#12 ДЕЛЬТА ДУНАЮ – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Дунайські плавні з висоти пташиного польоту. Джерело ілюстрації: http://www.karpatour.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Одеська область]

На західному узбережжі Чорного моря розкинулась велетенська, площею понад 5200 квадратних кілометрів, заболочена рівнина, яку живлять тихі води Дунаю. Ця рівнина є найбільшою дельтою у Європі, і це Дельта Дунаю. По основному руслу ріки у дельті – Кілійському рукаві, – пролягає україно-румунський кордон, таким чином, більша частина дельти знаходиться у Румунії. Мережена каналами, озерами, болотами, плавнями, луками, вербовими гаями, справжніми дібровами та піщаними косами, Дельта Дунаю є важливим осередком біорізноманіття на континенті – тут відомо понад 1600 видів рослин та більше 5000 видів тварин!

Дельта дунаю вражає розмаїттям біологічних видів - це осередок дикого життя на континенті. Джерело ілюстрації: http://www.sun-surfer.com

Природно дельта Дунаю розташувалася на межі східноєвропейських степів та Середземномор’я, які змішуючись разом із болотами та плавнями утворюють неймовірно мозаїчну систему біотопів – від швидкоплинних вод каналів, де практично відсутня рослинність, до заплавних дубових лісів і навіть ковилових степів на піщаних дюнах… Практично усі екосистеми, окрім цілковито сухолюбних степів, пристосовані до сезонних і періодичних паводків, і з легкістю витримуючи затоплення.

Очеретяні поля - найпоширеніший тип рослинності у Дельті Дунаю. Джерело ілюстрації: http://www.voestalpine.com

Величезні території дельти зайняті очеретяними полями, які зростають у стоячих чи слабо протічних водоймах, затоплених низинах і болотах, – це основний біотоп дельти Дунаю із домінуванням Очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. Ex Steud.), Рогозів широколистого (Typha latifolia L.) та вузьколистого (Typha angustifolia L.), Осоки дводомної (Carex dioica L.), Куги порожнистої (Schoenoplectus lacustris L.) та інших.

На глибших місцях, де очерет уже не росте, оселяються латаття (спереду) та різак алоєвидний (позаду). Джерело ілюстрації: http://goloro.com

Глибокі непротічні водойми порослі типовою водною рослинністю із переважанням підводних Водопериці колосистої (Myriophyllum spicatum L.) Куширу звичайного (Ceratophyllum demersum L.) й Валіснерії (Vallisneria L.), надводних Латаття білого (Nymphaea alba L.) та Глечиків жовтих (Nuphar lutea L.) та плаваючих на поверхні води водяної папороті Сальвінії плаваючої (Salvinia natans L.), Водяного горіха плаваючого (Trapa natans L.), Різака алоєвидного (Stratoides aloides L.) та інших.

Типовий ландшафт у дельті Дунаю. Джерело ілюстрації: http://carpatiatour.co.uk

Береги каналів, як годиться, порослі вербовими гаями, які іноді утворюють справжні галереї зі старих дерев. Тут зростають практично усі європейські види верб, за винятком північних та високогірних… Зокрема найбільш чисельними і представницькими є ліси із Верби білої (Salix alba L.), Верби ламкої (Salix fragilis L.), Верби попелястої (Salix cinerea L.), Верби пурпурової (Salix purpurea L.) та цілої низки інших. Часто до них домішується Тополя біла (Populus alba L.).

У місцях, де вода прибуває лише підчас паводків, у дельті Дунаю зростають заплавні ліси: вербини і діброви. Джерело ілюстрації: http://www.wild-wonders.com

На піщаних дюнах, подекуди зростають корінні діброви із Дуба звичайного (Quercus robur L.) та Дуба ніжкоквіткового (Quercus pedunculiflora K Koch) із домішками Ясена Паліса (Fraxinus pallisae A.J.Wilmott ex Pallis), В’яза польового (Ulmus foliacea Gilibert) та Осики (Populus tremula L.). Екзотичності цим лісам додають різноманітні ліани, які сплітають їх стовбури і крони, утворюючи практично непрохідні нетрі. Із найпоширеніших ліан є, наприклад, Виноград виноплідний (Vitis vinifera L.), Плющ звичайний (Hedera helix L.), Хміль звичайний (Humulus lupulus L.), Обвійник грецький (Periploca graeca L.). На високих грядах невеликими клаптями розкидані степи із Ковили дніпровської (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.), поруч з якою зростають рідкісна Гвоздика бессарабська (Dianthus bessarabicus Klokov.), а також кущики Фумани лежачої (Fumana procumbens (Dunal) Gren. et Godron).

У дельті Дунаю налічується понад 300 видів птахів. Джерело ілюстрації: http://www.romania-tours.ro

Чільне місце з-поміж тварин займають птахи – понад 300 видів, більше половини з яких тут же й гніздяться. Особливу групу становлять водні та біляводні види, для яких дельта є ідеальним місцем чи то для гніздівлі, чи то для зимівлі. Вони, часом, збираються у тисячні зграї на узбережжях та водних плесах, особливо Баклани малі (Phalacrocorax pygmaeus Pallas, 1773), яких налічується понад 12000 пар. Дельта також є притулком для низки птахів, котрі знаходяться а ґрані вимираня, наприклад, Орлан білохвіст (Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758), Підорлик малий (Aquila pomarina Brehm, 1831), Пелікани рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) та кучерявий (Pelecanus crispus Bruch, 1832), Казарка червоновола (Branta ruficollis (Pallas, 1769), Рибалочка строкатий (Ceryle rudis (Linnaeus, 1758) та інші.

Птахи є найпомітнішою групою тварин у Дельті Дунаю. Джерело ілюстрації: http://www.danube-delta-investment.ro

Води дельти Дунаю заселені майже сотнею видів риб, з-поміж котрих трапляються такі рідкісні як Осетер атлантичний (Acipenser oxyrhynchus Mitchell, 1815), Білуга (Huso huso Linnaeus, 1758), Лососі дунайський (Hucho hucho Linnaeus, 1758) і чорноморський (Salmo labrax Pallas, 1814), Чопи великий (Zingel zingel Linnaeus, 1758) та малий (Zingel streber Siebold, 1863).

У водах Дунаю мешкає близько ста видів риб. Джерело ілюстрації: http://www.rewildingeurope.com

Зарості очерету та заплавні ліси є чудовим середовищем для проживання низки видів ссавців: Кота лісового (Felis silvestris Schreber, 1775), Норки європейської (Mustela lutreola Linnaeus, 1758), Свині дикої (Sus scrofa Linnaeus, 1758), Видри річкової (Lutra lutra Linnaeus, 1758) та інших.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #11 Долина нарцисів Наступна стаття – #13 Гора Говера

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

5 Comments

  1. Євгеній
    Березень 19, 2016
    Reply

    Дякую, Вам за ці чудові статті та і за сайт взагалі! Ви дуже влучно підбираєте і фото і друкований матеріал для висвітлення надзвичайних якищ та природних цікавинок!

    Ця стаття навіяла мені подорож у Вилкове =)

    Ще раз дякую!

    • Березень 20, 2016
      Reply

      І Вам дякую за теплі слова.

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » #13 ГОРА ГОВЕРЛА – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 25 = 33