СИДЯЧА РОБОТА І НАШЕ ЗДОРОВ’Я

za_kompamy_st_naturalist.jpg

Галя ВОРОНИЧ і Наталія ЩИПАНСЬКА 

В сучасному урбанізованому світі люди часто надають перевагу сидячій роботі, яка на перший погляд видається легшою і безпечнішою, що не завжди є вірним. Адже мала рухливість, зумовлена цим видом діяльності, спричинює такі негативні явища: застій у м’язах, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршення постачання мозку киснем, послаблює обмінні процеси тощо.

Доведено, що люди, які регулярно (не менше трьох разів на тиждень роблять гімнастику, втричі рідше потерпають від серцево-судинних захворювань, зокрема, гіпертонії, атеросклерозу, інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця); гіподинамія – одна з причин розвитку цукрового діабету, дегенеративних змін у суглобах, депресій; постійна гіподинамія, офісна сидяча робота і крісло біля телевізора призводять до ерективної дисфункції; малорухливий спосіб життя і синдром хронічної втоми різко знижують захисні сили організму – опір інфекціям і негативним факторам довкілля.

tretiak_volodia_st_naturalist.jpg
“Фізичні вправи можуть замінити багато ліків.”
А. Мюссе 

Гіпокінезія (з грец. hypo – зниження, зменшення, недостатність, і kinesis – рух) – особливий стан організму, зумовлений недостатньою руховою активністю. В деяких випадках цей стан призводить до гіподинамії. Гіподинамія (з грец. hypo – зниження, і dinamis – сила) – сукупність негативних морфо-функціональних змін в організмі внаслідок тривалої гіпокінезії. Це атрофічні зміни у м’язах, загальна фізична нетренованість, нетренованість серцево-судинної системи, зниження ортостатичної стійкості, зміни водно-сольового балансу, системи крові, демінералізація кісток і т.д. Це призводить до зниження функціональної активності органів і систем, порушується діяльність регуляторних механізмів, які забезпечують їх взаємозв’язок, порушується стійкість до різних несприятливих чинників, зменшується інтенсивність і об’єм аферентної інформації, зв’язаної з м’язовим скороченням, порушується координація рухів, знижується тонус м’язів, витривалість і силові показники.

 parenuk_olenka_st_naturalist.jpg

Під впливом різкого зниження рухової активності виникає атрофія м’язів, в зв’язку з чим збільшується кількість жирової тканини. Функціональні зміни серцево-судинної системи спочатку виявляється у вигляді задишки і різкого прискорення серцебиття при швидкій ходьбі, з’являються болі в області серця при фізичній роботі і негативних емоціях і т.д. В умовах гіподинамії знижується сила серцевих скорочень, зменшується хвилинний об’єм, маса серця і його енергетичний потенціал, слабшає серцевий м’яз, знижується кількість циркулюючої крові в зв’язку із застоюванням її в депо і капілярах. Тонус артеріальних і венозних судин слабшає, знижується артеріальний тиск, погіршується забезпечення тканин киснем (гіпоксія) і інтенсивність обмінних процесів (порушення балансу білків, жирів, вуглеводів, води і солей). Зменшується життєва ємність легень і легенева вентиляція, інтенсивність газообміну. Це все спричинює послаблення взаємозв’язку рухових і вегетативних функцій. Зміни стану центральної нервової системи призводять до появи синдрому асенізації, який виражається швидкою втомою, емоційною нестійкістю, в ряді випадків це супроводжується образливістю, схильністю до конфліктів.

taras_yemelynets_st_naturalist.jpg

Сидяча праця часто пов’язана з тривалою роботою за комп’ютером. Використання при цьому неергономічної миші та клавіатури може призвести до появи, досить поширеного на сьогодні, тунельного синдрому. Він спричинений перетисканням нерву кисті (серединного нерву), який проходить в спеціальних каналах, утворених кістками і зв’язками. Природно, при стисненні нерву ми відчуваємо біль. Спочатку з’являється тупа біль, оніміння або неприємні відчуття в самому суглобі кисті, після декількох годин роботи. Якщо з цим нічого не робити і продовжувати працювати як раніше, то через рік-два наступить другий етап – відчуття печіння в кисті, яке з’являється до кінця роботи і вже не проходить, як раніше, а продовжує турбувати ще дві-три години по закінченню робочого дня, переходячи поступово в тупу, слабку біль. Це виникає через потовщення сухожилля, які вже запалені і вони починають тиснути на нерв (діаметр каналу зменшується) при проблематичному положенні руки. Приблизно в цей же час можуть з’явитися болі в самій кисті (зовнішня сторона долоні) і в фалангах пальців, особливо вказівного і середнього, які найбільше використовуються в роботі. При цьому наш організм намагається справитися з несприятливим становищем, і між хрящами починає накопичуватися лімфа, котра вимиває уражені і запалені клітини. При нормальному розвитку подій, такий процес досягає своєї мети (клітини вимиваються) і лімфа розсмоктується сама. Якщо навантаження на руки довготривале, то запалення не припиняється і лімфа накопичується. Припливи лімфи найбільші в нічний період доби, тому в цей час біль найсильніша і незабаром єдиним виходом з ситуації стане хірургічне втручання.

Очевидно, сидяча робота має свої недоліки, які негативно впливають на здоров’я і самопочуття людини. Основною проблемою такого роду діяльності є нестача рухової активності. Але її можна компенсувати, варто тільки захотіти. Для цього є безліч способів, серед яких кожен знайде собі до смаку.

 

admin Written by:

One Comment

  1. Листопад 14, 2008
    Reply

    Добра стаття

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

77 − 67 =