ТРОПІЧНИЙ ЛІС У МЕҐАПОЛІСІ – УЛЬТРАСУЧАСНЕ ЧУДО СІНҐАПУРУ

Сінґапурські супердерева - ультрасучасне чудо світу. Джерело ілюстрації: http://www.dailymail.co.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

Філософія орхідеї – квітки національного символу Сінґапуру – перемогла у 2009-му році на міжнародному конкурсі зі створення найбільшого в країні громадського саду – Сад Південної Маріни. Це ультрасучасне чудо світу, хоча ще й на етапі свого будівництва (частина буде завершена до кінця 2011-го – авт.), проте, уже тепер воно стало втіленням неординарних архітектурних та інженерних рішень, використання поновлювальних джерел енерґії та атракційності…

На тлі меґапоісу здіймаються "дерева" створеного людьми лісу... Джерело ілюстрації: http://morfis.wordpress.com

Там – у Сінґапурі, де сьогодні тягнуться вгору хмаросяги, чується гул міріад автівок та вальяжно ворушиться людський мурашник, сотні років тому буяв зелений і неприступний тропічний ліс. Він здавався вічним і незнищенним для середньовічної людини. Але час йшов, і маленька держава перетворилася у велетенський мегаполіс, у якому для тропічного лісу місця не знайшлося – він безслідно зник… Нині ж, коли у суспільстві панівні погляди та настрої енвіронменталізму, сінґапурська влада вирішила “повернути” колись знищений тропічний ліс у місто. Тільки от могутні дерева не посадиш на грядках, а молоді ростимуть десятки і навіть сотні років… Інженери знайшли неординарні рішення, збудувавши велетенські “дерева” із металу і бетону, а садівники засадили їх тисячами ліан та епіфітів: орхідей, папоротей, бромелій… Це, на правду, небачене сучасне чудо світу, яке уже отримало назву “Сінґапурські супердерева”.

Тисячі епіфітних рослин висаджено на "стовбурах" Сінґапурських супердерев. Джерело ілюстрації: http://inhabitat.com

Інженери звели 18 “дерев”, які височіють над узбережжям на 25-50 м. Ці “дерева”, по суті, є вертикальними садами, що не аби як важливо у меґаполісі, де земля на вагу золота. Можливо, колись, з часом, такі от “дерева” озеленюватимуть усі велетенські міста світу, а відпочивальники шпацируватимуть цими “висячими садами” поволі підіймаючись вверх… Наразі ж “сінґапурське чудо” є надзвичайною інновацією як у ландшафтному дизайні, так і у садівництві. Більше того, “дерева” обладнані сонячними батареями – виробляють електроенерґію, колекторами дощівки – збирають дощову воду для поливу, та слугують вентиляційними шахтами для розташованих обабіч оранжерей. Ось так інженерний геній вирішив питання про енергозабезпечення та ощадність, навіть у садах і парках…

Рослини розростуться, особливо ліани, і створять ефект справжнього тропічного лісу... Джерело ілюстрації: http://inhabitat.com

Кожне із супердерев обладнане ліфтами, а на їх верхівках розташовані оглядові майданчики та кав’ярні з рестораціями – усе для того аби привабити туристів, без різниці чи місцевих, а чи приїжджих. На правду, кажучи, самі собою “дерева”, навіть на стадії будівництва (декотрі уже збудовані – авт.) є не аби якою атракцією і приваблюватимуть людей лише одним своїм виглядом… Для більшого ефекту, між частиною “дерев”, на висоті близько 21-го метра, планується збудувати 135-и метрові підвісні пішохідні мости.

Загальний вигляд на будівництво Саду Південної Маріни з оранжереями та "супердеревами".Джерело ілюстрації: https://www.ibm.com

Сінґапурські “супердерева”, окрім їх видовищності та “зеленості”, мають доволі утилітарне значення, я уже вище сказав, що вони є вентиляційними шахтами, однак, основне їх призначення – це охолодження повітря, адже в сусідніх з ними оранжереях планується експонувати рослини із холодних сухих тропічних біомів, а також високогірних туманних лісів. А це потребує охолодження гарячого екваторіального повітря Сінґапуру.

Загалом, Сад Південної Маріни – це один трьох великих узбережних садів-парків у затоці Маріни, два інші зведені у східній та центральній частинах її узбережжя. Загалом, парки охоплюють зеленим кільцем усю територію затоки. Після завершення будівництва Сад Південної Маріни стане постійним домом для щорічного Сінґапурського садівничого фестивалю. Більше того, сінґапурці очікують, що місто стане світовою ботанічною столицею, адже ботанічні сади із таким розмахом можна перелічити на пальцях…

admin Written by:

5 Comments

  1. culprit
    Липень 18, 2011
    Reply

    … хочу бути сінґапурцем …

  2. Липень 24, 2011
    Reply

    Cад Південної Маріни – синтез екологічних інновацій і високих технологій, квінтесенція вчення Вернадського про ноосферу, якою вона має бути. Дуже жаль, що одні країни йдуть в правильному напрямі, в той час, як інші навіть не розуміють слова “інновація”, злочинно перетворюючи і свою країну, і її громадян в банкрутів.

  3. Липень 26, 2011
    Reply

    Пане Володимире, тішить лише та думка, що приймі десь ноосферологічні ідеї втілюються у життя. Зрештою, Сінґапур немає іншого вибору, як створювати зелені зони, бо територія у них дуже обмежена, але інноваційний підхід – вражає.

  4. Липень 26, 2011
    Reply

    Було б дуже добре, коли б всі мешканці Землі (і особливо в Україні), а не тільки сінгапурці, зрозуміли, що живуть вони на території, обмеженій і в просторі, і в часі. І сенс нашого життя – створювати “інноваційний сад” саме тепер і для майбутніх поколінь.

Написати відповідь до culprit Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 10 = 18