ПІВНІЧНИЙ ТА ПІВДЕННИЙ СМУГАСТИКИ ГІБРИДИЗУЮТЬСЯ?

Сім'я Китів-смугастиків південних (Balaenoptera bonaerensis Burmeister, 1867) у водах Антарктики. Джерело ілюстрації: http://www.arkive.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Хоча, Кит-смугастик південний (Balaenoptera bonaerensis Burmeister, 1867) був описаний, як окремий вид, ще у середині ХІХ століття, проте, до 70-х років ХХ століття дискусії вчених про його самостійність лише розгорались. У 1975-му році японський цетолог – вчений, який досліджує китів, – Гідео Омура, ґрунтуючись на морфологічних ознаках, підтвердив його самостійність. З настанням ери тотальних ґенетичних досліджень – на початку 1990-х – ґенетики довели незалежність цього виду від Кита-смугастика північного (Balaenoptera acutorostrata Lacepede, 1804). Але найсвіжіше дослідження стверджує, що у цій історії не все так просто…

Особливістю Кита-смугастика північного (Balaenoptera acutorostrata Lacepede, 1804) є наявність білих плям на кожному з ластів. Джерело ілюстрації: http://www.oceanwideimages.com

Північний та південний смугастики є полярними антагоністами. То означає, що північний смугастик, коли у північній півкулі триває літо, проводить його у Арктиці, де активно харчується та нагулює жир, а з приходом зими і зледенінням Північної Атлантики, міґрує на південь – до екватора. У південного ж смугастика усе навпаки: коли північний у Арктиці, то він на екваторі, а коли той повертається на південь, то південний міґрує у Антарктику. Таким чином, обидва Кити-смугастики не повинні були б зустрічатися…

У зв’язку із обмеженням китобійного промислу, з 1996-го року Норвегія зобов’язала своїх китобоїв здавати зразки тканин впольованих китів для аналізу їх ДНК. У тому ж таки році вченим втрапили до рук зразки одного кита, який був дещо відмінним від північного смугастика, через десятиліття – у 2007-му, було зроблено аналогічну знахідку… Основною відмінністю цих тварин була відсутність білих плям на ластах, що спонукало цетологів провести прискіпливіше дослідження. Вони проаналізували повну мітохондріальну та 11 локусів мікросателітної ДНК, виявивши, що згадані кити не були північними смугастиками…

Голова Кита-смугастика південного (Balaenoptera bonaerensis Burmeister, 1867) у момент його виринання із води. Джерело ілюстрації: http://www.arkive.org

Кит-смугастик, упійманий 1996-го, виявився типовим представником південного виду, про що вченим “розповіли” молекулярні тести, а кит 2007-го – це гібрид північного й південного видів… Однак історія на цьому не закінчується. Як відомо Кит-смугастик північний представлений трьома відносно ізольованими підвидами: північно-атлантичним (Balaenoptera acutorostrata acutorostrata Lacépède, 1804), північно-тихоокеанським (Balaenoptera acutorostrata scammoni Deméré, 1986) та індо-південноатлантичним. Останній, до слова, немає ще й навіть наукової назви. Знайдений у Північній Атлантиці гібрид, як виявилось, не належить до тутешнього підвиду, а є більш спорідненим до північно-тихоокеанського та індо-південноатлантичного… Вчені припускають, що уже гібридна особина, з невідомих причин, міґрувала або із Тихого океану через Північно-Льодовитий, або із Південної Атлантики. На сьогодні цей факт залишається нез’ясованим.

Слід зазначити, раніше вчені уже виявляли гібриди інших Китів-смугастиків, зокрема між Фінвалом (Balaenoptera physalus (Linnaeus, 1758) та Китом-смугастиком синім (Balaenoptera musculus (Linnaeus, 1758). Ці факти свідчать про відносну молодість родини і недостатні механізми видової ізоляції, тобто, – це наочна ілюстрація процесу еволюції та розходження видів.

Інша сторона цього відкриття свідчить про те, що дуже тривалі і далекі міграції китів, які часом виходять за межі ареалу виду, є досить поширеним явищем. Досі така поведінка спостерігалась лише у іншого смугастика – Кита-горбаня (Megaptera novaeangliae (Borowski, 1781)

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 3 = 1