ВІЙНА МУРАХ

Мурашина армія. Джерело ілюстрації: http://www.alexanderwild.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Мураха арґентинська (Linepithema humile (Mayr, 1868) є одним із найбільш успішних видів комах у світі, адже вона сьогодні захопила усі континенти і успішно завойовує Європу. Аґресія, з якою Мураха арґентинська загарбує нові території можна зрівняти хіба лише із людською – вона створює мільйонні колонії, які простягаються на сотні кілометрів, перебудовує природні екосистеми, пристосовуючи їх для своїх потреб, нещадно знищує абориґенні види. І немає жодної сили, яка б могла зупини її експансію, чи може не було…


Мурахи, за звичай, утворюють багатовидові угруповання, де мирно співіснують. На площі всього 100 м2 може налічуватися від 5-ти до 10-ти видів. Одні із них є хижаками, які полюють на комах, інші збирачами-вегетаріанцями, живлячись насінням та нектаром, а треті – фермерами, котрі вирощують гриби чи випасають попелиць. Одні з мурах будують великі надземні мурашники, а інші створюють глибокі підземні галереї та ходи. І усі ці види навіть можуть не перетинатися впродовж усього свого існування, хоча і мешкають поруч. Одначе, цю ідилію у багатьох місцях планети порушило вторгнення нового виду – Мурахи арґентинської, яка ніколи не толерує інші види, знищуючи їх. На теренах нашої Європи вона уже панує у Середземномор’ї, активно освоює Францію, Німеччину та Чехію. Її непереможна хода спрямована на схід вздовж південних передгір’їв Карпат, наближаючись до України…

Мурахи арґентинські атакують Поґономірмекса (Pogonomyrmex) - нативного для Каліфорнії виду. Джерело ілюстрації: http://alexwild.smugmug.com

Неочікувана новина прийшла 2008-го року зі Сполучених Штатів Америки, де мірмікологи – вчені, котрі вивчають мурах, досліджували колонії Мурахи арґентинської. До їх подиву, на території окупованій цим видом спокійно існувало кілька колоній Мурахи жалкої китайської (Pachycondyla chinensis (Emery, 1895) – іншого інвазійного виду, батьківщиною якої є Китай. Детальні дослідження взаємодій між обома видами показали, що китайський інвайдер є аґресивнішим за південноамериканського…

Мураха жалка китайська - новий інвазійний вид у США. Джерело ілюстрації: http://www.antmacroecology.org

Якщо у 2008-му році Мураха арґентинська займала 99% досліджуваної території, то уже через 3 роки – у 2011, вона займала лише 67%, а Мураха жалка китайська – 32%, тоді як спільною для обох видів виявились 15% терену. Вчені вважають, що основною причиною експансії нового виду і витіснення Мурахи арґентинської є екологічні особливості, адже Мураха жалка китайська є більш холодолюбною. Остання, розпочинає свою активність у березні, тоді коли її візаві – лише на початку травня, за цей час Мураха жалка китайська має можливість розповсюджуватись і будувати нові колонії на території Мурахи арґентинської, а окрім того розорювати її колонії.

Мурахи жалкі китайські напали на термітник. Джерело ілюстрації: http://antclub.org

Сьогодні, Мураха жалка китайська веде експансію на міста та ліси одночасно, а оскільки вона є більш холодовитривалою, то проникає у екосистеми та на території, котрі не могла заселити Мураха арґентинська. Це є поганою новиною для абориґенних видів, які вціліли у біотопах непридатних для південноамериканського загарбника через його преференцію до сухих місць проживання. Особливою проблемою стало виживання видів рослин, які залежні від мурах тим чи іншим чином. Наприклад, мурахи-вегетаріанці збирають насіння рослин, але через велику кількість запасів, усе не з’їдають, і вціліле насіння, у ідеальних умовах мурашникових галерей, проростає, даючи нові рослини. У той час, як на поверхні ґрунту насінини гинуть. Зникнення мурах, які розповсюджують насіння призведе до вимирання багатьох рослин. Інша негативна сторона витіснення – це загроза для мірмікофільних комах та павуків, які мільйоноліттями еволюціонували спільно із мурахами, пристосовуючись до нахлібництва чи хижакування у колоніях тих чи інших видів. Прикладом такого співіснування є мурахи та метелики-синявці, личинки останніх живуть у мурашниках, імітуючи личинок перших, котрі випрошують їжу у господарів. Цей зв’язок, часто-густо, є специфічним між двома видами і не може бути заміненим третім – зникнення одного обов’язково веде до зникнення іншого. Отож, нова напасть, завезена людиною мимоволі, призведе до нових середовищних проблем…

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 1 =