комара (Anopheles gambiae Giles, 1902), де відбувається його статевий процес, і з подальшим інфікуванням людей, при укусах…

Тривале дослідження, результати якого опубліковані у журналі “Clinical Infectious Diseases” (публікацію можна завантажити тут), ґрунтуються на клінічних випробовуваннях. Для тестового вакцинування вчені запросили 36 добровольців, які ніколи не хворіли на малярію. Причому, спосіб введення був випадковим за методом подвійного сліпого дослідження, коли ані піддослідний, ані дослідник не знають чи було введено вакцину, а чи плацебо (наприклад, фізіологічний розчин). Це зроблено для того аби максимально виключити необ’єктивізм.

Дія вакцини спрямована на блокування найбільш небезпечної “кров’яної” стадії життєвого циклу малярійного плазмодію, коли заражаються саме червоні кров’яні тільця. Проникнення паразита у клітину відбувається за допомогою рецептора PfEMP1, який є надзвичайно мінливим у зв’язку із тим, що ґеном малярійного плазмодію містить приблизно 60 його різних модифікацій. Одна із них – VAR2CSA, відповідає за прикріплення паразита до плаценти і зараження плода. При захворюванні спостерігається імунна реакція, і якщо пацієнтка одужує, то у крові з’являється достатня кількість анти-VAR2CSA імуноглобуліну G. При подальших вагітностях цей імуноглобулін запобігає розвитку плацентарної малярії. У лабораторних дослідженнях на тваринах, яким вводили рекомбіновані часточки білків VAR2CSA, спостерігалася імунна реакція із виробленням анти-VAR2CSA імуноглобуліну G. Саме це й зробило можливим створити вакцину, ефективну й для людей.

Результат клінічних випробувань на людях себе цілковито виправдав: в усіх піддослідних у крові з’явилися антитіла до малярійного плазмодію. Слід зазначити, що побічних ефектів вакцини не було виявлено. Дослідники готуються перейти до другої стадії випробувань на вагітних жінках у регіонах з високим ризиком зараження малярією. Тільки після цього вакцина може ефективною і отримати усі необхідні дозволи та надійти у продаж.