ЯЛИНКА: ЖИВА ЧИ ШТУЧНА?

Щорічна дилема - ставити живу чи штучну ялинку?... Джерело ілюстрації: http://ye.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ось-ось розпочнуться новорічно-різдвяні свята, тяглістю, за українською традицією, майже два місяці – від Миколая до Стрітеня. І невід’ємним атрибутом цих празникувань є зелене деревце ялини, у Карпатах – ялиці, а на більшості теренів України – сосни. Громадські екологи, як завше, закликають віддати перевагу штучним красуням, чим кожен мешканець країни зробить внесок у збереження лісів, охорону природи і у боротьбу зі змінами клімату. То чи справді штучна ялинка є панацеєю для збереження навколишнього середовища?

Відповідь на це запитання кореспондує нас до наукового дослідження здійсненого канадійськими екологами у 2009-му році. Вони порівняли “життєвий” цикл штучної ялинки (виробництво, транспортування, використання та переробка) із таким же у живої, і визначивши 4 найбільш вагомі категорії впливу їх використання на довколишнє середовище. Зокрема це здоров’я людини, якість екосистем, зміна клімату та поновлення ресурсів.

Штучна ялинка, при своїй довговічності, чинить більший негативний вплив на кліматичні зміни та поновлення природних ресурсів Землі. Джерело ілюстрації: http://www.christmas-tree-guide.com

Середній термін експлуатації штучної ялинки – 6 років, приблизно з такою частотою пересічний мешканець Монреалю (Канада) купує нову. А оскільки живу ялинку використовують тільки раз, то для їх порівняння вчені здійснили нормування використання першої до одного року.

Ялинкові плантації знижують якість екосистем... Джерело ілюстрації: http://regions-stock.ru

В результаті досліджень виявилось, що вплив використання штучної ялинки на зміни клімату та виснаження природних ресурсів є втричі вищим, ніж купівля живої! В той же час вплив на здоров’я людини (алергія, інтоксикація та ін.) у обох новорічних прикрас будинку одинакові, тоді як використання живих ялинок має негативний вплив на якість екосистем аж у чотири рази.

Солом'яний Дідух - прадавній різдвяний символ українців. Джерело ілюстрації: http://parad-vyshyvanok.com.ua

Негативний вплив штучної ялинки на кліматичні зміни пов’язаний, передовсім, із її виробництвом і транспортуванням до кінцевого споживача. Оскільки вона виготовлена із полімерів та сталевого дроту, то виробництво базується на використанні викопного палива: газу, нафти та вугілля, а відтак є безпосереднім джерелом парникових газів. На противагу штучній, жива ялинка, вирощена на плантації, навпаки поглинає вуглекислоту із повітря. Загалом, внесок у вивільнення вуглекислого газу у атмосферу в результаті повного циклу використання однієї живої ялинки становить 3,1 кілограми в рік, а для штучної – 8,1 кг (48,3 кг за увесь “життєвий” цикл). В першу чергу, для штучних ялинок, то пов’язується із виробництвом – 85%, а також із транспортуванням (8%) готової продукції із Китаю чи США. Стосовно живих ялинок, то основними джерелами вуглекислоти є їх переробка, якій піддається лише близько половини усіх дерев – частину переробляють на етерні оливи на паперових фабриках, а частину – спалюють на електростанціях Квебеку. Інша половина ялинок, після використання, потрапляє на сміттєзвалища, де згниває.

Вчені прийшли до висновку, що лише за умови використання однієї й тієї ж штучної ялинки 20 років і більше, її вплив на навколишнє середовище мінімізується. В інших випадках жива ялинка має переваги над штучною…

admin Written by:

6 Comments

  1. Василь Маланюк
    Грудень 17, 2012
    Reply

    Висновок: замість ялинки – дідух.

  2. Грудень 17, 2012
    Reply

    Повернення до автентики, до коренів, до витоків – це правильний крок!

  3. Володимир
    Грудень 20, 2012
    Reply

    Галицький НПП втішився цією новиною.

  4. Лютий 18, 2013
    Reply

    Я купив на новий рік і Різдво ялиночку з гілочок. В квартирі пахло святами

    • Лютий 22, 2013
      Reply

      Певна річ, пане rybaua, такі “ялиночки” стають дедалі популярними, і в тому ніц немає позірного чи злочинного, адже їх плетуть, здебільшого із відходів на лісосіках…

  5. temlees
    Грудень 26, 2015
    Reply

    Вважаю, що ялинка (чи яке там дерево) має бути жива, але по справжньому жива. Якщо це майдани, площі, то чому не можна на місці виростити, треба ж з Карпат тягнути, чи звідки там?! Невже не можна молодняк посадити, як вазони (може якесь дослідження провести), а потім висаджувати у лісі. А може: “Стрибай у річку і пливи за течією”.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

69 − 68 =