НАЙБІЛЬША ДЕЛЬТА ЄВРОПИ

У чарівній казці дельти Дунаю. Джерело ілюстрації: http://www.flickr.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Якщо не враховувати дельту Волги, яка формально вважається ще Європою, то найбільшою на нашому континенті є дельта Дунаю – велетенська заболочена рівнина на заході чорноморського узбережжя. І що найбільш показово, то те, що уся дельта сьогодні є заповідною територією як з румунської, так й з української сторін. Це одна із найбільш цінних болотних екосистем Європи!

У дельті Дунаю вирує життя, сповнене яскравих барв і форм... Джерело ілюстрації: http://www.rri.ro

Понад 10 тисяч років тому – наприкінці останнього льодовикового періоду, рівень Чорного моря був нижчим за сучасний приблизно на 60-80 метрів, то ж древній Дунай збігав сучасним шельфом, а тоді суходолом, на десятки кілометрів далі на схід, несучи свої води до моря. Усе змінилось, коли на Землі розпочалось потепління і велетенські льодовики розтанули – через сухопутній Босфор (тепер же це протока – авт.) із Середземного моря у Чорне хлинули води Світового океану, піднявши його рівень. І там де тепер вирує життя у дельті Дунаю, внаслідок цієї оказії, утворилась широка і мілка морська затока…

Дельта Дунаю почала формуватись практично зразу ж після підняття рівня моря – у мілкій затоці поволі накопичувались органіка, мул та пісок, а згодом між нею та відкритим морем утворились довгі піщані коси, які уповільнювали плин річкових вод і сприяли прискоренню накопичення річкових осадів. Активна ж фаза утворення дельти розпочалась приблизно 6 тисяч років назад, коли й до того мілка затока була в значній мірі заповнена річковими наносами. Практично, до початку нової ери, – сформувалась більша частина сучасної дельти. Першим виник південний рукав, що йменується іменем Святого Георгія, який намивав суходіл впродовж 3500-1600 років до н.е. Дельта активно розширювалась у північному напрямку й впродовж 1600-1 років до н.е. сформувався Сулінський рукав дельти Дунаю, а уже з початком нової ери – Кілійський рукав, по якому проходить українсько-румунський кордон. Саме Кілійський рукав є головним руслом Дунаю у дельті, оскільки він характеризується найбільшою швидкістю течії та водостоку, водночас, будучи й найбільш динамічним – намиває нові острови, коси і розширює дельту на північ та схід. Щорічно, дельта Дунаю відвойовує у моря 40-50 м2.

Одними із найпомітніших й атракційних птахів дельти Дунаю є численні зграї пеліканів. Джерело ілюстрації: http://www.ihotele.ro

Дельта Дунаю розкинулась на площі 5,2 тисячі квадратних кілометрів, охоплюючи канали, озера, болота, плавні, луки, вербові гаї, справжні діброви та піщані коси, – загалом 12 типів біотопів. Різноманіття місць існування є причиною неймовірного багатства диких видів – тут зростає понад 1600 видів рослин та проживає більше 4300 видів тварин! Чільне місце з-поміж тварин займають птахи – понад 300 видів, більше половини з яких тут же й гніздяться. Особливу групу становлять водні та біляводні види, для яких дельта є ідеальним місцем чи то для гніздівлі, чи то для зимівлі. Вони, часом, збираються у тисячні зграї на узбережжях та водних плесах, особливо Баклани малі (Phalacrocorax pygmaeus Pallas, 1773), яких налічується понад 12000 пар. Дельта також є притулком для низки птахів, котрі знаходяться а ґрані вимираня, наприклад, Орлан білохвіст (Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758), Підорлик малий (Aquila pomarina Brehm, 1831), Пелікани рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) та кучерявий (Pelecanus crispus Bruch, 1832), Казарка червоновола (Branta ruficollis (Pallas, 1769), Рибалочка строкатий (Ceryle rudis (Linnaeus, 1758) та інші.

Води дельти Дунаю заселені майже сотнею видів риб, з-поміж котрих трапляються такі рідкісні як Осетер атлантичний (Acipenser oxyrhynchus Mitchell, 1815), Білуга (Huso huso Linnaeus, 1758), Лососі дунайський (Hucho hucho Linnaeus, 1758) і чорноморський (Salmo labrax Pallas, 1814), Чопи великий (Zingel zingel Linnaeus, 1758) та малий (Zingel streber Siebold, 1863). Зарості очерету та заплавні ліси є чудовим середовищем для проживання низки видів ссавців: Кота лісового (Felis silvestris Schreber, 1775), Норки європейської (Mustela lutreola Linnaeus, 1758), Свині дикої (Sus scrofa Linnaeus, 1758), Видри річкової (Lutra lutra Linnaeus, 1758) та інших.

На відкритих плесах озер та стариць дельти Дунаю звичними є квіти Латаття білого (Nymphaea alba L.). Джерело ілюстрації: http://7chudes.in.ua

Природно дельта Дунаю розташувалася на межі східноєвропейських степів та середземномор’я, які змішуючись разом із болотами та плавнями утворюють неймовірно мозаїчну систему біотопів – від швидкоплинних вод каналів, де практично відсутня рослинність, до заплавних дубових лісів і навіть ковилових степів на піщаних дюнах… Практично усі екосистеми, окрім цілковито сухолюбних степів, пристосовані до сезонних і періодичних паводків, і з легкістю витримуючи затоплення. Величезні території дельти зайняті очеретяними полями, які зростають у стоячих чи слабо протічних водоймах, затоплених низинах і болотах, – це основний біотоп дельти Дунаю із домінуванням Очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. Ex Steud.), Рогозів широколистого (Typha latifolia L.) та вузьколистого (Typha angustifolia L.), Осоки дводомної (Carex dioica L.), Куги порожнистої (Schoenoplectus lacustris L.) та інших.

Глибокі непротічні водойми порослі типовою водною рослинністю із переважанням підводних Водопериці колосистої (Myriophyllum spicatum L.) Куширу звичайного (Ceratophyllum demersum L.) й Валіснерії (Vallisneria L.), надводних Латаття білого (Nymphaea alba L.) та Глечиків жовтих (Nuphar lutea L.) та плаваючих на поверхні води водяної папороті Сальвінії плаваючої (Salvinia natans L.), Водяного горіха плаваючого (Trapa natans L.), Різака алоєвидного (Stratoides aloides L.) та інших.

Характерний ландшафт дельти Дунаю, який приваблює тисячі туристів з усієї Європи. Джерело ілюстрації: http://www.rri.ro

Береги каналів, як годиться, порослі вербовими гаями, які іноді утворюють справжні галереї зі старих дерев. Тут зростають практично усі європейські види верб, за винятком північних та високогірних… Зокрема найбільш чисельними і представницькими є ліси із Верби білої (Salix alba L.), Верби ламкої (Salix fragilis L.), Верби попелястої (Salix cinerea L.), Верби пурпурової (Salix purpurea L.) та цілої низки інших. Часто до них домішується Тополя біла (Populus alba L.).

Заплавний вербовий гай зачаровує своєю непересічністю. Джерело ілюстрації: http://allaboutromania.ru

На піщаних дюнах, подекуди зростають корінні діброви із Дуба звичайного (Quercus robur L.) та Дуба ніжкоквіткового (Quercus pedunculiflora K Koch) із домішками Ясена Паліса (Fraxinus pallisae A.J.Wilmott ex Pallis), В’яза польового (Ulmus foliacea Gilibert) та Осики (Populus tremula L.). Екзотичності цим лісам додають різноманітні ліани, які сплітають їх стовбури і крони, утворюючи практично непрохідні нетрі. Із найпоширеніших ліан є, наприклад, Виноград виноплідний (Vitis vinifera L.), Плющ звичайний (Hedera helix L.), Хміль звичайний (Humulus lupulus L.), Обвійник грецький (Periploca graeca L.).

На високих грядах невеликими клаптями розкидані степи із Ковили дніпровської (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.), поруч з якою зростають рідкісна Гвоздика бессарабська (Dianthus bessarabicus Klokov.), а також кущики Фумани лежачої (Fumana procumbens (Dunal) Gren. et Godron).

Дельта Дунаю – унікальна природна екосистема Європи, один із найбагатших дикими видами закутків континенту, неповторна і чаруюча. Відвідуючи її в туристичних мандрівках, не забувайте про заповідність і цінність цих теренів. Сповнившись первісною красою, залиште її цілісною і нетривоженою наступним поколінням – своїм дітям та онукам.

admin Written by:

8 Comments

  1. Червень 14, 2011
    Reply

    Шановний адмін, зроблю невелику поправку як уродженець української частини дельти (я сам з Вілково). То ж:
    1. “Щорічно, дельта Дунаю відвойовує у моря 40-50 м” – це занадто. Навіть в авандельті рукавів з найбільшим дебетом (Бистре та Восточне, обидва в українській частині) максимум приросту суходолу на рік – 4-5 метрів. А бувають роки, коли завдяки зимовим штормам крайня лінія намиву на косах навіть відступає. Як це було цієї зими, наприклад.
    2. “уся дельта сьогодні є заповідною територією як з румунської, так й з української сторін” – нажаль, це неправда. По-перше, в румунській частині на території так званого “великого заповідника” є кілька досить великих населених пунктів, і навіть повноцінне портове місто Суліна. А також землі по берегах Сулінського судового ходу, що активно використовуються для господарських потреб. По-друге, в українській частині дельти найпівденніший острів Лімба хоч і оточений територією заповідника, але до заповідника не належить. Причина проста: на ньому побудована “Президентська дача” – дом прийомів, котрий функцыонував в такій якості ще за часів президента Кучми. Зокрема, там був підписаний договір про українсько-румунський кордон. Загалом, це виключення Лімби, одного з найцінніших в екологічному сенсі островів української дельти, з території заповідника, добре видно на карті тут: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/fa/DDBR-SatImg.jpg

  2. Червень 14, 2011
    Reply

    Пане Shao, малось на увазі 40-50 квадратних метрів, а не у довжину – там індек було пропущено – це дійсно помилка у тексті. А щодо елітних дач, то на те немає ради, хоча з іншої сторони довкола них заповідний режим (охорона ж працює), напевно, ліпший і вищий, ніж загалом по заповіднику… Щодо міст і портів то згоден цілком, але щільність населення у дельті всього 2 людини на квадратний кілометр – менше, хіба лиш у заполярній Європі…

  3. Червень 14, 2011
    Reply

    Коли зробите туди експедицію ? :))
    я б з радістю приєднався:)

  4. Червень 14, 2011
    Reply

    Ідея хороша, пане Magnovskyi, одначе коли така подія відбудеться важко сказати…

  5. Червень 18, 2011
    Reply

    Гарно, цікаво написано, а на рахунок експедиції – я ще один бажаючий туди поїхати 🙂

  6. Червень 19, 2011
    Reply

    Ну, ось уже волонтерів набралось на цілу експедицію! Сконтактуємось із паном Shao, якщо він в Україні, та й можна гайнути 😉 . У цьому році, мабуть, такого не трапиться, але сподівання завше є…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

52 − = 43