СТРАХ, БРЕХНЯ, МУТАЦІЇ І ЕВОЛЮЦІЯ

craniums_st_naturalist1
Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Назва цієї статті, на перший погляд, виглядає безглуздо, але… Якби не одне але. Змішавши такі гримучі реагенти, природа раптово отримала абсолютно неочікуваний результат – людину. Нам давно казали, що праця перетворила мавп у людей – то було як догма, як істина в останній інстанції, така собі благородна версія нашого з Вами походження. Але нині вчені не просто поставили це твердження під сумнів, а довели, що мавп у людей перетворила брехня і пара-друга мутацій…

cranium_st_naturalist1

Те, що людина задумується над питанням звідки вона походить, не є чимось єретичним чи непристойним, таким питанням, напевне, задавався кожен. Свого часу, було великою оказією неоднозначне припущення Жана Батиста Ламарка про те, що люди походять від мавп. Візії з цього приводу мінялись кардинально – від божественного творіння до нікчемного мавпування, а тепер взагалі до ницості та підлості. Але не спішімо іронізувати, в усьому цьому є велике раціональне зерно. Про все по порядку.

У процесі еволюції людський мозок лише зростав у розмірах

Спершу, вартує зазначити, що великий мозок – це взагалі парадокс природи. По-перше, він невигідний з енергетичної точки зору, оскільки потребує величезних затрат ресурсів у вигляді їжі. По-друге, абсолютно недоцільний з точки зору біології, адже два мільйони видів тварин мають успішну життєву стратегію і без великого мозку (декотрі взагалі без мозку!), а власниками такого мозку є, від сили, лише з десяток видів. По-третє, тварини з таким мозком не можуть існувати самостійно – їм необхідна певна спільнота, плем’я, група, стадо тощо, оскільки існує залежність від комунікації з іншими. От саме тут і розпочинається найцікавіше. Що саме слугувало причиною розвитку великого мозку, і чому примати у цій справі виявились найвдалішими.

Розміри мозку неандертальця (зліва) були на 15% більшими, ніж у кроманйонця (справа) - нашого предка!

Генетичні дослідження, що проводились під керівництвом доктора Хансела Стадмана із Пенсильванського університету у Філадельфії, виявили цікаву мутацію у людському геномі, якої немає у інших приматів. Взагалі, доктор Стадман вивчав м’язову дистрофію у макак, віднайшовши ген, що відповідає за формування сили скорочення м’язів. Науковці швидко виявили, що цей ген формує силу прикусу жувальних м’язів. Для порівняння було взято проби у людей і виявилось, що на відміну від макак, людський ген немає двох нуклеотидних послідовностей (невеликих компонентів ДНК). Така мутація зацікавила вчених і вони розпочали широкомасштабні дослідження у людей з різних континентів, а також різних видів мавп. “Піддослідними Homo sapiens” стали люди із Південної Америки, Африки, Європи, Ісландії, Росії та Японії, і в усіх була знайдена ця мутація. Тоді як у семи видів піддослідних мавп цієї мутації не було. Волокна жувальних м’язів у людини значно уступають за товщиною іншим приматам, оскільки така маленька – точкова – мутація вплинула саме на цю ознаку. Аналіз спорідненості цієї мутації показав, що вона виникла приблизно 2,4 мільйони років тому, що співпадає із появою перших відомих сучасній науці людей.

Як вважають антропологи зменшення м’язової маси щелепи призвела до її зменшення, одночасно, м’язам, для кріплення до черепа, не потребувалось уже товстих гребенеподібних виростів, тож вони зникли. Тим самим, давши поштовх до збільшення черепної коробки і збільшення розмірів мозку. Ця мутація дуже чітко вказує на причини та час виникнення великого мозку у Людини умілої (Homo habilis) та Людини Рудольфа (Homo rudolfensis).

З мутаціями розібрались, тепер перейдемо до брехні. Брехня, обман чи блеф – явища одного ґатунку – знайомі кожному, адже всі у тій чи іншій ситуації послуговуються ними. Але як виявляється, це не є суто людська риса, до обманних маневрів дуже часто вдаються й інші примати. Що ж поробиш – життя у спільноті має свої недоліки – аби уникнути відповідальності треба брехати, займатись окозамилюванням і вишукуванням найрізноманітніших витончених комбінацій аби вводити в оману оточуючих… Саме таку поведінку у мавп виявили двоє шотландських психологів із Університету святого Андрія: Ричард Бірн та Надія Корп.

Вони досліджували соціальну поведінку різних видів приматів – від лемурів до горил та орангутангів. Особливу увагу науковці звернули на прояви обману у їх поведінці. Як з’ясувалось мавпи дуже часто вдаються до такого роду хитрощів, причому вчені встановили прямо пропорційну залежність між “брехливістю” і обсягом мозку. Найбільш чесними виявились лемури – випадки обману своїх родичів у них виявились нечастими, а от у міру збільшення розмірів мозку і обсягу кори великих півкуль брехня, обман, блеф просто таки фонтанують. Наприклад, у павіанів спостерігалась поведінка, коли для уникнення негативної реакції від матері, молода тварина подавала фальшивий сигнал тривоги, сіючи паніку у зграї. У соціумі горил існує патріархат – домінантний самець має перманентне право спарюватись із самками, тоді як інші самці цього права не мають взагалі. Окремі самки та самці потайки від інших займаються сексом, а дітей від цього зв’язку мати видає за дітей вожака, таким чином, обманюючи його. Усі прояви обману мають цілком усвідомлений характер і здійснюються цілеспрямовано. Як вважають науковці, саме здатність обманювати, моделювати, таким чином, поведінкові реакції інших стала одним із визначальних факторів розвитку інтелекту та соціалізації, спричинених отриманням, в першу чергу, особистої вигоди. Обман і брехня на ранніх етапах еволюції дозволили більш кмітливим приматам ефективніше передавати свої гени і забезпечувати індивідуальне виживання, поступово еволюціонувавши в людину.

admin Written by:

6 Comments

  1. василь
    Грудень 6, 2009
    Reply

    Обман і брехня, полягає і продовжує полягати в теорії єволюції.
    Єдиний спосіб виправдати знищення людей- теорія єволюції.

  2. Грудень 7, 2009
    Reply

    Пане Василю, ваші міркування дивні як з позиції еволюції, так і з позиції релігії… Може б Ви їх краще вмотивували?

  3. Михайло
    Листопад 2, 2012
    Reply

    Вибачте, але, наскільки бачу, на ілюстрації навпаки – ліворуч череп неандертальця, праворуч – гомо сапієнса.

  4. Листопад 3, 2012
    Reply

    Пане Михайле, Ви цілковито праві – недогляд… Поправили. Але, мушу зазначити, що і кроманьйонці, і неандертальці – разом належали до одного виду Homo sapiens, щоправда, до різних підвидів чи рас.

Написати відповідь до Михайло Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

52 + = 61