ФАЛЕНОПСИС – ОРХІДЕЯ-МЕТЕЛИК

Квіти орхідеї Фаленопсиса нагадують яскраво розфарбованих метеликів. Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Оксана МИХАЙЛЮК-ЗАМОРОКА

Чи міг собі уявити великий шведський натураліст Карл Лінней, у 1753-му році, описуючи екзотичну тропічну орхідею Епідендрума прекрасного (Epidendrum amabilis L.), що через два століття по тому будуть створені велетенські ферми із розведення цих квітів? Що мільйони чаруючих орхідей, морем і повітрям, доправлятимуться в усі закутки Землі, аби потішити вибагливу публіку своїм цвітінням? Напевно, що ні. Але така наша дійсність.

Поодинокі квітки Фаленопсису Беліна (Phalaenopsis bellina (Rchb. f.) Christenson ), розкидані у кроні дерева, на правду, нагадують яскравих метеликів. Джерело ілюстрації: http://lh3.ggpht.com

У часи Ліннея не вдавалось привезти до Європи живі Епідендруми, з-поміж яких у 1825-му німецьким натуралістом Карлом Блюмом – відомим дослідником тропічних орхідей, був виокремлений рід Фаленопсис (Phalaenopsis Blume). Рослини гинули у багатомісячних морських мандрівках на вітрильниках. Але на початку ХІХ століття їх все ж таки доставили до європейських ботанічних садів. Фаленопсиси втрапили до приватних колекцій монархів та вельмож, а ціни на них злітали до захмарних висот – часом одна орхідея вартувала, наче цілий маєток… Орхідеї-переселенці погано приживались і страждали від різноманітних хвороб, і що найгірше, – не давали потомства…

Усе змінилось на початку ХХ століття, коли двоє вчених професор Море у Франції та професор Кнадсон у США, незалежно один від іншого, вивели стерильні культури Фаленопсисів. Згодом, у 1940-му році, це дало змогу вивести перший тетраплоїдний (орґанізм із чотирма копіями кожної хромосоми – ред.) гібрид Фаленопсис Доріс. Цей гібрид легко схрещувався із іншими спорідненими орхідеями і давав нові барвисті сорти. Комерційним Фаленопсиси стали лише після Другої світової війни, перетворившись із дорого хобі багатіїв у доступне захоплення для всіх бажаючих.

Коли Карл Блюм вперше побачив квітування Фаленопсисів у природі, він порівняв їх із нічними метеликами у польоті. Це порівняння знайшло своє відображення у наукові назві роду Фаленопсис (Phalaenopsis Blume), яка складається із двох давньогрецьких слів phalaina – нічний метелик і opsis- подібний.

Китиці квітів Фаленопсису філіппінського (Phalaenopsis philippinensis Golamco ex Fowlie & C. Z. Tang) вражають своєю красою. Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Фаленопсиси поширені по усій південно-східній Азії, і навіть заходять у Австралайзію. Вчені знаходять їх і на схилах Гімалайських гір в Індокитаї, і на незліченних островах Малайського півострова й архіпелаґу, і на Філіппінах, і на Новій Ґвінеї, і на Тайвані, і навіть у північно-східній Австралії. Розпорошення видів по стількох великих і малих островах відбулось понад 100 тисяч років тому – у льодовиковий період, коли рівень моря був на 150-200 метрів нижчим за теперішній, а сучасні острови були частиною двох материків: Азії та Австралії.

У природі, Фаленопсиси зростають у кількох різних кліматичних зонах. Зокрема у мусонних лісах із сезонами дощів та посухи, гірських лісах із сезонними похолоданнями та у дощових тропічних лісах. Ті види, котрі оселились в умовах періодичної посухи пристосувались до запасання води у листі та коренях, опаді частині листя, така стратегія притаманна, наприклад, для Фаленопсису оленерогого (Phalaenopsis cornucervi (Breda) Bl. et Rchb. f.). У гімалайських листопадних лісах деякі види Фаленопсисів взагалі скидають листя на холодний період.

Фаленопсис фіалковий (Phalaenopsis violacea H.Witte) - відомий екстремофіл, який може оселятися на болотах. Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Однак, більшість Фаленопсисів зростають на висотах від 100 до 400 метрів над рівнем моря, в умовах високих температур і вологості повітря, впродовж усього року. Вони ведуть епіфітний спосіб життя, заселяють гілля та стовбури крон дерев, які захищають їх від палючих променів сонця. Але є ще і літофіти, які можуть жити на каменях, а також суто наземні види, наприклад, Фаленопсис буйсонійський (Phalaenopsis buyssoniana Rchb. f.). Окрім них, існують біляводні Фаленопсиси, а Фаленопсис фіалковий (Phalaenopsis violacea H.Witte), що зростає на Суматрі та Андаманських островах, взагалі оселяється на болотах…

Існує понад 60 видів орхідей роду Фаленопсис. Найбільш відомими із них є Фаленопсис кінський (Phalaenopsis equestris (Schauer) Rchb. f.) і згадані вище Фаленопсис оленерогий й Фаленопсис прекрасний. Фаленопсис кінський розповсюджений на Фліппінах, Тайвані та довколишніх островах. Його дрібні фіалково-пурпурові квіти зібрані у густі суцвіття по 10-15 штук. На відміну від гібридних Фаленопсисів, розмір квітки цього виду становить всього 25 міліметрів. Фаленопсис оленерогий зростає на величезних просторах від Індокитаю, до Малезії та Філіппін. Його квіти також не відзначаються великими розмірами – всього 1,5-2 см, однак, яскравого золотисто-жовтого забарвлення із численними коричневими плямами та смугами. Фаленопсис прекрасний – найбільш великоквітковий вид, розповсюджений в усьому ареалі роду Фаленопсис. Квіти завбільшки 7-10 см, молочно-білого кольору із забарвленою у жовто-блакитні відтінки губою. Суцвіття іноді досягає метрових розмірів, налічуючи по 10-20 квіток.

За допомогою епіфітних коренів Фаленопсис прикріплюються до ствбурів та гілок дерев, як ось цей у лісах Борнео. Джерело ілюстрації: http://www.aboutorchids.com

Фаленопсиси різняться здебільшого формами, забарвленням та величиною квіток, а інші вегетативні органи у більшості схожі. Листя просте, цілокрає, у багатьох епіфітних видів – шкірясте. Воно вічнозелене, досягає довжиною 10-30 см. Листки переважно зелені, проте, у декотрих видів наявні пігментні плями. Листя так само як і псевдобульби є резервуаром води і поживних речовин.

У Фаленопсисів наявно три типи коренів повітряні, епіфітні та субстратні. Повітряні корені товсті, циліндричні з товстим шаром веламени, часто зелені за рахунок наявності в них хлорофілу. Ці корені поглинають воду і кисень із повітря Епіфітні – сплющені й виконують прикріплювальну функцію, а найбільші субстратні – запасають воду і поживні речовини, вони утворюють псевдобульби.

Квіти діаметром 1-10 см, оригінальної форми наче політ метелика. Мають відтінки від білого до рожевого, а також фіолетові, оранжеві, жовті.

На фермах з вирощування орхідей можна знайти гібриди найрізноманітніших кольорів та відтінків, Філіппіни. Джерело ілюстрації: http://philippineorchids.wordpress.com

Фаленопсиси є одними з найбільш популярних орхідей. Вони продаються як декоративні рослини через легкість поширення і цвітіння у кімнатних умовах. Фаленопсиси найменш вибагливі до умов утримання орхідні, і розпочинати розведення орхідей вдома рекомендується саме з них, оскільки інші потребують достатнього досвіду. Купуючи Фаленопсис в звичайному маґазині ви ґарантовано купуєте гібридну адаптовану до домашніх умов орхідею. А про те, як доглядати і вирощувати Фаленопсиси вдома, я розповім у наступній статті.

admin Written by:

One Comment

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » ВАЗОНКОВИЙ НЕПЕНТЕС Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

84 + = 86