ЯК ДИШЕТЬСЯ, СТАНІСЛАВОВЕ?

Наш Станіславів. Джерело ілюстрації: www.skyscrapercity.com

Ірина РЕПЕТИЛО

 

Природа, як фокусник:
за нею потрібне постійне спостереження

Семюель Батлер

 

Вплив людського господарювання на навколишнє середовище набув загрозливого глобального масштабу. Це є стало рушієм до усілякого ґатунку екологічних досліджень, що мають за ціль визначити ступінь впливу техногенних забруднень і впливів на живі істоти та екосистеми в цілому. Дослідники, з тою метою, пропонують використовувати рослини, які є дуже зручним об’єктом для біоіндикації – здійснення моніторинґу стану середовища, хоча б з тієї причини, що вони становлять понад 90% біомаси більшості наземних екосистем. Основна вимога до них – простота і швидкість виконання при високому рівні чутливості та достовірності. Як варіант, індикатором забруднення води, ґрунту і повітря може слугувати показник флуктуаційної асиметрії листя дерев.

У зелені лип і айлантів потопає площа імені Адама Міцкевича у Станіславові. Джерело ілюстрації: http://orendavip.at.ua

Принцип дослідження стабільності розвитку за показником флуктуаційної асиметрії базується на порушенні симетрії листкової пластинки у деревних форм рослин під дією антропоґенних факторів. Виявляється, що забруднення навколишнього середовища має прямий вплив на розвиток зародка, вегетативних та ґенеративних орґанів рослин, зумовлюючи відхилення у двосторонній симетрії орґанізму – флуктуаційну асиметрію. За величиною цього критерію можна оцінювати ступінь забруднення навколишнього середовища. Вибір багаторічних деревних форм у якості об’єкту дослідження пов’язаний із низкою причин: 1. у них щороку формується нова ґенерація листя, тому дослідження можна проводити щороку і порівнювати результати та 2. деякі види мають широкий ареал поширення і чітко виражені ознаки, що дає змогу проводити постійний моніторинґ.

Липова алея у міському парку Станіславова. Джерело ілюстрації: http://www.ivfrankivsk.if.ua

Ми ж здійснили дослідження, яке мало за мету встановити, чи можливим є використання Липи серцелистої (Tilia cordata Mill.) у якості біоіндикатора для екологічного моніторинґу забруднень. Разом з тим, маючи на меті здійснити оцінку якості повітря місті Івано-Франківську, ми спробували використати для того показник флуктуатуючої асиметрії листкової пластинки цього виду. Липу серцелисту ми обрали у ролі об’єкту досліджень не випадково. По-перше, наш рідний Станіславів недарма отримав поетичну назву “міста в липах”, адже чи не на кожній його вулиці рівними й ошатними рядами висаджені ці дерева, відповідно досліджувався поширений вид наших теренів. По-друге, ця липа ще не вивчалася за методикою флуктуатуючої асиметрії, на відміну від свого близького родича Липи дрібнолистої (Tilia parvifolia), що власне, є новизною нашої роботи.

Запашна квітка липи. Джерело ілюстрації: http://www.bgflora.net

Сам дослід – клопітка і марудна робота. Метод визначення флуктуаційної асиметрії полягає у зборі приблизно сотні листків з дерев одного віку, який визначається вимірюванням діаметра стовбура (за звичай, для озеленення певної вулиці використовують саджанці одного віку, що набагато спрощує завдання – ред.). А відтак, зібраний матеріал вимірювали за 5-ма показниками зліва і справа від головної жилки і порівнювали дані з використанням формули алгоритму нормованого.

Нас цікавив взаємозв’язок між показником флуктуаційної асиметрії та положенням вулиці, яку досліджували, відносно до центру міста – гіпотетично найзабрудненішої частини Станіславова. Забір листя здійснили на вулицях Галицькій, Коновальця, Чорновола, Парку Воїнів Інтернаціоналістів, Парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка, Меморіального парку, скверу на площі Міцкевича. Отож, очікували ми від дослідження невтішного показника флуктуаційної асиметрії – даних, які підтвердять припущення про залежність між стабільністю розвитку Липи серцелистої та забрудненістю повітря у великому місті.

Варіації листкових пластинок Липи серцелистої у Станіславові. Джерело світлини: Ірина Репетило

Результати дослідження, відверто кажучи, нас вразили. Виявилось, що середні показники флуктуаційної асиметрії, обчислені для кожної території та оцінені за п’ятибальною шкалою за методом О.П. Мелехова та О.І. Єгорова, усі одноголосно дорівнюють 1 балу, що відповідає чистому повітрю. Безперечно, припустити, що повітря нашого міста є чистим, ледве чи можна. Отримані результати ми швидше пов’язуємо з високою стійкістю та пластичністю Липи серцелистої до забруднення, тобто стабільність її розвитку мало залежить від впливу антропоґенних факторів у середовищі. Це дає можливість зробити висновок, що досліджений вид не може використовуватись у якості біоіндикатора антропогенного навантаження.

Отож, підводячи підсумки, стає зрозумілим, що Липа серцелиста є дуже пластичним та стійким до забруднення повітря видом деревних рослин, а відповідно не може використовуватись у ролі біоіндикатора. Проте, для Липи серцелистої ми пропонуємо набагато благороднішу роль – використовувати її для озеленення міських вулиць та створення зелених захисних смуг вздовж шосе.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

52 − = 50