АЗІЙСЬКИЙ ШЕРШЕНЬ ЗАХОПЛЮЄ ЄВРОПУ

Шершень оксамитовий. Джерело ілюстрації: www.commons.wikimedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

2004-го року у порт Гавр, що на північному заході Франції, увійшов суховантаж із Китаю, який перевозив контейнери наповнені посудом та іншою керамікою. Кінцевим пунктом вантажу був департамент Лот-і-Ґарона на півдні країни, де він повинен був потрапити у місцеві торгівельні мережі. Як потім виявилось, у контейнерах, окрім фарфору і фаянсу, були й гонконґзькі гості – азійські шершені, відомі у науці за назвою Шершень оксамитовий (Vespa velutina Lepeletier, 1836).

Розміри гнізда Шершня оксамитового. Джерело ілюстрації: http://inpn.mnhn.fr

Як і більшість добре соціалізованих ос, Шершень оксамитовий утворює великі сезонні колонії, засновниками яких стають самки, що вийшли навесні після весняної сплячки. Впродовж літа колонія росте, досягаючи у серпні-вересні кількох тисяч робочих особин, в окремих випадках – до 10-ти тисяч, які живуть у спільному гнізді, що може досягати до 70 сантиметрів у довжину. Гнізда, за звичай, підвішені у кронах дерев, на стовпах електропередач, на фасадах будинків тощо. Ця особливість дуже сильно відрізняє Шершня оксамитового від природного для Європи Шершня звичайного – останній будує колонії у захищених місцях, наприклад, дуплах, щілинах скель і будівель, під стріхами. Наприкінці літа, у гніздах виводиться кілька сотень повноцінних самців і самок, власне, після їх вильоту колонія занепадає і гине. Самці також гинуть, однак, лише після спаровування, а запліднені самки зимують, стаючи навесні засновницями нових колоній…

Мапа інвазії Шершня оксамитового у Західній Європі. Джерело ілюстрації: www.salines.mforos.com

Знадобилося лише одне десятиліття аби азійські шершні колонізували більшу частину Франції, проникли у Бельгію, Іспанію, Португалію та Італію. Сьогодні карантинні служби Великої Британії б’ють на сполох, попереджаючи, що уже найближчим часом Шершень оксамитовий може перетнути Ла-Манш і захопити Британські Острови. Ентомологи – вчені, котрі вивчають комах, – стверджують, що швидкість розповсюдження цього виду на нові терени становить близько 100 кілометрів у рік. У 2004-му році у французькому департаменті Лот-і-Ґарона було зафіксовано лише 3 гнізда Шершня оксамитового, тоді як у 2009-му було виявлено 1637 гнізд уже в 32-х департаментах на площі 160 тисяч квадратних кілометрів! Звичайно, реальної кількості колоній інвайдера ніколи не буде відомо…

Розповсюдження Шершня оксамитового викликає найбільшу тривогу у пасічників, оскільки левову частку раціону хижака становлять медоносні бджоли. Джерело ілюстрації: www.iljournal.it

Чим же страшний Шершень оксамитовий? Він, як і звичайний європейський шершень (Vespa crabro Linnaeus, 1758) озброєний жалом з такою ж отрутою – токсичною, але не смертельною для людини без алергії. Так само він є хижаком, полюючи на комах. Щоправда його жертви – це здебільшого одомашнені бджоли. Хижак ловить своїх жертв на льоту, обгризає кінцівки і крила, а тіла переносить у гніздо, де згодовує їх личинкам. Ця активність стає добре помітною наприкінці літа, коли колонія досягає свого максимуму і працює на вигодовування статевого покоління – самців і самок. Одна колонія Шершня оксамитового може за сезон цілковито знищити невелику пасіку. Саме тому на сполох б’ють саме пасічники, адже, у першу чергу, – це втрати виробництва меду. Друга проблема – втрата запилювачів і скорочення врожаїв фруктових садів та багатьох сільськогосподарських культур.

Порівняння Шершня звичайного (зліва) та Шершня оксамитового (справа). Джерело ілюстрації: http://www.federacionapicantabria.blogspot.com

Є й інший вимір небезпеки інвазії Шершня оксамитового – це негативний вплив на біорозмаїття. Власне, бджоли становлять раціон цього хижака лише на 37%, а решта – інші комахи-запилювачі, яких виловлює на квітах. Зокрема, сюди належать двокрилі, наприклад, Дзюрчалки (Syrphidae), М’ясні (Calliphoridae) та Хатні мухи (Muscidae), які сумарно становлять 34%, а також оси – 18%. Тобто, проблема полягає у площині тотального скорочення чисельності цілого комплексу запилювачів квіткових рослин, що безумовно, матиме довгостроковий вплив на природні екосистеми. Зокрема, зниження ефективності запилення квіткових призведе до порушення насіннєвого відновлювального потенціалу екосистем, а скорочення чисельності самих запилювачів – до перебудови харчових ланцюгів, у сумі ці чинники можуть ослабити опір екосистем негативним впливам і навіть призвести до їх розпаду…

На територіях, де Шершень оксамитовий уже вкоренився, впроваджуються цілі комплекси заходів з контролю його чисельності та знищення. Перш за все – це пастки із приманками, однак, їх ефективність є доволі низькою, оскільки 90% усіх комах, що туди втрапляють, не є цільовою групою. Зокрема, на одну впійману пасткою самку Шершня оксамитового припадає від 100 до 1000 загиблих робочих бджіл… Більш ефективними є заходи зі знищення гнізд разом із колоніями, розпилюючи інсектициди. Недоліком цього є складність виявлення гнізда і його розташування на значній висоті над ґрунтом – у середньому 25 м… Одним із перспективних способів боротьби є використання біологічних аґентів, наприклад, паразтоїдної мухи-конопа (Conops vesicularis Linnaeus, 1761), личинка якої розвивається у тілі шершнів, спричинюючи їх загибель. Проте, цей спосіб боротьби має свої недоліки – коноп також паразитує і на бджолах…

Загалом, на сьогодні, не існує ефективних методів, які змогли б зупинити експансію Шершня оксамитового у Європі. Як показують комп’ютерні моделі, уже за кілька років цей вид заселить усю Європу аж до її сходу…

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *