ВЕЛИКИЙ МІФ “ОРҐАНІЧНОЇ ЇЖІ”

Чи дійсно "орґанічна" їжа є такою корисною, як її змальовують виробники? Джерело ілюстрації: http://www.projectcleanfood.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Модні світові тренди, хоча й поволі, але таки зачіпають і змінюють терени України. Такими, до прикладу, стали “орґанічні” їжа та землеробство – у супермаркеті, з легкістю, можна знайти продукти харчування лейбовані не тільки “Без ГМО”, а й “Орґанічний”… Що ж собою являє “орґанічна їжа”, чи дійсно вона настільки корисна, як про це стверджують послідовники “зеленого” способу життя?

Мода на "орґанічну" їжу дісталася України, і у супермаркетах уже можна надибати продукти із маркуванням (не сертифіковане) "орґанічний"... Джерело ілюстрації: http://www.haccpeuropa.com

Причиною того, що “орґанічні” продукти і землеробство є трендовими на ринках США, Євросоюзу та багатьох інших, особливо розвинених, країн, є становлення енвіронменталізму, не лише як способу екологічної самосвідомості окремого індивіда, але також як й державної політики і навіть суспільного устрою, спрямованих на контроль якості – екологічності середовища існування людини й охорону довкілля. Основна енвірноменталістична ідея полягає у тому, що кожна людина, осібно, і суспільство, у своєму загалі, повинні бути “зеленими”, ближчими до природи, в усьому її наслідуючи, й мінімалізуючи свій вплив на неї, тісно перегукується з “Екоцентризмом”, постульованим Альдом Леопольдом у 1920-х роках у США. У цій канві, сучасна техноґенна й антропоцентрична цивілізація є ворожою до Землі та її біосфери, і мусить бути зміненою. Як форма, “орґанічне” землеробство, чи то пак виробництво, і є однією з таких змін.

Власне, ідеї такого ґатунку можуть виникнути і мати широку підтримку лише у багатих і розвинених соціумах, де не більше, ніж 3-10% населення задіяні у сільськогосподарському виробництві. Адже, коли половина чи навіть більше жителів країни є мешканцями меґаполісів, яким невідома важка селянська праця, боротьба за врожай, а картопля та капуста “зростають” на прилавках супермаркетів, то “повернення до витоків” і “дідівський спосіб ґаздуваня” набувають рис ідеї фікс. Приблизно так й виглядають ідеї “орґанічного” землеробства, які передбачають промислове виробництво продуктів харчування, водночас відмовившись від застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів, стимуляторів росту, антибіотиків тощо.

Хіба можна вирощувати орґанічну продукцію у промислових масштабах?... Джерело ілюстрації: http://www.cropdocs.com

Одначе, реальна ситуація дуже далека від декларованого ідеалізму, адже промислове виробництво “орґанічних” продуктів, без застосування сучасних агротехнічних підходів, є неможливим, оскільки тоді воно перетворюється у натуральне господарство, коли продукція виробляється лише для себе, а не продаж. Це як врожай із присадибної ділянки, – вирощений для себе, а продавши його, Вам нічого не залишиться… До слова, жителі України, згідно критеріїв, які визначають “орґанічність” продукції, є задіяним у її виробництві що по через одну сім’ю – на присадибних ділянках в усіх селех і на приміських дачних ділянках, і такі продукти іменуються “домашніми” та “своєю городиною”… То ж постає питання: “Яким чином “орґанічні” фермерства долають бар’єр “натуральності” і постачають великі обсяги продуктів харчування на ринок, та ще й примудряються їх еспортувати?” Вирощування “орґанічної” їжі, у кілька разів, є витратнішим, ніж “звичайної”, тому вона, певна річ, є дорожчою, але й це не покриває збиток “натуральності”. Виявляється, що у гонитві за прибутками, “орґанічні” виробники, у своїй більшості, грішать застосуванням і пестицидів, і мінеральних добрив, і стимуляторів, спритно називаючи їх “орґанічними”. Моніторинґ таких сільськогосподарських препаратів виявив що, під цією лейбою застосовується понад 200 різних препаратів, щоправда, більшість із них видобуті із рослин, проте, є безпосередніми аналогами або ж ідентичні до синтетичних, і не менш токсичні для людини та довкілля. Наукові дослідження “орґанічних” продуктів на вміст пестицидів показали, що у понад 70% містяться залишки отрутохімікатів, причому в 30% наявний один вид пестицидів, а у 40% – два і більше!

Ось такий вигляд повинна мати справжня "орґанічна" ферма - город у кілька "соток"... Джерело ілюстрації: http://www.foodmatters.tv

Пропаґанда, фінансована “орґанічними” виробниками, переконує, що їх продукція є корисною для здоров’я споживачів, оскільки містить значно більше вітамінів, антиоксидантів, мікроелементів і, загалом, є значно поживнішою. Але чим потужнішою є пропаґанда, тим більше питань виникає, і основним з них є: “Чи справді “орґанічна” їжа має стільки переваг, як їй приписують?” Для відповіді знадобились багаторічні, численні дослідження, висновки яких твердять, що перевага “орґанічних” продуктів – це великий міф! Наприклад, дослідження вмісту антиоксидантів (флавоноїдів) у “орґанічних” цибулі, моркві та картоплі, й порівняння їх зі звичайними, показали, що між ними жодної різниці немає – вони тотожні. Тобто, виробник йде на свідомий обман покупця, нав’язуючи ідею “корисності”, а відтак, вимагаючи більшої плати.

Понад те, “орґанічна” їжа, рівно як й “неорґанічна”, спричинює алергічні реакції у пацієнтів з відповідними чутливостями, наприклад, екзему, хрипи, атопічні сенсибілізації тощо. Вміст вітамінів, білків чи жиру у продуктах харчування обох типів є однаковим. Звичайні продукти жодним чином не є більш ризиковими для здоров’я, ніж їх “орґанічні” аналоги, оскільки і в тих, і в інших знайдено допустимі сліди пестицидів і мінеральних добрив. Для тривалішого зберігання й одних, й інших, виробники вносять харчові добавки. Загалом, численні дослідження не виявили жодної переваги а ні “орґанічної”, а ні “неорґанічної” їжі – вони однакові за багатьма показниками.

Психологічні та маркетологічні дослідження реакції людей на маркування “орґанічних” продуктів у США показали, що довкола останнього існує гало, чи то пак аура “здоровості”. Люди, які споживають їжу із відповідним маркуванням, щиро вважають, що вона є менш калорійною аж на 40%, містить менше жирів та більше клітковини (волокон), ніж звичайна, і відповідно є “здоровішою”. Як наслідок такої “віри”, вони купують й споживають більше, що веде до з’яви надлишкової ваги, розвитку діабету, серцево-судинних захворювань і, певна річ, зростання прибутків виробників… Ефект “гало здоровості” є наслідком анґажування споживача рекламою та пропаґандою, які нав’язують стереотипи цілому суспільству. Проте, ці ж самі дослідження виявили, що поруч із основною групою споживачів, яка орієнтується на маркування “орґанічний”, є й невелика група, яка завжди уважно вивчає склад продукту на упаковці, щоправда, останні купують набагато менше, але свій вибір роблять відносно усвідомлено.

І завершуючи статтю, хочу звернути увагу читача на некоректність використання термінів “орґанічні” та “неорґанічні” продукти, їжа, виробництво тощо, лише з тієї простої причини, що продукти харчування отримані від живих істот, за своїм визначенням, є орґанічними. Якщо ж займатися буквоїдством до переможного кінця, то орґанічними сполуками іменуються речовини утворені на основі карбону (винятками є лише його оксиди, карбонатна кислота, її солі, карбіди та ціаніди), тобто метан на дні океану чи глікольальдегід у протопланетних газопилових хмарах, за своєю природою, є орґанічними…

Мудрість криється не у обсязі знань, а в умінні їх належного застосування. То ж бажаю мудрості й розважливості.

admin Written by:

13 Comments

  1. Вересень 8, 2012
    Reply

    Забули написати що пластик та інші полімери – органічні. 🙂

    • Вересень 8, 2012
      Reply

      Дійсно, пане Тарасе, таки орґанічні. “Plastic food’?…

  2. Марія
    Вересень 10, 2012
    Reply

    Дуже цікава стаття, пане Андрію. Особливо вона актуальна для великих міст, які першими сприймають нові віяння. Як на мене для України “органічна” їжа поняття взагалі неактуальне і безглузде :)))
    А от щодо інших еко-товарів, ще залишаються питання.
    Зараз у магазинах Києва (стосовно інших великих міст не маю інформації) стала з’являтись “органічна” побутова хімія. Деякі виробники декларують лише безпечність для довкілля (не вказуючи при цьому безпеку для здоров’я людини). Деякі декларують обидві тези. Особисто я, як споживач, в хімії не дуже сильна, тому мене цікавить питання чи дійсно ці засоби такі “кльові”: безпечні і для довкілля і для людини? Як приклад наведу, найбільш популярні (це в жодному разі не реклама, насправді їх набагато більше): http//sodasan.com.ua//shop/index.php?ukey=auxpage_statia_4
    http//rektis.com.ua/index.php?option=com_sobi2&catid=3&Itemid=2

  3. Вересень 10, 2012
    Reply

    Пані Маріє, виробники не завжди кажуть правду, а у рекламі, то й поготів. У кожному конкретному випадку потрібно дивитися на хімічний склад, що надрукований на упаковці, і уже за складниками говорити про той чи інший вплив на довкілля чи здоров’я людини.

  4. Alina
    Вересень 30, 2012
    Reply

    Дайте, будь-ласка, посилання на ось це твердження з вашого тексту: “Наукові дослідження “орґанічних” продуктів на вміст пестицидів показали, що у понад 70% містяться залишки отрутохімікатів, причому в 30% наявний один вид пестицидів, а у 40% – два і більше!”

  5. Микола
    Жовтень 6, 2012
    Reply

    Що ж, документ за цим лінком пізнавальний. Але жодних даних про вміст пестицидів в “органічних” харчах там немає (може, я неуважно дивився, – вкажіть сторінку).
    Ймовірно, малась на увазі фраза “For the 13,693 samples analyzed, 33.7 percent of the samples had no detectable pesticides, 29.9 percent had 1 pesticide, and 36.4 percent of the
    samples had more than 1 pesticide” (с.167, додаток О) – але ж вона стосується не органічних, а УСІХ проаналізованих PDP у 2005p. зразків, незалежно від походження, основна маса яких – саме з “традиційних” промислових плантацій!!!

    Можливо, ви просто помилились з лінком?:)

  6. Микола
    Жовтень 7, 2012
    Reply

    Огляди проглянув, дякую. Вони підтверджують, що наведені у вашій статті “факти” про залишки пестицидів у 70% органічних харчів БЕЗПІДСТАВНІ.
    Усі наведені графіки демонструють суттєво менше число реєстрації слідів пестицидів у “органіці” (від 0 до 23%), порівняно із традиційною продукцією (від 30 до >80%).

    • Жовтень 7, 2012
      Reply

      Зверніть увагу на роки (хоча публікації цьогорічні), за які подано графіки і загальний тренд наростання накопичення пестицидів у “орґаніці”…

  7. Микола
    Жовтень 8, 2012
    Reply

    Замість того, щоб спокійно визнати допущену помилку, Ви починаєте “переводити стрілки”.
    Спочатку даєте посилання, які ніби-то мають підтвердити наявність хімікатів у 70% органічних харчів, а коли виявляється, що вони, навпаки, це спростовують, починаєте говорити, що то застарілі дані…
    Зрозуміло, що в п-ції органічного землеробства не повинно бути пестицидів взагалі, і саме в цьому їхня основна перевага для більшості споживачів. Так само зрозуміло, що можуть трапитись недобросовісні чи просто неграмотні фермери, які допускають потрапляння отрутохімікатів. Однак на Заході все ж дуже жорстка система сертифікації цих господарств, яка мінімізує такі факти (потрібно до 5 років “нехімічного” землеробства, щоб отримати відповідний дозвіл). Ще дуже ймовірний варіант – фіктивне наклеювання “органічних” лейб на традиційну с-г п-цію, що запросто може дати отих 10-15% виявлення пестицидів…Та хіба це привід шельмувати усе органічне виробництво?

    • Жовтень 9, 2012
      Reply

      За деревами, пане Миколо, Ви лісу не бачите… І справа не у пестицидах (їх аж ніяк не 10-15%, а усі 50-80%), а у нав’язуванні стереотипу про буцімто кориснісність чи перевагу орґанічної продукції (більше вітамінів, антиоксидантів, волокон та ін.), хоча вона такою не є, а відповідно і не повинна коштувати дорожче. Орґанічне землеробство можливе лише на присадибних ділянках, але не у промислових масштабах. Ось де криється проблема. А усе разом – це великий міф орґанічного землеробства!

Написати відповідь до Микола Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

90 − 81 =