Андрій М. ЗАМОРОКА
На початку лютого 2013-го року, підчас обліків зимуючих водоплавних птахів на Бурштинському водосховищі, що у Галицькому національному природному парку, було виявлено незвичайного пернатого, якого, за 20 років моніторинґу, ніколи раніше не спостерігали. Птах виявився настільки незвичайним, що його не вдалось віднайти у жодному із європейських визначників!
“Мені, як фахівцю з 20-літнім стажем вивчення птахів, – розповідає пан Володимир Бучко, орнітолог, заступник директора з питань науки і рекреації Галицького національного парку –не було меж у подивуванні. Ця птаха була настільки відмінною від тих, які відомі у фауні України, що я губився у здогадках. Було зрозуміло лише одне – вид не тутешній, а за зовнішніми ознаками, орієнтовно, його можна було віднести, хіба, до групи свищів…” Своїми силами у національному парку не вдалось ідентифікувати вид, то ж світлини із Бурштинського водосховища було надіслано фахівцям-орнітологам у Державний природознавчий музей у Львові, з проханням допомогти встановити вид. “Відповідь не заставила себе довго чекати – веде далі пан Володимир Бучко – того ж дня нам емейлував пан Андрій Бокотей, голова Західноукраїнського орнітологічного товариства, повідомивши, що наш птах є південноамериканським екзотом!”
Коментуючи знахідку, пан Андрій Бокотей зазначив: “…До Вас, у Галицький національний парк, завітав Свищ чилійський (Anas sibilatrix Poeppig, 1829) – південноамериканський птах! Його ареал охоплює Арґентину, Чилі, Бразилію, Фолклендські острови, острови в околицях Антарктиччного півострова… Звичайно, він літун добрий, одначе, найпевніше, є втікачем із якогось звіринцю чи приватної колекції… Попри те, цей вид занесений до Червоного переліку Міжнародного Союзу Охорони Природи – категорія LC (види під низькою загрозою вимирання)”.
Свищ чилійський – це невелика качка завдовжки 50 см, масою 800 г та розмахом крил до 80 см. Птаха чітко вирізняється з-поміж видів європейської фауни, у першу чергу, своїм забарвленням та відсутністю статевого диморфізму – самці і самки колоровані однаково. Оперення голови Свища чилійського інтерференціює яскраво-зеленим відблиском, зі сніжно-білою передньою частиною та білуватою вушною плямкою. Дзьоб сіро-блакитнуватий із чорним кінчиком. Шия чорна. Груди та крила рябі – чорно-білі. Оперення черева іржастого кольору у самців та коричнюватого у самок.
Готуючи даний матеріал до публікації,”Станіславівський натураліст” натрапив на зведену мапу розповсюдження Свища чилійського на сайті “Discover Life“. Як виявилось, за межами свого природного ареалу, цей вид почав розповсюдження у Північній Америці та Європі. Такий поворот подій може означати, що з’ява Свища чилійського на зимівлі у Галицькому національному парку є не випадковою втечею птаха із неволі, а цілком природною міґрацією! Зокрема, на терені нашої Європи, цей вид виявляли у Фінляндії (вересень 1977; серпень 2005), Швеції (квітень 1980; квітень 2003), Норвегії (лютий 1989; березень 2008) Великій Британії (лютий 1999), Німеччині (липень 1995). У 1870-му році Свища чилійського було завезено до зоопарків Європи, де його успішно розмножували як екзотичну тварину. У зв’язку із втечею у дику природу, птах часом трапляється у спостереженнях орнітологів, проте чи існує повноцінна і життєздатна популяція у Європі залишається достеменно невідомим. Так само, ми можемо лише гадати як настільки екзотична птиця втрапила у Галицький національний парк…
Молодці парубки, що займаєтесь якою не якою наукою, і звітуєте українською)) Ми щось подібне в Києві в галузі радіотехніки робимо))
Дякую за комплімент, пане Я!