В АРКТИЦІ ТЕПЛІЄ, В АНТАРКТИЦІ ЗИМНІЄ – КЛІМАТИЧНИЙ БАЛАНС?

У 2012-му льодовий панцир Арктики досяг свого історичного мінімуму, а Антарктики - максимуму. Джерело ілюстрації: http://wattsupwiththat.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Знову повертаємось (та чи ще раз?) до проблем змін клімату – спекотний 2012-й спричинився до нового мінімуму льодовикового покриву у Арктиці, побивши рекорд 2007-го. Понад те, у Атарктиці, куди лише-лише прийшла весна, виявлено зростання площ зледеніння Південного океану… То, чи є ці “перекоси” аномалією, а чи може таким має бути природний кліматичний баланс?…

Ми вже неодноразово писали про Арктичне потепління, скорочення площ океанічних льодів та суходільних льодовиків, звільнення північно-західного морського шляху та інші моменти пов’язані з глобальним потеплінням. Одначе, чи то в силу тієї причини, що усі ми є мешканцями північної півкулі, чи то через брак якісної інформації, якось пропускали повз нашу увагу ситуацію з кліматичними змінами у Антарктиці… А як виявляється – дарма. У Антарктиді, як і все у південній півкулі, відбувається цілковито навпаки – наукові спостереження показують, що там не тільки не відбувається втрати, а триває нарощування льодовиків!

Полярні льодовикові шапки наростають і тануть щорічно. Коли розпочинається піврічна полярна ніч, то океан, скований лютими морозами, вкривається кригою, а вітри приносять хмари зі снігом. Разом із початком полярного дня приходить весна – льодовий панцир починає танути і цей процес триває до середини осені, аж поки полярний океан знову не охолоне. Це нормальні сезонні зміни, рівно як початок й кінець зими в нас, у Центральній Європі.

Середнє значення льодового покриву Арктики (сірим) впродовж 1979-2000 та історичні мінімуми. Джерело ілюстрації: http://nsidc.org

Вперше льодовики Північного океану розпочали мапувати у XVIІI-XIX століттях, одначе тоді тривав Малий льодовиковий період і льодові поля простягались далеко на південь. Приблизно у середині позаминулого століття почала зростати активність Сонця, а Земля отримувати більше тепла. Майже сто років це тепло акумульовувалось у Світовому океані, аж поки у 1970-ті роки не почала розігріватися атмосфера. На ті часи зміни клімату не були такими очевидними, проте, природна точка прискорення потепління уже була перейдена і розігрів нашої атмосфери набув лавиноподібного характеру. З тих пір, все частіше науковці відмічали танення континентальних льодовиків, а з початком ХХІ століття – крижаних полів Північного океану… Щонайменше заціпеніння – так можна описати стан думок кліматологів та екологів, коли у 2007-му розміри північних полярних льодів досягли свого історичного мінімуму. У порівнянні з ним, попередній мінімум 2005-го не виглядав уже таким страшним. А цьогоріч льодовий панцир скоротився до небувалих на людській пам’яті 3,41 мільйонів квадратних кілометрів, зменшившись немало і небагато – на 2,5 мільйони квадратних кілометрів у порівнянні із середнім показником 1979-2008-го років!

Літо-2012 у Арктиці видалось незвично теплим – в середньому 1-3°С з переважанням зон аномально низького тиску вздовж північного узбережжя Євразії. В той же час над Ґренландією та Північною Атлантикою панував високий тиск. Наслідком цього стали теплі вітри з глибини Євразії, які, на 2-3 тижні, прискорили сезонний початок танення льодів. На додачу, потужна буря, що пронеслася через центральну частину Арктики 4-8 серпня 2012-го, призвела до часткової фраґментації льодового покриву і прискорення його танення. Потепління триватиме і далі, адже Сонце вступило у новий цикл своєї активності, яка наростатиме наступні 5-6 років, а відтак Земля отримуватиме все більше і більше тепла.

Середнє значення льодового покриву Антарктики (сірим) впродовж 1979-2000-го та історичний максимум 2012-го. Джерело ілюстрації: http://nsidc.org

Одначе, допоки на північному полюсі тепліє, на південному – зимніє. За цю зиму (допоки у нас літо, у південній півкулі триває зима – авт.) льодовикові поля Південного океану, що омиває береги Антарктиди, розрослися, перевершивши історичний максимум на півмільйона квадратних кілометрів, досягши небачених 19,44 млн. км2! І це при тому, що температурний режим атмосфери над Антартидою не відхилявся від багаторічних середніх показників. Найбільш прийнятним поясненням цього феномену вважають потужні зимові вітри, що дмуть від Південного Полюсу до околиць материка, сприяючи розростанню льодового панцира на довколишньому океані.

То що ж реально відбувається із кліматом Землі? Якщо порівнювати обидва полюси, то матимемо певні труднощі у співставлені даних, адже по обидва опозити Землі відбуваються надто різні процеси. У Арктиці теплі води океану проходять під льодовиковими полями, а у Антарктиці – холодні колові течії омивають материк вкритий льодовиками. У Арктиці спостерігаються різноспрямовані вітри завдяки тим же морським течіям і Гольфстриму зокрема, тоді як у Антарктиці вітри дмуть відцентрово з Південного Полюсу, притому, вважається, що над Антарктидою існують вертикальні низьхідні потоки стратосферного повітря, що забезпечує цілорічні холодні умови на континенті. Єдиним винятком із правила є Антарктичний півострів, що видається далеко за межі континенту, де виявлені різкі коливання температур і площ льодовиків. А на загал, виглядає що у південній півкулі відбувається певна компенсація ефекту потепління північної. Може це і є природний механізм регуляції клімату і збереження його балансу?…

admin Written by:

6 Comments

  1. Alina
    Жовтень 12, 2012
    Reply

    Логічніше було б все ж порівнювати не календарні, а реальні літні місяці, а то на графіках Арктики – літо, а Антарктики ж – їхня зима.
    Хоча, якщо і їхнім літом там льоду більше, – то можливо таки має значення більша концентрація нселення і господарства в Пн.півкулі?

    • Жовтень 14, 2012
      Reply

      Пані Alina, мова не про порівняння літі і зими на протилежних полюсах Землі, бо речі то не порівнювані, а мова про зміни які там відбуваються й за якими спостерігають уже понад три десятиліття. Суть полягає в тому, що у Арктиці ще ніколи з часів супутникового стеження (1979 р.) не було так мало льоду, а у Антарктиці так багато…

  2. Листопад 22, 2012
    Reply

    Дані за останні десятиліття є недостатніми, щоб робити гучні заяви про глобальне потепління чи похолодання. Дослідження у цьому питання повинні продовжуватися і надалі. Але бити на сполох на рівні урядів держав, це зайве.
    Так лише виверження одного вулкану може мати такий же вплив на атмосферу, як і викиди вуглецю усією промисловістю на Землі протягом року.

  3. Грудень 2, 2012
    Reply

    Виключно для статистики, пане Володимире, усі вулкани Землі, щорічно, викидають у атмосферу 0,2-0,5 млрд. тон вуглекислого газу, а промисловість – 33 млрд. тон… Але на дозвіллі зайнявся цікавими розрахунками і виявилось, що усе людське населення планети за рік видихає понад 1,3 млрд. тон вуглекислого газу!

  4. […] У Арктиці тепліє, в Антарктиці зимніє – цей ефект було помічено кілька років тому, однак, його вважали артефактом. Щорічно, площа зимових льодів довкола Антарктиди зростає, а тепер, як виявилось, у центральній чатині континенту розпочалось серйозне охолодження. Зимові температури впали нижче, ніж у стратосфері, й час до часу знижуються до мінус 90 градусів Цельсія! Найнижчий показник, який було зафіксовано становит -93,2С! При цьому в атмосфері спостерігається “нормальне” для решти планети накопичення вуглекислого газу. Вважається, що цей газ затримує теплове випромінювання і екранує його назад на поверхню планети, спричинюючи додаткове її розігрівання. Однак, у Антарктиді спрацьовує якийсь інший механізм, який, навпаки, розсіює тепло у відкритий космос… […]

Написати відповідь до Alina Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 2 =