НІЧНА ПРИГОДА

Лицем в лице із коником... Джерело ілюстрації: http://ikonos.flog.pl

Віктор МАТУРА

І чого тільки не буває у житті. От і з нами таке трапилось. Літня спекотна ніч 2012 року – всі вікна розчинені навстіж, щоби хоч би трохи прохолоди. Так от, о пів на другу ночі, в кімнату, до моєї коханої дружини влетів непроханий гість. Дружина прокинулась від шурхоту і тріскоту над головою. Вона з острахом дивилася, як щось кружляє в неї над самим обличчям, то наближаючись то віддаляючись. Потім це “щось” впало на ліжко, пробіглося по ньому і забилося між ліжком і стіною. Сполохана жінка вискочила в другу кімнату і перелякано розбудила мене: “Там щось літає в мене в кімнаті і шурхоче” – ледь не плакала дружина – “Знайди то і викинь” – благала вона.

Що перше спало на гадку – це кажан. Напевно, полював на комах і випадково залетів до кімнати. Взяв на всякий випадок рукавицю і пішов на лови. Довго шукав під ліжком і меблями, і таки знайшов причину переполоху. Це виявився величезний, загальною довжиною 7 см, зелений коник. Досить сильний, агресивний і впевнений у собі він, коли я його ловив, вп’явся мені в палець міцними щелепами, випускаючи краплі густо-коричневої рідини. Але тут він не досяг успіху, бо я надів рукавицю. Я виніс його на балкон, накрив банкою і залишив до ранку.

Порушник (тобто порушниця, адже це самка) нічного спокою... Автор світлини Віктор Матура

Яке-ж було здивування вранці, коли я вийшов на балкон. Коника на місці не було! Точніше банка стояла там-же, а коника нема. Сильні лапи дозволили йому вилізти з-під банки, а сам він лазив по балкону.

Пізніше, пошукавши в Інтернеті, зрозумів, що до нас завітав Коник-тетіґонія найзеленіша або, як його ще називають, – Коник справжній зелений (Tettigonia viridissima Linnaeus, 1758). Обраний зеленими кониками спосіб пересування важко пояснити логічно. Хоча, вони є одними із найкращих стрибунів на далекі відстані, одначе, аби здолати їх, коники, радше, будуть неквапно лізти по рослинах або перелітати з місця на місце, ніж стрибати.

Тетіґонія в усій красі! Автор світлини Віктор Матура

Влітку, з дерев і гущі чагарників, чути скрикітливі мелодії самців. Зелені коники найбільшу активність демонструють наприкінці дня та вночі. У цей час вони харчуються. Як і більшість представників ряду прямокрилих, зелені коники всеїдні. Найбільше їм смакують м’які соковиті частини рослин та тваринний харч. Коник зелений – хижак, і харчується, здебільшого, комахами та їхніми личинками. Виявивши здобич за допомогою довгих чутливих вусиків, він відразу її ловить лапками, а потім пускає в хід свій ротовий апарат. Іноді коника плутають з його найближчим родичем – сараною.

Перелітна азійська сарана - порівняйте її із кониками - вони різні. Джерело ілюстрації: http://svit24.net

То ж чим-же вони розрізняються між собою? Коник – хижак і може боляче вкусити. Сарана – травоїдна і їсть тільки зелень (листя, стебла, квіти, плоди). Вуса в коника довгі, а в сарани короткі. Черевце в коника коротке, а в сарани довге. Коники летять на світло, а сарана ні. Коники сидять на кущах і деревах, а сарана надає перевагу землі. Коники полюють вночі, а сарана активна вдень.
Може це і пояснює, як коник опинився на рівні 7 поверху. Чи заліз по стіні, чи залетів на відблиск світла на склі, незрозуміло. Головне, що такий випадок трапився і моя дружина ще довго буде згадувати цього непосидющого коника “незлим-тихим словом”…

Але це ще не був кінець історії. Коли я випустив коника на балконі, то він розкрив крила і з тріскотом полетів. Він зробив розворот і понісся в сторону Дністра, а йому навздогін тут же помчався горобець. Чим все закінчилось, я не бачив, але думаю, що коник до зелені не долетів…

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

One Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

36 − = 34