ДОСЛІДЖЕННЯ НІЧНИХ МЕТЕЛИКІВ КАРПАТ

Приваблені ультрафіолетовим світлом, нічні метелики (і не тільки) завмерли на білому екрані. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Мабуть, кожному із наших читачів відомі нічні метелики – таємничі створіння, які невідомо звідкіль з’являються у присмерку. На відміну від їх денних родичів, яскраво і різнобарвно розфарбованих, вони тьм’яно-мішковинового кольору. А багато хто взагалі лякається цих волохатих і тріпотливих істот… Однак, нічні метелики мають свій шарм, красу і є невід’ємними компонентами природних екосистем.

 

Лепідоптеролог пан Роман Бідичак, перевіряючи світлову пастку, розповідає "Станіславівському натуралісту" про нічних метеликів. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

“Нічні метелики – це доволі умовна назва, яка, радше, окреслює спосіб життя, а ніж якусь систематичну приналежність – розповідає фахівець-лепідоптеролог пан Роман Бідичак – Більше того, нічні метелики представляють собою навіть різні еволюційні лінії. Правда, усі представники ряду Лускокрилих (Lepidoptera Linnaeus, 1758) (Метеликів – авт.) все ж таки мають спільного предка”.

Цього року, у червні місяці, “Станіславівському натуралісту” випала нагода приєднатися до наукової експедиції Карпатського національного природного парку, у якій, з-поміж усього, вчені проводили вивчення нічних метеликів. Експедиція відправилась у, чи не найвіддаленішу частину національного парку, – Чорногірське та Високогірне відділення, які розташовані поблизу українсько-румунського кордону. Одначе, рясні дощі у Чорногорі не дозволили здійснити всього запланованого, то ж роботу експедиція продовжила уже у Ґорґанах – в Женецькому відділенні.

Налобний ліхтарик, протиультафіолетові захисні окуляри, дослідницькі інструменти - робота нічного лепідоптеролога нагадує містичний ритуал... Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Робота нічного лепідоптеролога нагадує містичний ритуал – ще за ясного сонця, пан Роман Бідичак напинає білі екрани на ґанку будівлі Женецького відділення, відмотуючи метри електричного кабелю, він розвішує прожектори та ультрафіолетові лампи, які ілюмінуватимуть довколишні галявини та узлісся, приваблюючи нічних метеликів. Раптова гроза – звичне явище у червні – ледь не звела нанівець плани експедиції, однак, вона так само неочікувано припинилась, як і розпочалась. Призахідне сонце мало ще дві години часу аби підсушити мокру гірську рослинність, а ми – повечеряти й лаштуватися до ловів…

Ляканобія контиґуа (Lacanobia contigua (Denis & Schiffermüller, 1775) один із численних карпатських видів Метеликів-нічниць. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

У присмерку пан Роман Бідичак увімкнув струм, засвітивши лампи. Відтепер розпочалась безсонна нічка збору та обліку нічних лускокрилих. Практично зразу ж на світло почали злітатися метелики – вони летіли звідусіль: із довколишнього лісу, галявин, схилів сусідніх гір…

Неспокійний політ сіренької комахи, яка, наче ошаліла, почала битися об лампу, поволі опускаючись додолу, одразу привернув увагу пана Романа Бідичака. Він обережно узяв гостя і відрекомендував: “Euchalcia variabilis – Евхальція різнобарвна, рідкісний вид Метеликів-нічниць або Совок (Noctuidae Latreille, 1809). Цей вид занесений до Червоної книги України, то ж перебуває під охороною. У Карпатах Евхальція різнобарвна досить звичайний вид, однак в межах Європи – справді рідкісний, то ж викликає пожвавлений інтерес у багатьох ентомологів, особливо у іноземних.”

Серпокрилець Гарпія (Sabra harpagula (Esper, 1786) - звичний у Карпатах Метелик-дрепанід, що прилетів на світло ліхтарів. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Обпершись на призьбу будівлі пан Роман Бідичак раз-по-раз оглядає екран, акуратно записуючи кожен вид до свого польового щоденника: Hypena crassalis, Lacanobia contigua, Ochropleura plecta, Xanthorhoe montanata, Hypomecis roboraria, Eurrhypara hortulata… Більшість із них навіть не мають української назви, – лише латинську. Уже, майже, десятиліття, як він веде цю кропітку роботу з обліку біорозмаїття нічних метеликів Карпат, та вона ще далека до свого завершення. Він розмірковує, звіряючи із каталогом чергового метелика: “Достеменно невідомо скільки всього видів поширено тут. За приблизними оцінками – не менше тисячі. Я вважаю, що ця цифра є дуже заниженою. Зважте, що тільки одних Совок налічується понад 400 видів, Метеликів-землемірів або П’ядунів (Geometridae Leach, 1815) – 250, Молей (Pyralidae Latreille, 1802) – 200, Тортрицід (Tortricidae Latreille, 1803) – 200 видів, а це уже понад тисячу! Я ж нічого ще не казав про кілька десятків дрібніших родин…”

Деяких метеликів забирається для детальнішого дослідження у лабораторії. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Більшість із метеликів, що прилетіли, після огляду, він відпускає, а от ті, що трапляються вперше або поодиноко – складує у пробірки та коробки для детальнішого вивчення уже в лабораторії. Найбільше зацікавлення у пана Романа Бідичака викликає група під збірною назвою Мікрометелики або Мікролепідоптери, куди приналежні також згадані вище Молі й Тортриціди. Вивчення саме Мікрометеликів може відкрити багато нового для біорозмаїття Карпат. “Фауна метеликів Карпат досить бідна, – веде далі він – у порівнянні зі степовою і лісостеповою фаунами Закарпаття чи Поділля. У середньогір’ї найвище біорозмаїття відмічається для екотонів (на межі – авт.) лук і листяних лісів. У альпійському поясі багатство фауни незначне, воно змінене через пасторальний ефект (випасання – авт.). У Карпатах залишилось лише кілька осередків справжньої альпійської рослинності, і їх недостатньо для підтримання видового різноманіття нічних лускокрилих.”

Карпати змінюються, не у сенсі, що міняються самі гори, хоча й не без того, а у розумінні, що людина трансформує природні екосистеми. Цей процес змін є дуже драматичним і динамічним – вирубування лісів, не лімітований туризм, новітня забудова річкових долин скоробагатьками, усе це разом веде до втрати середовищ існування дикої природи. Вченим треба поспішати аби принаймні зафіксувати усе те розмаїття життя Карпатських гір, котре ще не полягло під колесами тягачів і гусеницями екскаваторів, не затоптане, не забетоноване та не заасфальтоване…

Уявіть собі, що всього за одну ніч у Женецькому відділені Карпатського національного парку експедицією було обліковано 67 видів нічних метеликів, приналежних до 19-ти родин! І це багатство природи необхідно зберегти для нащадків.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

7 Comments

  1. Роксолана
    Липень 31, 2017
    Reply

    Я сфотографувала нічного метелика, інформацію про якого не можу знайти в інтернеті. Можна вам кудись скинути світлину, щоб ви подивились? Дуже цікаво було б дізнатися що то за вид метелика на моєму фото!

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » НОВИЙ ВИД ЖУКІВ-СОНЕЧОК ВИЯВЛЕНО В Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + 3 =