ҐЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ КОРОВИ ДАЮТЬ ЛЮДСЬКЕ МОЛОКО!

Андрій М. ЗАМОРОКА

Напевно що ця новина аж ніяк не втішить, а ні ҐМО-фобів, а ні еко-алярмістів, а ні виробників штучного дитячого харчування, – тепер корови можуть давати повноцінне людське молоко! Такий винахід (саме винахід!) здійснили китайські вчені, які пересадили ґен людського лізоциму у коров’ячу ДНК й отримали, практично, ідентичне до людського, молоко.

Китайські ґенні інженери виростили 17 здорових трансґенних корів, від чотирьох з яких отримали молоко, що, як виявилось, внаслідок експерименту, має ідентичний людському вміст лізоциму. За іншими ж показниками: жирністю, вмісті лактози, білків та мінералів, трансґенне молоко абсолютно не відрізняється від нетрансґенного.

Чому лізоцим? Справа в тому, що коров’яче молоко, яким замінюють людське для годування немовлят, на відміну від останнього, практично, не містить лізоциму. А власне, цей фермент є дуже важливим для захисту новонароджених від бактеріальних інфекцій, допоки дитячий орґанізм не сформує власний імунітет. Саме з цієї причини годування груддю є дуже корисним для малят на ранніх етапах їх життя, а його заміна на коров’яче молоко або ж харчові суміші не сприяє захисту дитини від інфекцій. Правда, до дитячих сумішей також додають штучний лізоцим, одначе, він цілковито не може замінити природний.

Людський лізоцим є невеликим білком, що складається лише із одного поліпептидного ланцюга, котрий включає 130 амінокислот. Він є звичайним у сльозах, слині та молоці, де виконує бактерицидну дію – захищає органи, наприклад, око (у сльозах), від запальних процесів, котрі зумовлюються бактеріями. Цей ефект досягається у зв’язку із руйнацією лізоцимом стінок грам-негативних та декотрих грам-позитивних бактерій. Як відомо, у мілілітрі людського молока може міститися від 3-х то 3000 мікрограм лізоциму, одначе, нормою вважається 200-300 мкг/мл. Тоді як у коров’ячому (й інших парнокопитних – авт.) молоці – всього 0,05-0,22 мкг/мл. Більше того, лізоцим коров’ячого молока у 10 разів менш активний, ніж людський.

Раніше, ця ж група вчених, здійснила пересадку коровам людських молочних ґенів лактоферину та альфа-лакталбуміну, які задіяні у формуванні та розвитку імунної системи немовлят. Загалом за час своїх досліджень ґенні інженери створили стадо із 300-т корів із різними якостями молока, які наближають його до людського, а наступним етапом стане об’єднання цих, наразі розрізнених, якостей в єдиному продукті. Тут слід відволіктись і сказати, що Китай, сьогодні, є лідером із досліджень у галузі ґенної інженерії та створення ҐМО-орґанізмів, оскільки саме досягнення у цій царині дасть можливість прогодувати величезне населення країни, а окрім того отримати чималі економічні вигоди та навіть політичну перевагу над країнами (сюди, на жаль, належить і Україна), які обмежили чи заборонили вживання і вирощування ҐМО-продуктів…

Для свого досліду, вчені імплантували, використавши вектор, людські ґени у ядра соматичних клітин епітелію та фібробластів взятих із різних частин статевих шляхів корів. Коли соматичні ядра були перенесені у яйцеклітини, отримані ембріони, на стадії 312 бластомерів, імплантували коровам сурогатним-матерям, котрі й виносили телят. Із 37 телят вижило лише 24, котрі були виведені із двох ліній соматичних клітин: епітелію яйцепроводів (22-оє телят) та яєчників (2-оє телят). 17 із них містили пересаджений ґен людського лізоциму. На момент досліджень, лише 4 корови розпочали лактацію (давати молоко – авт.), причому вони були виведені із різних ліній соматичних клітин і несли у собі різні копії людського ґену лізоциму. В отриманому молоці, вчені виявили концентрацію лізоциму в межах від 13,25 до 25,96 мкг/мл. Такі відмінності у концентрації лізоциму можуть бути зумовленими кількома різними факторами. По-перше, наявністю більшої кількості регуляторних елементів у векторі, що підвищує експресію ґену; по-друге, різною кількістю копій трансґенних ділянок ДНК; по-третє, ґени могли вмонтуватись також і у неактивну хромосому, що перешкоджає їх експресії. Наразі, вченим невідомо який саме механізм відповідає за різницю у концентрації лізоциму, що вони й планують дослідити у недалекому майбутньому.

Підсумовуючи результати своєї праці, китайські науковці стверджують, що їх винахід відзначається дешевизною та цілковитою придатністю для промислового виробництва як лізоциму, так самого ідентичного людському молока з подальшою можливістю заміщення ним сумішей для дитячого харчування. Однак, вони також відмічають, що час, який пройде від теперішнього їхнього дослідження, до комерціалізації нового продукту, складе не менше 10 років. Ці роки будуть потрачені на удосконалення властивостей трансґенного молока та досліджень на безпечність для споживача.