НАЙМЕНША КОМАХА У СВІТІ

Андрій М. ЗАМОРОКА

Яка комаха є найменшою у світі? На це питання, отак сходу, навряд чи дасть відповідь навіть найбільш професійний ентомолог… Тут потребуються знання у дуже вузьких галузях “комашиної науки”, тобто, ентомології. Мені довелось переглянути кілька десятків різних джерел аби знайти найменшу комаху в світі. Як виявилось, претендентів було кілька з двох рядів: жуків та перетинчастокрилих. Але про все по черзі.

Рекорди у світі комах – надзвичайно цікаві і захоплюючі. Я уже писав про найдовшу комаху – паличника Фобетікуса Чана (Phobaeticus chani Bragg in Hennemann et Conle, 2008); найбільшого жука – Вусача-титана велетенського (Titanus giganteus (Linnaeus, 1771); про найбільшого метелика – Птахокрила Олександри (Ornithoptera alexandrae Rothschild, 1907), навіть найбільшу викопну бабку – Меґаневру Монія (Meganeura monyi (C. Broungniart, 1893)… Усе то були максимальні рекорди, однак, цікаві й мінімальні рекорди. То ж яка комаха є найменшою у світі?

Претендент номер один – це мініатюрні жуки із родини Жуків-пір’єкрилів (Ptiliidae Erichson, 1845), розміри яких рідко перевищують 1 мм. Наприклад, найменшим жуком у Європі, відкритим у Швеції, є Барановскієла Егнстрома (Baranowskiella ehnstromi Sorensson, 1997), завдовжки всього 0,45 мм! Однак, є ще менші Пір’єкрили – Наносела грибна (Nanosella fungi Le Conte, 1863) зі східних штатів США. Довжина тіла імаґо (дорослих жуків – авт.) становить 0,25-0,26 мм! Такої ж довжини – 0,2-0,3 мм – відомі усім за підручниками з біології Амеба протей (Amoeba proteus (Pal.) та Інфузорія туфелька (Paramecium caudatum Ehrenberg, 1833) – одноклітинні істоти, а комахи ж складаються із багатьох клітин… То ж їх клітини є настільки мізерними, що можуть бути помітні лише за великих збільшень під електронним мікроскопом.

Проте, як виявилось, розміри Жуків-пір’єкрилів – це ще не межа мініатюрності у світі комах. Отож претендент номер два – мікроскопічні паразитичні Оси-трихоґраматиди (Trichgrammatidae Haliday et Walker, 1851), середня довжина їх тіла яких становить 0,2 мм. Наприклад, довжина мініатюрної оси Меґафраґми мімарової (Megaphragma mymaripenne Timberlake, 1924) становить приблизно 0,2 мм. Ця оса. останнім часом, стала об’єктом прискіпливих досліджень вчених, адже, з однієї сторони, її личинка паразитує у мікроскопічних яйцях трипсів – відомих шкідників рослин, особливо у теплицях і оранжереях, тому може стати дієвим засобом біологічного захисту без отрутохімікатів, а з іншої сторони – як модельний об’єкт для вивчення процесу “мініатюризації” у комах. Виявилось, що у імаґо Меґафраґми мімарової зменшення розмірів тіла призвело до суттєвих перебудов у нервовій системі (і не тільки – авт.): по-перше, кількість клітин, з яких вона побудова становить лише 7400, а по-друге, ці клітини втратили свої ядра! В принципі, це явище не рідкість у природі, наприклад, кров’яні тільця – еритроцити – у людей також втратили ядра, що допомагає їм краще захоплювати і переносити кисень, але у зв’язку з цим термін їх життя дуже і дуже короткий. Очевидно, що за свій спосіб життя і анатомічні зміни Меґафраґма також розплачується тривалістю свого життя – всього 5 днів, хоча, цей час для такої мініатюрної істоти тягнеться нескінченно довго…

Ще меншою за Меґафраґму мімарову виявилась її близька родичка із островів Ґваделупи, що у Вест Індії – Меґафраґма карибська (Megaphragma caribea Delvare, 1993). Довжина тіла цього виду паразитичних Ос-трихоґраматид становить лише 0,17 мм! Але і це не рекорд мікроскопічності комах. Він належить іншим паразитичним осам…

Отож, номінант номер три – Оси-мімариди (Mymaridae Haliday, 1833). З-поміж них є справжні “велетні” завдовжки 5,4 мм і мізерні пігмеї – 0,12 мм! Наприклад, Дікопоморфа ехмептерова (Dicopomorpha echmepterygis Mockford, 1997) завдовжки близько 0,19 мм – це більше, ніж у Меґафраґми карибської, однак, то є довжина самок, тоді як самці завдовжки лише 0,14 мм! Взагалі, у Дікопоморфи ехмептерової дуже різко виражений статевий диморфізм – на противагу самкам, самці дрібні, безкрилі і незрячі (у них немає очей – авт.), але мають дуже довгі ноги. Їх ноги слугують для чіпляння за самку, коли та виходить із яйця господаря – Ехмептерикса Гаґена (Echmepteryx hageni (Packard, 1870) з родини Лепідопсоцід (Lepidopsocidae Pearman, 1936), ряду Сіноїдів (Psocoptera Shipley, 1904), в якому паразитує. У яйці, як правило розвивається кілька самців і одні самка. Оскільки єдина функція самця запліднення, то його орґанізм дуже спрощений, що дозволяє мати мізерні розміри, а відповідно і розвивається швидше. Розвинені самці у же очікують самку у яйці господаря, і коли та виходить із пупарія (оболонки лялечки – авт.), то найспритніший чіпляється до її спини. Таким способом, вони у двох, подорожують, поки самець не помре, а самка тоді шукає яйця сіноїда для відкладання у них свого потомства…

І, нарешті, найменша із відомих на нині комах – Алаптус маґнатімус (Alaptus magnatimus Anandale, 1909) із тієї ж родини Ос-мімарид. Довжина тіла самця цієї комахи становить всього-на-всього 0,12 мм! Це дійсно найменша комаха і тварина на Землі! Чи може є менша?…