Андрій М. ЗАМОРОКА та Юрій КОЗОРІЗ
У лютому 2015-го, на складі одного із будівельних супермаркетів нашого Станіславова, працівнику трапилась на очі дивна істота – звідусіль облямована численними і довжелезними ногами-мацальцями. І може б вона стала жертвою байдужого черевика, якби не допитлива натура біолога й природолюба, що упізнала в цій істоті мухоловку – багатоніжку, занесену до Червоної книги України. Дивовижно, але цей теплолюбний вид є мешканцем Середземномор’я!
Першопочатково ареал Мухоловки звичайної (Scutigera coleoptrata (Linnaeus, 1758) охоплював Середземномор’я та прилеглі території Південної Європи. Внаслідок глобальних змін клімату відбувається активна природна експансія виду на північ та схід. Однак, найбільш активного розповсюдження вид зазнав з початком глобалізаційних процесів, коли мухоловку випадково завозили із товарами у найвіддаленіші закутки світу. Сьогодні мухоловка звичайна є космополітичним видом, будучи інтрудукованою у Північній та Південній Америках, Південній Африці, Австралії, Новій Зеландії, Східній Азії.
В Україні початкові природні межі ареалу охоплювали південні уступи Кримських Гір. Сьогодні, мухоловка звичайна натуралізувалась у степовій та лісостеповій зонах країни і завезена у більшість великих міст, де мешкає виключно у будівлях. У Галичині мухоловка уже відома із Дністровського Каньйону і Тернополя. На наші терени, мухоловка, очевидно, потрапила разом із будматеріалами привезеними із півдня або сходу України. У природі, наразі, присутність виду не встановлено і про його натуралізацію говорити ще зарано. Ймовірно стабільних популяцій на території області ще не існує.
У дикій природі мухоловки заселяють кам’янисті та скельні оселища. У антропоґенних ландшафтах багатоніжки заселяють підвали, склади, погреби, льохи, багатоповерхові споруди. У червоній книзі України мухоловка зазначена як рідкісний вид, а у Червоній книзі Українських Карпат вона відома у статусі “брак даних”. На нових територіях, куди вид лише втрапив, необхідне впровадження освітніх заходів для місцевої громади, оскільки його знищення є порушенням закону і карається адміністративною відповідальністю.
Мухоловка звичайна є нічним хижаком, який полює на різноманітних комах, павуків, інших багатоніжок. Ці багатоніжки живуть впродовж 5-7-ми років, досягаючи репродуктивного віку у 3 роки. Самка, навесні, відкладає кілька десятків яєць, які спершу носить за собою, а пізніше залишає у різних місцях. Розвиток триває без метаморфозу – з яйця виходить німфа, загалом, схожа на дорослу особину, проте, з меншою кількістю сегментів і лише 4-ма ногами. Після кожної наступної линьки кількість сегментів тіла мухоловки збільшується і додається по дві нові пари ніг. За три роки німфа переживає 5 линьок, досягаючи статевозрілого віку. Дорослі мухоловки мають у довжину приблизно 3 см (без врахування довжини кінцівок), 15 пар ходильних кінцівок і 18 сегментів, терґіти (спинні пластини) яких частково зрощені між собою й візуально їх виглядає лише 11. Шлюбний період настає навесні. Спершу багатоніжки виконують нетривалий шлюбний танець, після чого самець відкладає сперматофор на ґрунт, а самка підхоплює його ґоноподами – видозмінені кінцівки 17-го сегменту тіла. Вдень мухоловки ховаються під камінням у вологих і прохолодних печерах, щілинах, тріщинах скель, а вночі виходять полювати.
Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+ та Livejournal
Be First to Comment