СОМИ-ПРИМАРИ

Сом-примара. Джерело ілюстрації: http://www.tankgeek.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Якось, грудневого недільного ранку, я завітав на станіславівський зоологічний ринок, і до своєї втіхи, виявив у одному із численних акваріумів невеличких прозорих риб Криптоптерусів. З-поміж акваріумних хобістів ці риби знані за назвою шкляні соми або соми-примари. То й не дивно, адже мініатюрні тіла цих риб є цілковито прозорими, наче шкло. Ці, направду, габітуально харизматичні риби, на жаль, ще не здобули широкого розповсюдження у любительських акваріумах. Чому так, і як еволюція витворила таке чудо природи? Про це далі.

Зграйка шкляних сомів у акваріумі - це захопливе видовище, яке не залишить нікого байдужим. Джерело ілюстрації: http://mazurnikolay.livejournal.com

Неймовірно захопливою атракцією є обзервувати зграйку цілковито прозорих риб, які, скерувавши вперед свої, напрочуд, довгі вуса, тулячись одна іншої, метушливо плавають між кущів зелені, нагромаджень каменів та затоплених корчів. Спостерігач може бачити практично крізь шкляних сомів, і, власне, це найбільше зачаровує у цьому диві природи. Яким же чином еволюції вдалось витворити таких філіґранних істот? Виявляється, секрет полягає у використанні базових законів оптичної фізики, які довершено втілились у живих створіннях.

Прозорість шкляних сомів зумовлюється явищем рефракції світла, забезпечуючи безперешкодне проходження променів крізь тіло. Однак, для того щоб досягти настільки високого рівня прозорості, в ході еволюції ці риби зазнали багатьох змін пов’язаних із їх фізіологією, анатомією та морфологією. По-перше, у шкляних сомів немає луски, а шкіра і м’язи втратили пігменти – це знебарвило тіло риби, але не забезпечило прозорості. По-друге, шкіра шкляних сомів вкрита неймовірно великою кількість мікроскопічних, я б навіть сказав наноскопічних, горбиків. Саме ці горбики забезпечують першу лінію прозорості, адже, як виявилось, у них існує неперервний ґрадієнт зміни рефракційних властивостей шкіри – на верхівці горбика коефіцієнт рефракції такий самий як у води, а при його основі – як у тіла. Таким чином, світло проходить крізь ці горбики не відбиваючись від поверхні шкіри та не заломлюючись. По-третє, тканини тіла риб наповнені рідким жиром, рефракційні властивості якого такі ж як у води. Тобто, світлові промені, пройшовши крізь наноскопічні горбики шкіри потрапляють у сполучну та м’язову тканини, де вміст жиру дозволяє їм без заломлення і відбиття прямувати далі, виходячи з протилежного боку тіла. Саме відсутність відбиття світла й робить цих риб практично невидимими.

Прозорість тіла шкляних сомів пояснюється базовими законами оптичної фізики... Джерело ілюстрації: www.dogyfashion.com

Проте, якщо добре придивитися до шкляних сомів, то можна помітити, що їх кістки та нутрощі не є прозорими, а мають інтенсивний сріблястий полиск – це, так звана, рефлекторність тканин, яка імітує прозорість. Тобто, тканини віддзеркалюють довколишній ландшафт, повторюючи його, а разом із прозорістю м’язів створюють ілюзію цілковитої невидимості риб. Особливо це ефективно у природніх водоймах, де не існує ідеально прозорої води, а завше присутня певна каламутність. Слід зауважити, що Криптоптеруси – це мешканці тропічних рік південно-східної Азії, які завжди каламутні від щоденних злив. За таких умов шкляні соми стають зовсім невидимими для хижаків. Одначе, не усі вони мають прозоре тіло, – більшість з них є напівпрозорими або каламутно-молочного кольору, що у коричневих і чорних водах тропічних рік забезпечує достатній рівень маскування, а для риб чистих вод прозорість є життєво важливою.

Шкляні соми у акваріумі. Джерело ілюстрації: http://crazycreatures.tumblr.com

Історія відкриттів Криптоптерусів (Kryptopterus Bleeker 1858) заслуговує преміювання у номінації найкращого детективного роману. Ці риби відомі науці ще із середини ХІХ століття, коли була описана низка видів із Малайзії, Суматри та Яви. Тоді вони зайняли свої місця у колекціях природознавчих музеїв по усьому світові, а вчені, час до часу, повертались до їх вивчення у дикій природі. З розвитком любительської та професійної акваріумістики у ХХ столітті шкляні соми втрапили до живих колекцій. Перша письмова згадка про їх утримання у акваріумі датується 1934-м роком, тобто, ось, уже вісім десятиліть вони тішать око хобістів. Попри високе розмаїття роду Криптоптерус, у акваріумах утримують лише один вид, і як вважали, – це Сом-примара двовусий (Kryptopterus bicirrhis Valenciennes in Cuvier & Valenciennes 1840). Детальні студії цих сомів у природі і ревізії роду Криптоптерус заставили засумніватися іхтіологів у правдивості видової назви акваріумних сомів-примар. У 2009-му році було остаточно доведено, що в акваріумах утримують не Сома-примару двовусого, а найпевніше Сома-примару малого (Kryptopterus minor Roberts 1989), описаного лише двома десятиліттями раніше… Зауважте, що акваріумні лінії шкляних сомів неодноразово використовувались у лабораторних дослідженнях, зокрема у фізіології та нейробіології, причому дослідники кореспондували їх до одного виду, а це цілковито інший! Але історія на цьому не завершилась, адже певності у тому, що акваріумісти утримують, тепер уже, Сома-примару малого, не було. Додаткові дослідження, опубліковані у 2013-му році, встановили, що акваріумні шкляні соми – це невідомий досі науці вид! І це при тім, що 80 років він знаходиться у всіх під саменьким носом! Новому виду присвоїли належну наукову назву – Сом-примара шкляний (Kryptopterus vitreolus Ng & Kottelat, 2013).

Чому ж шкляні соми, попри їх харизматичність, не стали масовими улюбленцями акваріумістів, на кшталт, неонів, скалярій чи даніо?… На те існує кілька причин, а найголовніша – це труднощі із їх розплодженням у неволі. Мало кому із професіоналів акваріумістської справи вдається отримати потомство цих риб, хоча, такі потуги є. Але тоді вартість риб бажає ліпшого… Для інформації – ціна Криптоптерусів в Україні коливається в межах 30-50 гривень за екземпляр. Основним постачальником сомів-примар на світовий ринок і український також є Сінґапур, де знаходяться найбільші у світі ферми з вирощування акваріумних риб.

Утримувати шкляних сомів слід зграйками не менше 6-12 особин, тоді вони тішитимуть око і хобіста і його гостей. Джерело ілюстрації: www.nanofish.com.ua

Для тих, хто вирішив обзавестись шкляними сомами у домашньому акваріумі слід пам’ятати, що це зграйні риби, тому їх потрібно утримувати групою від шести і більше особин. у акваріумі повинно бути достатньо вільного простору для плавання і густі зарості рослин аби риби мали де ховатися у стресових ситуаціях. Вода для сомів-примар повинна бути м’якою з незначною кислою реакцією, що відповідає чорним водам річок тропічних лісів Малайзійського півострова та довколишніх архипелагів. При тому, слід щотижнево підмінювати воду у акваріумі. В їжі Криптоптеруси не є вибагливими і споживають усі класичні типи харчів для акваріумних риб, хоча перевага завжди за живим трубочником чи мотилем. Добре доглянуті шкляні соми тішитимуть око їх щасливого власника та дивуватимуть його гостей.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Вконтакті та Livejournal

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

54 + = 63