Андрій М. ЗАМОРОКА
Наприкінці липня 2008-го року рибалкам із села Дубівці, що у Галицькому районі Івано-Франківської області, у рибальські сіті втрапила дивна тварина, за їхніми словами: “розміром із велику нутрію”, однак, із великим і пласким хвостом… Новина досить швидко поширилась селом й місцевий лісник повідомив у Галицький національний парк про дивовижну знахідку. Експедиція, зорґанізована 2009-го року, виявила першу за 250 років колонію бобрів у Галичині.
Остаточне вимирання бобра у Галичині трапилось десь наприкінці ХVІІІ століття, головно, з причини надмірного промислу, адже з дуже давніх часів, бобер був цінним хутровим звіром. Власне, відомості про цих тварин можна почерпнути, хіба, лише з архівних торгівельних книг купців Галичини, де часто трапляються записи про скуп чи продаж бобрових шкірок. Проте, до кінця ХVІІ століття таких записів стає дедалі менше, а у ХVІІІ – вони зникають цілком. Останні відомості про бобрів у Галичині, того часу, можна знайти у наукових працях Балтазара Гакета – галицького натураліста, професора Львівського Університету – він вказує на знаходження цих цінних і дуже рідкісних звірів лише у двох місцях: в околицях містечка Городок, де вони збудували загату на глибокому лісовому потічку, та біля містечка Сокаля на Бузі… Гакет звернувся до намісництва Королівства Галичини і Володимирії у Львові із проханням цілковитої заборони полювання на бобрів, на що отримав ствердну відповідь, але ці заходи уже не могли врятувати звірів від вимирання…
Бобер європейський (Castor fiber Linnaeus, 1758) є великим водяним гризуном, завдовжки до 120 см (разом із хвостом) та вагою до 30 кг. Ці тварини відомі своїми “архітектурними здібностями”, споруджуючи масивні загати на повільних лісових річках та дрібних потоках. Перекрита річка розливається, затоплює довколишні заплави, де бобри споруджують своє житло із дерев та мулу. Вони оселяються парами, з якими разом проживає два-три різнорічні виводки. Згодом, молодь покидає батьків й засновує нові оселища.
Бобер, як вид, що практично вимер у Європі впродовж ХІХ-ХХ століть, перебуває під охороною Бернської конвенції, яка ратифікована й Україною. Природоохоронні заходи по всьому континенту, дали відчутний результат – популяції бобрів розпочали збільшуватись і заселяти колишній ареал. В Україні розповсюдження бобра відбувається із Волині – останнього оселища цих ссавців – прямуючи на схід та південь, досягли тепер Дністра.
Дністер – це велика і повноводна ріка, яка мало принагідна для бобрів, адже будувати загати тут неможливо через швидку течію і часті й потужні паводки. Одначе, тут багато дрібних острівців із вузькими протоками, які, як виявила експедиція Галицького національного парку, заселили бобри… У результаті обстеження одного із таких островів, вченими виявлено 9 однотипних входів до житлових нір. Чотири з них розташовувалися вздовж північно-східного, а 5 – південно-західного берегів, у середині V-подібного острова площею близько 1,5 га. Цікаво, що бобри не будували тут греблі, а заснували колонію завдяки формі острова, течія в середній частині якого цілком відсутня, що й створює ефект загати. За відбитками лап, науковці встановили, що впродовж двох років тут мешкає неповна сім’я бобрів, яка складається з 2-х дорослих та 2-3 молодих особин.
З рослинності на острові переважає Верба біла (Salix alba L.), в значній кількості тут також росте Верба ламка (Salix fragilis L.), менше – Верби попелястої (Salix cinerea L.) і Верби пурпурової ( Salix purpurea L.). Такий біотоп є особливо привабливим для виду і в інших регіонах України. У раціоні бобра переважає Верба ламка. Найбільше пошкоджених бобрами гілок та стовбурів мали товщину менше 3 см. Найтовстіший зрізаний бобрами стовбур становив у діаметрі 6,5 см. Рослин, які б мали більший діаметр стовбура, ніж зазначений, на острові не зростає.
У літній період берегова смуга, яку використовують бобри, становить 10-15 м. Вчені виявили близько 10 витоптаних тваринами виходів (вилазів) на берег. Стежки бобрів ведуть вглиб острова, але найбільша кормова активність спостерігається на відстані 3-6 м від водойми. Основний негативний чинник, який може впливати на стан сім’ї бобрів – браконьєрство та турбування з боку рибалок і відпочивальників. Науковці прогнозують розселення членів цієї сім’ї на островах верхнього Дністра, його лівих допливів – Гнилої Липи та Бебелки, а також дрібних лісових потічків. Тим паче, що місцеві жителі уже повідомили про бобрів у стариці Дністра біля містечка Маріямпіль, Галицького району.
Тішить той факт, що, незважаючи на нескінченну вервицю негативних чинників сричинених людиною, природа має надзвичайний потенціал до відновлення і колись зниклі види, тепер знову повертаються у свої пенати.
Приємна новина 😉
То правда, пане Іване.
Цікаво, якими вони шляхами мігрували і звідки саме ?
По Україні вони розповсюджуються із Волині. Очевидно, поширилися вздовж Бугу, дрібних потоків на півночі Поділля і перейшовши Буг-Дністровський вододіл, по дрібних ріках, може Стрипі, може Збручу тощо, досягли Дністра. Тепер почали експансію вверх по його течії. Або ж через Розточчя – у Верхньодністровську низовину і вниз по Дністру… От і виходить, що є два можливі маршрути.
Чудова новина, бобри дуже корисні ссавці, які є однією із головних складових природних комплексів. Найголовніше те, що їх потрібно захищати, щоб вони знову не зникли із цього ареалу.
Ну, скажімо, на Поліссі мало хто поділяє радість від повернення бобрів (крім “чорних” заготівельників). Їх популяція стрімко росте (торік на Волині 5 тисяч), і вони масово перегороджують русла річок та каналів, та руйнують існуючі дамби, спричиняючи підтоплення і селищ, і лісів.
Цілком згоден з Вами, пані Afalina.
Пане Mykola, така природа цих тварин – будувати загати і затоплювати місцевість… Вимерли вони через полювання на них і ударні темпи меліорації та осушення боліт, а останні 20 років меліоративні роботи не здійснюються, то ж бобри мають змогу вільно заселяти і старі канали і лісові потоки-ріки. А щодо підтоплення сіл, то тут, певна річ, не вина бобрів, а місцевих жителів, які, як всюди в Україні, “утилізовуюють” побутові відходи, висипаючи їх у ближчу канаву… А окрім того, не чистять каналів, от вони й замулюються і топлять їх, бо, на правду кажуть, рубають дерево на котрім сидять… Природа ж бере своє.
Можу додати, що минулого року, у червні 2010-го, під час експедиції верхів’ями ріки Сян нам (разом з Володимиром Пограничним і Євгеном Сосновським) вдалося задокументувати кілька місць поселень бобрів на тій невеликій ділянці долини ріки, де вона слугує кордоном між Польщею та Україною. Одне з них знаходиться лише за кілометр від витоку (майже на перевалі), усі – у забороненій для вільного відвідування зоні, за “колючкою”.
Це, пане Тарасе, підтверджує той факт, природа має величезний потенціал до самовідновлення! І колись винищені бобри, тепер повертаються на свої споконвічні терени, і це добре. Звичайно, у природі багато чого змінилось за ці століття без бобрів і їх гатей, що неоднозначно буде сприйнято людьми, коли вони зіткнуться із результатами діяльності бобрів…
Вперше в житті побачив живого бобра!!! В річці Стрий,біля с. Любинці. Прошу приїжджати і вивчати нашу фауну яка відроджується!
Вітаю, пане Осипе! Це уже третє місце знаходження бобрів у Галичині – далі буде більше!
бачив на власні очі тиждень тому коли купався на озерці біля с. Клекотів Бродівського р-ну Львівської обл. Чув, що рибаки там же спіймали одного в сітку напередодні.
Власне, пане Ieuf, ніц у тім дивного немає, адже бобри розповсюджуються по Галичині досить стрімко, і це після 200-т років як вони тут вимерли…
Цікаво, звідки вони прийшли і як подолали велику віддаль
Найпевніше, панове fur.org.ua, міґрація відбувалась із Полісся до Побужжя і малими річками до Дністра. Цікаво, що цього року бобри виявлені на ріці Лімниці – на півдорозі до Ґорґанських Гір.
Ніколи бобрів не бачив, тільки по телевізору ))
Пане адмін, а де бори виявлені на Лімниці? В якому місці? Бо на Йордана, коли ходили купатися на невелике протічне озерце на Лімниці біля Калуша, бачили сліди діяльності бобрів (багато повалених дерев).
Ще цікаво, чи зможуть бобри жити в горах, коли туди доберуться?
Пане Романе, на той час, коли публікувалась стаття, бобри піднялись по лімниці до сіл Темирівці, Мединя, Перевозець, Бабин. Сьогодні, вони уже досягли Карпат і є повсюдними.
То ви маєте на увазі бобрів на лімниці біля Калуша? Коли ходили купатись на Йордана, бачили повалені дерева там.
Якщо бобри доберуться до гір, то зможуть жити в наших Карпатах?
Як лишити коментар?чОМУ коментар зразу не з”являється? Та, й складно з тими текстами.
Коментарі з’являються лише після модерації. На жаль, це вимушений крок, оскільки дуже багато спаму, що розсилається ботами….
Дякую, за відповідь!
То, за 4 роки бобри від Перевозця і Бабина добрались аж до Карпат! Круто! А в яких районах Карпат вони вже виявлені? Біля яких сіл?
Цікаво чи бобри в карпатах теж будують греблі? Тоді цікава екосистема утвориться з озерами!
У наших краях бобри рідко будують греблі, а найчастіше роблять нори у берегах річок із ходом з-під води. Загалом, бобрів знаходять у Карпатах уже від Польщі і десь до Надвірної. Найпевніше, вони повсюдні.
Радий за українських бобрів, сподіваюсь держава не ставитиме їм палок у зуби.