#10 СТАРУНСЬКИЙ ГРЯЗЬОВИЙ ВУЛКАН – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Біля села Старуні знаходиться єдиний грязьовий вулкан Українських Карпат. Джерело ілюстрації: http://www.daihatsu-club.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Івано-Франківська область]

В Україні налічується понад 50 грязьових вулканів, більшість яких розташовані на Керченському півострові. Однак, один із них знаходиться у східних передгір’ях Карпат – це Старунський грязьовий вулкан. У статусі ґеологічного заказника загальнодержавного значення, Старунський грязьовий вулкан має значну туристичну атракційність. Туристичні аґенції усіх мастей і ґатунків нещадно експлуатують це диво природи у своїх інтересах, незважаючи на його природоохоронний статус.

Старунський грязьовий вулкан. Джерело ілюстрації: http://www.castles.com.ua

Вулканічна діяльність у Карпатах стихла приблизно 1-2 мільйоноліття тому, залишивши по собі численні вулканічні кратери і потужні виливи лави на Закарпатті. Але це аж ніяк не означає, що горотвірні процеси у Карпатах припинилися. Українська частина Карпатської дуги є найнижчою і найспокійнішою з усіх гір, проте Південні Карпати на теренах Румунії є найбільш ґеологічно активними. Вони знаходяться під потужним натиском африканської плити, яка змушує зминатись у складки земну кору, підіймаючи все вищі гори. Ця напруженість виливається у землетруси, які час до часу сколихують південь Карпатських Гір.

Старунський грязьовий вулкан. Джерело ілюстрації: http://citykey.net

У березні 1977-го року, у Румунії, з епіцентром під гірським масивом Вранча, трапився катастрофічний землетрус силою 7,2 бали. Землетрус виник в результаті зміщення гірських пластів на величезних територіях Південних та Східних Карпат – по усій довжині дуги відбулися чисельні ґеологічні розколи, один з яких – чи не найбільш віддалений – проляг повз прикарпатське село Старуня. Зразу ж на південній околиці села, із літосферної тріщини почав вивергатися бруд, ропа, нафта і газ. Так, майже, 40 років тому з’явилося одне із природних чудес України – Старунський грязьовий вулкан.

У періоди активних вивержень довкола жерла Старунського грязьового вулкану утворюється глинний конус. Джерело ілюстрації: http://snap.com.ua

У Карпатах, грязьові вулкани є великою рідкістю – їх відомо лише два: власне Старунський в Україні та Берківський у Румунії. А загалом у Європі є лише кілька подібних місць. Зокрема, окрім уже згаданих, грязьові вулкани відомі на Сицилії та у північних передгір’ях Апеннінських Гір у Італії, на Керченському півострові в Україні, а також на Таманському півострові у Росії.

Жерло Старунського грязьового вулкану. Джерело ілюстрації: http://www.karpaty.net.ua

Старунський грязьовий вулкан є одним із найменших у Європі –діаметр його основи сягає 40 метрів, висота метра, а перетин жерла – 30 сантиметрів. Хоча, зразу після свого виникнення, у період найактивніших вивержень, Старунський грязьовий вулкан здіймався у висоту на три метри. Однак, м’який глинистий матеріал, з якого складався вулкан, дуже швидко був розмитий дощами, а активність вивержень різко знизилась. Сьогодні, Старунський грязьовий вулкан являє собою велику, округлу, позбавлену рослинності пляму бруду на вершині пагорба, з центру якої, час до часу, відбувається викид суміші глини, нафти, ропи і газів. Ця суміш стікає до місцевого потічка і поверхневими водами змивається далі до ріки Бистриця Солотвинська.

Старунський грязьовий вулкан. Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

Старунський грязьовий вулкан утворився на вершині короткої антикліналі – куполоподібної складки гірських порід, у центрі якої розміщені древніші породи, ніж на її периферії. Масивне тіло антикліналі складене здебільшого глинами із великою кількістю орґаніки у тому числі й вуглеводнів – нафти. Внаслідок ґеологічних зрушень, по антикліналі відбувся розкол, завглибшки 500-1000 метрів, розітнувши нафто-газоносні пласти. Під дією високих температур важкі вуглеводні руйнуються до летких газів і зокрема метану, збільшуючи тиск у пластах гірських порід. Допоки грязьовий вулкан не вивергається, розкол закупорюється і пластовий тиск поступово наростає, досягаючи критичного значення прориву корку. Гази, що підіймаються під тиском, захоплюють із собою ґрунтові води, глину, пісок, рінь тощо, і вивергають усе це на поверхню. Після вирівнювання тиску виверження припиняється, а отвір – закупорюється до наступного. Низька активність Старунського вулкану, очевидно, пов’язана із незначними покладами вуглеводнів у гірських пластах, а також постійною декомпресією газів.

Старунський грязьовий вулкан. Джерело ілюстрації: http://www.zamky.com.ua

Відвідуючи Старунський грязьовий вулкан слід пам’ятати, що матеріали виверження містять велику кількість важких і радіоактивних елементів. Зокрема, за опублікованими науковими даними відомо, що у глинистих масах вулкану і довколишніх свердловин перевищення середніх для ґрунту концентрацій таких радіоактивних елементів як радію-226 більша у 700 (!) разів, торію-232 – у 30 разів, а урану-238 – у 4 рази. У повітря із розколів і свердловин разом із метаном підіймається радіоактивний газ радон-222. Загальний гама фон у місці виверження може перевищувати встановлені санітарні норми у 3-10 разів. Тому, відвідуючи грязьові вулкани пам’ятайте, що ходити по матеріалах виверження є небажаним, адже забруднений радіонуклідами матеріал налипає на підошви взуття, а з ним потрапляє у транспорт і додому, де необачний турист, впродовж багатьох днів, вдихає його разом із побутовим пилом.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #9 Карстовий міст . Наступна стаття – #11 Долина нарцисів

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

One Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 24 = 30