НОВІ ВИДИ ССАВЦІВ 2010

Щороку вчені тішать нас новими відкриттями у теріології. Джерело ілюстрації: http://en.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

На відміну від попередніх 2008-го та 2009-го років, коли основну масу нових видів ссавців було описано з-поміж Рукокрилих, Гризунів та Мідицеподібних, 2010-го теріологи потішили нас відкриттями стосовно представників інших рядів. Загалом відкрито 14 нових видів ссавців. Приматологам вдалось описати одразу чотири нові види мавп, подія далеко не ординарна, адже востаннє примат був відкритий 2008-го року. Вперше за 25 років зоологи знайшли новий вид хижаків, а також вчені натрапили на невідомий науці вид родини Бикових… Звичайно, не обійшлось і без згаданих вище дрібних ссавців. То ж маєте змогу дізнатись більше про нові види ссавців 2010 року…

Левова частка описаних у 2010-му році видів – це, здебільшого, так звані види-двійники, яких раніше відносили до якогось уже відомих видів, проте, на основі сучасних молекулярних досліджень їх виокремлено у самостійні види. Часто-густо такою підставою є досить низька відмінність у нуклеотидних послідовностях ДНК цитохрому-b, рибосомальних ґенів чи інших молекулярних маркерів. Іноді морфологічно види й не різняться, що свідчить про сучасну диверсифікацію та еволюційний процес їх розходження.

Ряд Гризуни (Rodentia Bowdich, 1821)

Підряд Мишоподібні (Myomorpha Brandt, 1855)

Родина Хом’якові (Cricetidae J. Fischer, 1817)

1. Кальоміс Церквера (Calomys cerqueirai Bonvicino, de Oliveira, and Gentile, 2010) – вид описаний з двох локалітетів штату Мінас-Жерайс на південному сході Бразилії (Південна Америка). Підставою для опису виду стали морфологічні та каріологічні відмінності від інших представників роду. Зокрема вчені встановили, що у Кальомісу Церквера незвичний каріотип: 38 хромосом і 66 основних автосомних рук. Як на своїх родичів, то даний вид має значні розміри і є чи не найбільшим, у довжина тіла без хвоста становить 11,2 см, а останнього – 8,5 см. Хутро зверху жовто-буре, з переходом до світлішого з боків та біле на черевній стороні. Верхівки вух заокруглені, кожне із білою плямкою позаду. Хвіст темний зверху і світлий знизу. Тварини часто трапляються у травостої вздовж потічків. Вчені також встановили, що Кальоміс Церквера є хазяїном для паразитичних плоских червів, наприклад, Теній (Taenia) та Гепсилонів (Hepsilon), а також невідомих гельмінтів.

Джерело: Bonvicino, C.R., de Oliveira, J.A. and Gentile, R. 2010. A new species of Calomys (Rodentia: Sigmodontinae) from southeastern Brazil. Zootaxa 2336:19–35.

Акодон Полопа (Akodon polopi Jayat, Ortiz, Salazar-Bravo, Pardiñas et D'Elía, 2010) – хом'як із Центральної Арґентини (Південна Америка). Джерело ілюстрації: http://www.sib.gov.ar

2. Акодон Полопа (Akodon polopi Jayat, Ortiz, Salazar-Bravo, Pardiñas et D’Elía, 2010) – хом’як із Центральної Арґентини (Південна Америка). Акодон Полопа розповсюджений у напівпустельних умовах гірського масиву Сієра Ґрандес. Вид відноситься до близькоспоріднених і слабо відмінних хом’яків групи Акодона болівійського (Akodon boliviensis Meyen, 1833). Забарвлення хутра зі спини коричнювате із дрібними білуватими плямками. Цікаво, що з цієї ж території у 2010-му році, іншою групою вчених описано інший вид – Акодон зеленкуватий (Akodon viridescens Braun, Mares, Coyner et Van Den Bussche, 2010), якого у січні 2011-го року звели у синоніми до Акодона Полопа, оскільки опис останнього опублікували раніше, а описи обидвох видів ідентичні. То Акодон зеленкуватий проіснував формально лише кілька місяців…

Джерело: Jayat, J.P., Ortiz, P.E., Salazar-Bravo, J., Pardiñas, U.F.J. and D’Elía, G. 2010. The Akodon boliviensis species group (Rodentia: Cricetidae: Sigmodontinae) in Argentina: species limits and distribution, with the description of a new entity. Zootaxa 2409:1–61.

Філотис алісозієнський (Phyllotis alisosiensis Ferro, Martínez et Barquez, 2010) – дрібний вид хом'яків із провінції Тукуман на північному-заході Арґентини (Південа Америка).Джерело ілюстрації: http://www.sib.gov.ar

3. Філотис алісозієнський (Phyllotis alisosiensis Ferro, Martínez et Barquez, 2010) – дрібний вид хом’яків із провінції Тукуман на північному-заході Арґентини (Південа Америка). Вид виявлено у двох локалітетах на верхній межі лісу у Андах. Основою для опису стали морфологічні, краніологічні та ґенетичні (зокрема, цитохрому-b) відмінності Філотиса алісозієнського від його найближчих родичів.

Джерело: Luis Ignacio Ferro, Juan José Martínez and Rubén M. Barquez 2010. A new species of Phyllotis (Rodentia, Cricetidae, Sigmodontinae) from Tucumán province, Argentina Mammalian Biology 75, 6: 523-537

Родина Мишеві (Muridae Illiger, 1811)

4. Гіломишій Памфа (Hylomyscus pamfi Nicolas, Olayemi, Wendelen & Colyn, 2010) – новий вид мишей із тропічних лісів Західної Африки (Бенін, Ніґерія, Тоґо). Вид описаний на підставі морфометричного аналізу та ґенетичних досліджень. Гіломишій Памфа приналежний до зовні схожих видів групи Гіломишія Алена (Hylomyscus alleni (Waterhouse, 1838), одначе, відрізняється на 8-10% за послідовністю нуклеотидів у ДНК мітохондріального ґену цитохрому-b та 16 S рибосомальної ДНК. Окрім того, від найближчого виду Гіломишія кирпатого (Hylomyscus simus (Allen and Coolidge, 1930) він різниться за чотирма зовнішніми та 9-ма черепно-зубними ознаками.

Джерело: Nicolas, V.; Olayemi, A.; Wendelen, W.; Colyn, M. 2010: Mitochondrial DNA and morphometrical identification of a new species of Hylomyscus (Rodentia: Muridae) from West Africa. Zootaxa, 2579: 30-44.

Ряд Примати (Primates Linnaeus, 1758)

Парворяд Широконосі мавпи (Platyrrhini E. Geoffroy, 1812)

Родина Сакові (Pitheciidae Mivart, 1865)

Каліцеб какветський (Callicebus caquetensis Defler, Bueno & García, 2010) – відкритий із території Колумбії (Південна Америка). Джерело ілюстрації: http://www.arkive.org

5. Каліцеб какветський (Callicebus caquetensis Defler, Bueno & García, 2010) – відкритий із території Колумбії (Південна Америка) і на сьогоднішній день вважається ендеміком тамтешніх тропічних лісів. Вид знайдено у адміністративному реґіоні Каквета, на честь якого вид й отримав свою назву. Це невелика мавпа, завбільшки 35 сантиметрів без хвоста, а разом з останнім – 96 см. Кліцеб какветський приналежний до еволюційно молодої групи близькоспоріднених видів, які отримали назву “Callicebus cupreus“, тому будь-які знахідки із цієї групи є потенційно новими видами. Від близьких родичів Каліцеб какветський відрізняється каштаново-коричневим забарвленням хутра щік, грудей та черева, а також у цього виду немає білих плям на лобі та кінцівках, що притаманно для споріднених до нього Каліцеба прикрашеного (Callicebus ornatus (Gray, 1866) та Каліцеба білохвостого (Callicebus discolor Geoffroy & Deville, 1848). За даними вчених Каліцеб какветський є надзвичайно рідкісним і мало чисельним видом, якому загрожує вимирання внаслідок вирубування тропічних лісів.

Джерело: Defler, Thomas R.; Bueno, Marta; Garcia, Javier (2010). “Callicebus caquetensis: A New and Critically Endangered Titi Monkey from Southern Caquetá, Colombia”. Primate Conservation. 136211.

Родина Ігрункові (Callitrichidae Gray, 1821)

Міко Рондона (Mico rondoni Ferrari, Sena, Schneider et Silva, 2010) – це дрібна мавпа, виявлена у тропічних лісах Рондонії, на південному заході Бразилії (Південна Америка). Джерело ілюстрації: http://www.jornaldelondrina.com.br

6. Міко Рондона (Mico rondoni Ferrari, Sena, Schneider et Silva, 2010) – це дрібна мавпа, виявлена у тропічних лісах Рондонії, на південному заході Бразилії (Південна Америка). Свою видову назву отримала на честь видатного бразильського дослідника Амазонії Кандіда Рондона, до слова, бразильський штат Рондонія також названий на його честь. Довжина тіла Міко Рондона без хвоста становить всього 22 сантиметри, а довжина хвоста – 31 см, і важить всього 330 грамів. Загальне забарвлення хутра виду – сріблясто-сіре із темно-сірою головою і білою плямою посередині лобу. Шерсть на кінцівках забарвлена у коричнювато-руді відтінки з переходом до чорного на кісточках. Міко Рондона є рослиноїдним видом. Його чисельність й ареал залишаються не визначеними, то ж автори дослідження вважають, що ця мавпа знаходиться під загрозою зникнення.

Джерело: Ferrari, S.F.; Sena, L.; Schneider, M.P. and Silva Jr., J.S. (2010). “Rondon’s Marmoset, Mico rondoni sp. n., from Southwestern Brazilian Amazonia”. International Journal of Primatology.

Парворяд Вузьконосі мавпи (Catarrhini É. Geoffroy, 1812)

Родина Гібонові (Hylobatidae Gray, 1870)

Самець (зліва) та самка (справа) Гібона анаменського (Nomascus annamensis Thinh, Mootnick, Thanh, Nadler, Roos, 2010). Джерело ілюстрації: http://theprancingpapio.blogspot.com

7. Гібон анаменський (Nomascus annamensis Thinh, Mootnick, Thanh, Nadler, Roos, 2010) відкритий у 2010-му році групою німецьких вчених в Анаменських горах, що у В’єтнамі. При прискіпливому вивчені особин, які вважались приналежними до іншого виду, зокрема Гібона Сікі, він же південний білощокий (Nomascus siki (Delacour, 1951), виявилось що вони відносяться до нового виду, невідомого досі науці… Попри наявність деяких морфологічних, вчені виявили також вокальні й ґенетичні відмінності між цими видами. Вирізняється з-поміж інших Гібон анаменський яскраво-помаранчевим хутром щік у самців, тоді як самки слабо відмінні від інших видів. Загалом самці і молодь забарвлені у чорний колір, а самки – персиково-помаранчеві з темнуватою плямою на голові. Чисельність виду остаточно нез’ясована, оскільки мавпи живуть у шатрі тропічного лісу, а за особливостями голосу та ґенетичним аналізом посліду вдалось встановити лише 20 особин Гібона анаменського.

Джерело: Thinh, Van Ngoc, Alan R. Mootnick, Vu Ngoc Thanh, Tilo Nadler and Christian Roos, Van Ngoc Thinh, Alan R. Mootnick, Vu Ngoc Thanh, Tilo Nadler and Christian Roos. “A new species of crested gibbon, from the central Annamite mountain range”.Vietnamese Journal of Primatology. Vol 1. No. 4.

Родина Мавпові (Cercopithecidae Gray, 1821)

Новий вид мавп Рінопітек Страйкера (Rhinopithecus strykeri Geissmann, Lwin, Aung, Aung, Aung, Hla, Grindley et Momberg, 2010). Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

8. Ринопітек Страйкера (Rhinopithecus strykeri Geissmann, Lwin, Aung, Aung, Aung, Hla, Grindley et Momberg, 2010) – це відносно великий вид мавп, відкритий із північно-східної М’янми (Азія). Довжина тіла голотипу разом із головою становить 55 см, а довжина хвоста – 78 см, хвіст на 140% довший за тіло. Хутро забарвлене у чорний колір, за винятком білого волосся вух, бороди та черева. Волосся на грудях й довкола обличчя має слабкий коричневий відтінок. Саме ж обличчя голе із рожевою шкірою. Поширений Ринопітек Страйкера у гірських лісах вздовж ріки Мав – притоки верхів’я ріки Н’маї Гка, і обмежений, з обох сторін, вододільними хребтами заввишки понад 2-3 тисячі метрів над морем. Ця мавпа є східно-м’янмійським ендеміком, який еволюціонував у цілковитій ізоляції від інших видів роду Ринопітек.

Джерело: Geissmann. T, Lwin. G, Aung. S, Naing Aung. T, Aung. Z M, Hla. T, Grindley. M. & Momberg. F. 2010. “A new species of Snub-nosed monkey, Genus Rhinopithecus Milne-Edwards, 1872 (Primates, Colobianae), From Northern Kachin State, Northeastern Myanmar”, American Journal of Primatology. October 2010

Ряд Мідицеподібні (Soricomorpha Gregory, 1910)

Родина Мідицеві або Землерийки (Soricidae G. Fischer, 1814)

9. Білозубка Фан Лонґа (Crocidura phanluongi Jenkins, Abramov, Rozhnov, and Olsson, 2010) – дрібний вид мідицевих із сухих тропічних лісів В’єтнаму та Камбоджі. Тваринка всього 5,8-6,6 см завдовжки, а разом із хвостом – 9,4-11,4 см. Хутро забарвлене у темно-сірий колір зі спини, а із черевної сторони – блідо-сіре. Свою видову назву Білозубка Фан Лонґа отримала в честь в’єтнамського біолога Фан Лонґа, який першим відловив цих тваринок. Вид є широко розповсюдженим на території Індокитаю – його виявили у трьох екореґіонах півострова: південно-східних індокитайських сухих вічнозелених тропічних лісах, центрально-індокитайських тропічних сухих лісах та південно-в’єтнамських низинних сухих тропічних лісах.

Джерело: Jenkins, P.D., Abramov, A.V., Rozhnov, V.V. and Olsson, A. 2010. A new species of Crocidura (Soricomorpha: Soricidae) from southern Vietnam and north-eastern Cambodia. Zootaxa 2345:60–68.

10. Мідиця коротковуха сильнорука (Cryptotis lacertosus Woodman, 2010) – новий вид із Ґватемали (Мезоамерика). Мідиця коротковуха сильнорука приналежна до морфологічно подібних між собою видів з групи Мідиці коротковухої Ґолдмана (Cryptotis goldmani (Merriam, 1895). Даний вид описаний на підставі біоморфологічного аналізу, який вказує на його відмінність від інших представників групи та роду загалом. Хутро забарвлене зі спинної сторони від світло-коричневих до буро-чорних тонів. Вид трапляється у гірських дощових лісах на висотах в середньому 2500 метрів над морем на північному макросхилі Сієри Кучуматан у західній Ґватемалі.

Джерело: Woodman, Neal (June 2010). “Two new species of shrews (Soricidae) from the western highlands of Guatemala”. Journal of Mammalogy (American Society of Mammalogists) 91 (3): 566–579.

11. Мідиця коротковуха мам (Cryptotis mam Woodman, 2010) – ще один вид мідиць із Ґватемали (Мезоамерика), який і попередній, приналежна до морфологічно подібних між собою видів з групи Мідиці коротковухої Ґолдмана (Cryptotis goldmani (Merriam, 1895). Мідиця коротковуха мам завбільшки лише 7,6 сантиметрів (разом із хвостом, довжина якого становить 2,9 см). Поширений вид разом із Мідицею коротковухою сильнорукою у гірських дощових лісах Сієри Кучуматан у західній Ґватемалі. Свою назву отримала від імені племен інків, що мешкали на території сучасної Сієри Кучуматан.

Джерело: Woodman, Neal (June 2010). “Two new species of shrews (Soricidae) from the western highlands of Guatemala”. Journal of Mammalogy (American Society of Mammalogists) 91 (3): 566–579.

Ряд Рукокрилі (Chiroptera Blumenbach, 1779)

Підряд Мікрорукокрилі (Microchiroptera Dobson, 1875)

Родина Вільнохвості або собакоголові кажани (Molossidae Gervais, 1856)

12. Херефон атсінана (Chaerephon atsinana Goodman, Buccas, Naidoo, Ratrimomanarivo, Taylor & Lamb 2010) – новий вид кажанів із Мадаґаскару. Це звичний, часом, масовий мешканець урбанізованих та природних середовищ східної частини острова, який, як зазначають вчені, не потребує нагальної охорони. Раніше Херефона атсінану вважали лише мадаґаскарською популяцією Хеферона малого (Chaerephon pumila (Cretzschmar, 1830), одначе, як було встановлено за останні роки, він представлений низкою зовні подібних видів, які, як то видно із досліджень, різняться ґенетично. Саме завдяки ґенетичним методам: сиквенсу ґену цитохрому b та D-петель, й описано новий вид Хеферона атсінану.

Джерело: Goodman, S.M. et al. 2010: Patterns of morphological and genetic variation in western Indian Ocean members of the Chaerephon ‘pumilus’ complex (Chiroptera: Molossidae), with the description of a new species from Madagascar. Zootaxa, 2551: 1–36.

Ряд Парнокопитні (Artiodactyla Owen, 1848)

Підряд Жуйні (Ruminantia Scopoli, 1777)

Родина Бикові (Bovidae Gray, 1821)

13. Дуїкер Волтера (Philantomba walteri Colyn, Hulselmans, Sonet, Oudé, De Winter, Natta, Nagy et Verheyen, 2010) – новий вид Парнокопитних із родини Бикових, описаний з дельти Ніґеру (Західна Африка). Його відносили до двох раніше відомих представників роду Дуїкерів, однак, значна варіабельність забарвлення хутра та розмірів наштовхнула вчених на думку про можливість існування невідомого виду. Проведені ґенетичні тести за двома маркерами мітохондріальної та трьома маркерами ядерної ДНК тварин, а також краніометричні заміри довели, що поруч із двома відомими видами існує й “прихований” третій, який і отримав назву Дуїкер Волтера. Вчені вважають, що відкриття великого ссавця проливає світло на еволюційну історію західно-африканської лісової фауни.

Джерело: Colyn, M. et al. 2010: Discovery of a new duiker species (Bovidae: Cephalophinae) from the Dahomey Gap, West Africa. Zootaxa, 2637: 1-30.

Ряд Хижі (Carnivora Bowdich, 1821)

Підряд Котоподібні (Feliformia Kretzoi, 1945)

Родина Фаланукові (Eupleridae Chenu, 1850)

Манґуста Дурела (Salanoia durrelli) - новий вид хижих ссавців із Мадаґаскару. Джерело ілюстрації: http://www.smugmug.com

14. Манґуста Дурела (Salanoia durrelli Durbin, Funk, Hawkins, Hills, Jenkins, Moncrieff et Ralainasolo, 2010) визнано новим видом на підставі порівняння її із іншим близьким мадаґаскарським видом Манґустою бурохвостою (Salanoia concolor (I. Geoffroy Saint-Hilaire, 1837). Манґуста Дурела є невеликим видом – 30-33 см завдовжки і вагою 600 г. Хутро Манґусти Дурела забарвлене у рудуватий колір, який є дещо бліднішим, ніж у близького і широко розповсюдженого на Мадаґаскарі виду – Манґусти бурохвостої. На голові та потилиці помітні дрібні цятки із пучків світлих шерстин. Кінчик хвоста забарвлений жовтувато-бурий колір. Якщо у Манґусти бурохвостої черевна сторона тіла вкрита буро-коричневою шерстю, то у новоописаної Манґусти Дурела – рудою, аналогічно і середина вушної раковини. Загалом, її хутро є довшим та м’якшим. Вид поширений у болотах озера Алаотра на сході острову Мадаґаскар.

Джерело: Durbin, J., Funk, S.M., Hawkins, F., Hills, D.M., Jenkins, P.D., Moncrieff, C.B. and Ralainasolo, F.B. 2010. Investigations into the status of a new taxon of Salanoia (Mammalia: Carnivora: Eupleridae) from the marshes of Lac Alaotra, Madagascar. Systematics and Biodiversity 8(3):341–355.

admin Written by:

8 Comments

  1. Алекс
    Лютий 8, 2011
    Reply

    Последний вид назван в честь Джеральда Дарелла, а не Дурела.

  2. Лютий 8, 2011
    Reply

    Цілком згоден, пане Алексе, однак, латиною Дарел пишеться через букву “а”, а не “u”, тож автори опису стали й авторами опусу…

  3. Irha
    Березень 10, 2011
    Reply

    Вражає, що досі знаходять нові види, і не комах, яких мільйони, не глибоководних тварин, а навіть наземних ссавців.

  4. Березень 10, 2011
    Reply

    Саме так, пані Irha, знаходять, і очевидно ще будуть знаходити…

  5. Nadia
    Квітень 3, 2011
    Reply

    ммм круто)))

  6. Квітень 3, 2011
    Reply

    Дякую, пані Nadia!

  7. Sergiy
    Травень 6, 2011
    Reply

    Називати вид мангустою Дурела – звучить як неповага, насмішка над цією людиною. Вид названий на честь Дарела це повинно мати вирішальне значення.

  8. Травень 7, 2011
    Reply

    Пане Sergiy, усе питання у написанні та вимові: пишеться однаково, а читається по різному…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

42 + = 48