НА КРОК БЛИЖЧЕ ДО ТЕЛЕПАТІЇ…

Рентґенограма черепа пацієнта з імплантованими електродами у скроневу частку мозку. Джерело ілюстрації: http://neurosciencenews.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ідея про можливість зчитування інформації з мозку і її запису у цей орґан уже давно побутує у науковій фантастиці. Одначе, у дивовижний час ми з Вами живемо – фантастика стає реальністю! Вчені-нейробіологи з кожним новим днем наближають той час, коли політ фантазії стане дійсністю – наш мозок зможе обмінюватись інформацією із комп’ютером і навпаки… 

“Сила думки” – ця афорична фраза сьогодні почала набувати фізичних рис. Завдяки досягненням біології та біотехнологій впродовж останнього десятиліття, вченим вдалось “схрестити” живі людські тканини із “бездушним комп’ютерним залізяччям”. Результат приголомшив усіх – нейроімплантати штучних ніг, рук, очей, вух і тому подібного, повернули відчуття повноцінності сотням тисяч скалічених людей. Одначе, сьогодні, нейробіологія взяла новий рубіж – читання думок! Певна річ, це досягнення ще дуже далеке від карбованої фантастами телепатії, однак, то є певний і твердий крок у її сторону, хоча, автори досягнення, того так не позиціонують.

Група американських дослідників здійснила успішне розшифровування електричної активності скроневих ділянок мозку, які відповідають за сприйняття слухових сигналів. Вони співставили активність із англомовними словами, таким чином, створивши своєрідний “мозковий словник”… Відтак, вчені провели експеримент у зворотному порядку, коли “піддослідний” уявляв собі якесь слово, а вони його передбачали. Це дослідження виявило тісний взаємозв’язок між сприйняттям звуку і його уявленням – за обидва ці процеси відповідає та ж сама частина мозку. Тепер, коли ці дані відомі, можна створити синтезатор голосу, який зчитуватиме слова із думок і їх відтворюватиме, або ж виводитиме на дисплей комп’ютера, чи безпосередньо в Інтернет…

Схема експерименту: звукові хвилі сприймаються мозком, електроди фіксують активність мозку, яка реконструюється за допомогою моделі. Результат - розшифрування значення мозкових сигналів. Джерело ілюстрації: Pasley et al., 2012

Для свого дослідження вчені залучили 15 добровольців хворих на ту чи іншу форми епілепсії або рак мозку. Слід зауважити, що пацієнти не мали жодних порушень мовлення і попередньо пройшли спеціальний нейрологічний іспит, а тоді уже були задіяні в експерименті. Усім їм планувалось здійснити операції на мозку з метою лікування від хвороби, а за одне у скроневу частку мозку й було імплантовано по 256 електродів кожному. Інформацію записували впродовж тижня, після чого електроди видалили із мозку. “Піддослідним” пропонували прослухати 5-10-ти хвилинні розмови, в той час як вчені фіксували активність їх мозку. Опісля, вчені детально аналізували і співставляли звучання слів та електричну активність скроневої частини мозку.

Результати досліджень розкрили низку важливих механізмів сприйняття і обробки звуків і слів людським мозком. Зокрема вчені виявили відмінності у роботі мозку при повільній і швидкій розмовах. Якщо звучання слова при повільній і чіткій розмові безпосередньо відповідає електричним взаємодіям у мозку, і відповідно, може бути розшифрованим, то при швидкій і не розбірливій мові включається інший механізм. Цей механізм проявляється у накладанні низки електричних сигналів мозку з кількох різних центрів і має нелінійний характер, тобто, швидке чи нерозбірливе звучання слова не відповідає наявній активності мозку при повільній і чіткій його вимові. Використовуючи різні моделі розшифровування сигналів мозку, вчені з високою точністю змогли відтворити і передбачити слова, які пацієнт задумав сказати.

Підсумовуючи свої дослідження нейробіологи наголошують, що результати їх дослідження можуть бути успішно застосовані для відновлення мови через механічні пристрої у пацієнтів із хворобою Лу Ґеріґа, чи тих, хто переніс інсульт і нездатен розмовляти.

Як на мене, то це дослідження має далекосяжні наслідки. Воно є одним із тих базових чинників, які згодом ляжуть в основу соціальної революції й цілковитої трансформації людського суспільства із сукупності окремих індивідів у єдиний “суспільний розум”. Зв’язок між окремими людьми підтримуватиметься лише зусиллям думки, а все, що ми цінуємо нині, як свободу особистості й індивідуалізм, стане пережитком “Дикої жорстокої епохи”…

 

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 9 = 1