СМЕРТЕЛЬНИЙ НОМЕР або УРЯДОВА СИСТЕМА ЗНИЩЕННЯ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

Заповідним територіям у віданні Державного аґенства лісових ресурсів України загрожує недофінансування. Автор ілюстрації: Андрій М. Заморока

Андрій М. ЗАМОРОКА

Усе що було доброго у 2011-му – це те, що він був ліпшим за 2012-й… Ця парадоксальна фраза стала реальністю для заповідників і національних парків, які знаходяться у підпорядкуванні Державного аґенства лісових ресурсів України – уряд врізав їм фінансування! У Законі України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” видатків та кредитування за кодом “1901080 – збереження природно-заповідного фонду” немає взагалі! Уряд ріже по живому, впроваджуючи систему знищення заповідних територій…

У підпорядкуванні Держаґенства лісових ресурсів України знаходиться 6 природних заповідників: “Дніпровсько-Орільський” (Дніпропетровська область), “Медобори” (Тернопільська область), “Поліський” (Житомирська область), “Рівненський” (Рівненська область), “Черемський” (Волинська область) та “Ялтинський” (АР Крим) – це території із найвищим статусом заповідності; 6 національних природних парків: “Білоозерський” (Київська область), “Галицький” (Івано-Франківська область), “Гомільшанські Ліси” (Харківська область), “Сколівські Бескиди” (Львівська область) та “Шацький” (Волинська область), а також низка національних парків, що перебувають на стадії проектування відповідно указів президента Ющенка в останній рік його каденції. Загалом, у Держаґенстві функціонує близько півтора десятка заповідних територій із високим заповідним режимом національного рівня. На все про все для них, у 2011-му році, з Держбюджету було виділено 53,0055 мільйонів гривень – це всього 7,1% коштів передбачених на фінансування видатків та кредитів Держаґенства. Ці кошти, як я уже зазначив вище, надходили до заповідних територій за окремою статтею видатків “1901080 – збереження природно-заповідного фонду”, тобто заповідники і національні парки мали ґарантії фінансування, то ж використати ці кошти на якісь інші цілі було неможливо, адже це б потягло за собою порушення законодавства і кримінальну відповідальність.

Готуючи бюджет на 2012-й рік, уряд всіляко намагався скоротити видатки, зрештою, стосовно Держаґенства лісових ресурсів, врізав їх, майже, на 100 мільйонів – з 751,7146 млн. грн. у 2011-му до 657,2173 млн. грн. у 2012-му (цікаво, що фінансування керівного апарату (код 1901010) збільшено майже на 1,5 млн. грн. – авт.)… Як то кажуть, під ніж потрапили і заповідні території – їх стаття фінансування взагалі “зникла дивовижним чином” із Державного кошторису…

Витяг із Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (цифри у тисячах гривень). Джерело ілюстрації: http://zakon1.rada.gov.ua

На практиці ж, у фінансовій документації на 2012-й рік для об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) зазначений інший код видатків та кредитування “1901060 – ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді”. Тобто, на загальних підставах разом із такими господарськими суб’єктами, як Держлісгоспи.

Витяг із Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (цифри у тисячах гривень). Джерело ілюстрації: http://zakon1.rada.gov.ua

Що ж це означає для заповідних територій в теперішніх реаліях? В ідеалі, заповідники і національні парки мали б отримати фінансування у повній мірі. Але це в ідеалі… Тепер, коли об’єкти ПЗФ втратили свою фінансову автономність в межах Держаґенства лісових ресурсів, а кошти призначені для них “вливаються у спільний казан” разом із лісовими і мисливськими господарствами, до слова, більшість з яких є збитковими (банкрутами?), виникає небезпека, що рука, якогось “доброго чиновника-господарника” з легкістю зможе скерувати “спільні” фінанси не на заповідну справу і охорону природи, а на латання боргових дірок у якомусь Держлісгоспі… Це значитиме, що об’єкти ПЗФ недоотримають коштів, не зможуть виконувати поставлені перед ними завдання з охорони, відтворення і раціонального використання природних комплексів, а в не такій уже й віддаленій перспективі, цілком реальний сценарій скорочення штату працівників… Серйозне занепокоєння викликає те, що за таких умов фінансування національні парки, замість того щоб охороняти, змушуватимуть рубати ліс та розводити мисливську фауну, щоб хоча якось покрити дефіцит бюджету. Ще гірший сценарій – це залежність від волі чиновників, коли, задля збереження фінансування, адміністраціям об’єктів ПЗФ доведеться поступатися земельними ділянками під чиновницькі дачні комплекси. Хіба хто відмовиться від дачі на березі Світязю, поруч Ялти чи може десь під Сколе?…

Невже у Міністерстві аграрної політики України, якому підпорядковується Державне агентство лісових ресурсів України, складаючи бюджет видатків, не розуміли, яку шкоду вони завдають не лише заповідній справі, а й міжнародному іміджу України, яка ратифікувала та взяла на себе відповідальність за виконання цілого комплексу міжнародних угод і конвенцій пов’язаних із охороною біорізноманіття та збереженням довкілля? Чи може ініціатива йшла від Держаґенства лісових ресурсів, де усе уже було продумано?…

У такому становищі неминучою є деґрадація екосистем у об’єктах ПЗФ, що перебувають у віданні Держаґентва лісових ресурсів – буде втрачена цінність самих заповідних територій, а відтак може постати питання про доцільність їх подальшого існування. Такого сценарію допустити неможна.

Вихід є, але він потребує політичної волі і твердої суспільної думки. Першочерговим завданням є внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” – відновити статтю витрат “1901080 – збереження природно-заповідного фонду”, відокремивши її від “1901060 – ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді”. А відтак, перевести усі об’єкти ПЗФ, що перебувають у структурі Держаґентва лісових ресурсів, у підпорядкування профільного Міністерства екології і природних ресурсів України. Таким чином, буде вирішено низку проблем функціонування заповідних територій у складі Держаґенства та усунуто цілу низку законодавчих протиріч, які виникають у діяльності об’єктів ПЗФ і Держаґенства лісових ресурсів.

Залишається лише побажати усім зацікавленим у збереженні заповідних територій кремінної волі і наснаги у відстоюванні інтересів охорони природи.

admin Written by:

5 Comments

  1. RZh
    Січень 16, 2012
    Reply

    З природних заповідників, що також підпорядковуються Держагентству лісових ресурсів України, забули Рівненський природний заповідник 🙁 А він, таки, найбільший за площею з усіх перелічених…

  2. Січень 16, 2012
    Reply

    Дійсно до Держаґенції. Моя інформація виявилась не точною. Допишу.

  3. Кукусік
    Січень 17, 2012
    Reply

    Я в шоці, в нас і так критична ситуація щодо ПЗФ,а тут ще скорочення бюджету,це ж призведе до занепаду, і взагалі зникнення парків, як охоронних територій. Землі потрохи будуть розкуповуватись, забудовуватись, рослини і тварини занесені до Червоної і Зеленої книг зникнуть або ж зменшаться до критичного стану! І ніяк не можна змінити ситуацію?

  4. Січень 17, 2012
    Reply

    Пнае/пані Кукусік, ситуація дійсно загрозлива, аби хоча б якось зарадити цьому потрібні письмові звернення від громадськості до президента, прем’єр-міністра, Мінприроди, Мінагрополітики, Голови ВР, комітетів і т.д. Це буде важко, але результат може дати.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 4 = 5