“ВЕДМЕЖИЙ” ПРОЕКТ ДОБІГАЄ КІНЦЯ…

Ведмідь бурий. Джерело ілюстрації: http://tsikave.ostriv.in.ua

Вікторія ГУБКО

Здається, не так давно повідомлялося про початок проекту, спрямованого на збереження ведмедя бурого (Ursus arctos) та покращення якості середовища його проживання в межах українсько-румунської прикордонної території і безперешкодної міграції між Українськими та Румунськими Карпатами – “Відкриті кордони для ведмедів між Українськими та Румунськими Карпатами”, який реалізовується Рахівською районною громадською організацією “РахівЕкоТур” та Мармароським відділенням WWF-Румунія (румунський офіс Всесвітнього фонду дикої природи WWF). Проект здійснюється впродовж 2012-2014 років в рамках Програми транскордонного співробітництва ENPI CBC Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр.

У Європі, не рахуючи Росії, життєздатні популяції ведмедя збереглися тільки на Балканах, у Скандинавії та в Карпатах. В Іспанії, Італії та Франції цей вид практично зник. Щодо України, то колись бурий ведмідь був поширений по всій її території, а зараз залишився тільки в карпатській частині. Тут його чисельність є критичною і становить біля 250 особин. Основною причиною скорочення ареалу ведмедя в Україні є винищення його людиною. На відміну від інших хижих ссавців, ведмідь живиться переважно рослинною їжею, яка становить приблизно 70% його раціону. Проблему нестачі кормів у зимовий період ведмідь вирішує тим, що залягає на зиму в барліг. Для свого проживання цей звір потребує великих площ природних угідь. Індивідуальна ділянка однієї особини може мати площу від 500 до 2000 га, в залежності від наявної кількості харчу.

Учасники проекту у польових умовах збирають дані про Ведмедя бурого вздовж українсько-румунського кордону. Джерело ілюстрації: РГО "РахівЕкоТур", WWF-DCP Maramures Office

Щоб зрозуміти важливу роль зреалізованого проекту, достатньо глянути на цифри. Так, в Українських Карпатах популяція ведмедя в 1970-х роках налічувала понад 1300 особин (0,5-0,7 ос./10 км2), а сьогодні – не більше 250 ос. Ведмідь бурий згадується у цілій низці природоохоронних документів, зокрема, у Червоній книзі України у категорії “зникаючий вид”; у додатку ІІ Бернської конвенції; у додатках ІІ і IV Директиви Європейського Союзу “Про збереження природних оселищ і видів природної фауни й флори”…

За свою ціль проект мав збереження біологічного різноманіття в межах колишнього повіту Марамуреш (історичний румунсько-український регіон Карпат; зараз – Рахівський і Тячівський райони Закарпаття, Україна, та повіт Марамуреш, Румунія) та забезпечення взаємозв’язку в межах Карпатських Гір шляхом скорочення ризику фраґментації оселищ, відновлення екологічних коридорів для ведмедів, як ключового біологічного виду, а також через забезпечення відповідального використання природних ресурсів.

Встановлення автоматичних інфрачервоних камер для обліків Ведмедя бурого. Джерело ілюстрації: РГО "РахівЕкоТур", WWF-DCP Maramures Office"

За час реалізації проекту (з 1 квітня 2012 року) зроблено чимало: зібрано базу даних про оселища Ведмедя бурого, визначено та закартовано міґраційні коридори, орґанізовано та проведено низку семінарів та презентацій. Згідно проекту передбачалось здійснити польові дослідження з метою моніторинґу поширення та динаміки чисельності популяції ведмедів; картувати оселища бурого ведмедя; здійснити моніторинґ потенційних екологічних коридорів за допомогою інфрачервоних сенсорних камер та шляхом радіотелеметричних досліджень; створити GIS-мапи оселищ і моделей поширення бурого ведмедя.

Дані щодо поширення ведмедя були зібрані за допомогою камер спостереження, встановлених у визначених фахівцями місцях вздовж українсько-румунського кордону. Ці роботи розпочалися з липня 2013 року та тривали впродовж польового сезону (по жовтень цього ж року). Прилади реагують на рух на відстані 3-5 м. Фотографії з карти пам’яті знімала група волонтерів кожні 10 днів, передаючи фахівцям для подальшого опрацювання. На жаль, ведмідь був більш рідкісним гостем, але лисиці та інші цікаві тваринки із задоволенням позували, особливо вночі.

Ведмідь зафіксований камерою спостереження. Джерело ілюстрації: РГО "РахівЕкоТур", WWF-DCP Maramures Office"

Інший вид збору даних – радіометрія – за допомогою нашийників, які були закріплені на ведмедеві, якого попередньо присипляли. Цей захід проводився на території Румунії нашими партнерами, використовуючи приманки та великі пастки з ґратами, які зачинялися за твариною, як тільки звір хотів поласувати гостинцями. Тоді на ведмедеві, який міцно засинав під дією транквілізатора, закріплювали нашийник з передавачем, кріплення кого було запрограмоване на самостійне розпадання через певний період часу (по закінченні збору даних).

Всього в проекті було залучено п’ять особин ведмедя бурого, але не обійшлося без прикрого випадку. Так, майже одразу після початку виконання цього заходу, в серпні 2012 року, сигнал одного з нашийників набув тривожного характеру – звір припинив рух і навігатор показував перебування нашийника надто близько до населеного пункту. Виправдалися найгірші сподівання – красеня було застрелено браконьєрами на території Румунії. Мармароське відділення WWF розпочало велику інформаційну кампанію, було відкрито кримінальну справу. Так, в нашій команді стало на одного “інформатора” менше…

Але через рік історія повторилась, на цей раз на українській стороні кордону в Чернівецькій області. Спершу сигнал поводив себе дуже дивно, а потім і зовсім показував статичність і надходив з населеного пункту близько кордону. WWF-Україна та РГО “РахівЕкоТур” вже приготувались до пошуку браконьєрів та відкриттю кримінальної справи, але… історія мала значно краще завершення. Тварині просто набридла його “прикраса”, і оскільки на той час він встиг скинути нагуляні кілограми, шия зменшилась в об’ємах і звір зняв нашийник з себе, зачепивши його за маркувальний стовп. Прикордонники знайшли пристрій, який згодом передали проекту.

Українські прикордонники знайшли нашийник із радіопередавачем. Джерело ілюстрації: РГО "РахівЕкоТур", WWF-DCP Maramures Office"

За пересуванням ведмедя спостерігали румунські колеги за допомогою сигналу, що передається на супутник і фіксує пересування тварин. Таким чином, можна виявити не лише місця перетину кордону і шляхи міґрації ведмедя бурого між Українськими та Румунськими Карпатами, але й побачити на мапі облюбовані кожною з особин території.

Крім того, експерти провели рангування середовища існування ведмедя. Аналіз його придатності для виду, включав: дані щодо типів лісу, рельєфу, зимувальних і кормодобувних ділянок, доступності харчу, рівня безпеки, наявності антропоґенного навантаження. Аналіз точок спостережень показав, що ведмеді впродовж усіх сезонів для поселення віддають перевагу старовіковим лісам. Відкриті ділянки також є дуже важливими для ведмедів у певні сезони. Трав’яна рослинність і ягоди є істотною частиною їх раціону, а високогірні луки або вирубки є обов’язковими елементами в мережі міґраційних коридорів.

Проект добігає кінця в квітні цього року. В результаті проекту буде розроблено ряд рекомендацій та передано компетентним організаціям, а також видано посібники щодо заходів з охорони для практиків.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

2 Comments

  1. Igor
    Березень 3, 2014
    Reply

    Ви цю статтю відредагували.В попередній статті були Ф.І і електронна адреса для всіх бажаючих стати волонтерами.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − = 5