ҐЛАМУРНА ФЛОТИЛІЯ ПОРТУГАЛЬСЬКИХ КОРАБЛИКІВ

Ґламурно-рожево-пурпурові Фізалії-португальські кораблики тисячними флотиліями мандрують просторами тропічних морів. Джерело ілюстрації: http://ocean.nationalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Щорічно, під поривами вітру, пурпурова флотилія дивовижних істот Сифонофор – Фізалій-португальських корабликів (Physalia physalis Linnaeus, 1758), котрих багато хто сприймає за медуз, проте, то є не так, наближається до східного узбережжя Австралії. Щорічно берегові служби Зеленого Континенту надають допомогу 10-ти тисячам чоловік, які постраждали від жалких щупалець Фізалій. Щорічно волонтери і службовці попереджують людей про небезпеку… Але, іґноруючи усі застереження, відпочивальники знову і знову купуються на отруйну красу ґламурної флотилії…
 

Фізалія на тлі острова Гавайського архіпелаґу. Джерело ілюстрації: http://www.oceanwideimages.com

Головна відмінність Фізалії-португальського кораблика від медузи в тому, що це не одна істота, а ціла колонія різних особин, кожна з яких виконує свою функцію. Наприклад, одні особини колонії, які називаються дактилозоїдами мають довгі щупальця і ловлять жертв, тоді як інші – гастрозоїди – перетравлюють жертву, а гонозоїди – виконують функцію розмноження, тощо. Колонія Фізалії діє як один організм, а окремі особини, наче його органи…

Дивлячись на Фізалію-португальського кораблика над водою, Ви побачите наповнений повітрям гребенястий міхур, який називається пневматофором і слугує за поплавок та вітрило. Пневматофор заповнений вуглекислим газом і забезпечує плавучість для Фізалії. Однак, під час шторму повітря з міхура може бути спущене і тоді Фізалія-португальський кораблик опиняється під водою. Також, час від часу, вона занурює поплавець у воду, щоб не пересохла мембрана. Нижня частина міхура синя, зверху – яскраво-червоний гребінь, і весь він переливається блакитними, фіолетовими, пурпуровими відтінками. Плавальний міхур Фізалії розміром до 30-ти сантиметрів і схожий на португальський військовий корабель XV століття, за що й отримав свою назву…

Фізалія-португальський кораблик - це колонія кишковопорожнинних тварин. Джерело ілюстрації: http://www.oceanwideimages.com

Але у істоти є і підводна частина – власне колонія. Від поплавка відходять довгі щупальця – дактилозоїди, котрі тягнуться за Фізалією-португальським корабликом на 10-20 метрів, виловлюючи необачних риб та раків. На щупальцях розміщені жалкі клітини – нематоцисти, що містять сильнодіючу отруту. Випадкова рибина, торкнувшись щупальця, зразу ж зазнає потужної атаки – сотні нематоцистів внизуюються у тіло жертви, впорскуючи у неї отруту. Жалкі клітини схожі на гарпуни, при потраплянні у шкіру жертви, вони там закріплюються і по нитці, що з’єднує щупальце із “гарпуном”, подається отрута Фізалії-португальського кораблика. Паралізована рибина перестає рухатись, а щупальця, скорочуючись підтягують її до одного із гастрозоїдів, де жертву буде перетравлено, а поживні речовини розподілено між іншими зоїдами.

Фізалія-португальський кораблик і її постійні коменсали - риби Номеуси Ґронова (Nomeus gronovii (Gmelin, 1789). Джерело ілюстрації: http://www.flickr.com

Одначе, отрута діє не на усіх тварин, декотрі виробили стійкість до неї, оселившись між щупальцями Фізалії, де знайшли собі прихисток, наприклад, дрібні риби Номеуси Ґронова (Nomeus gronovii (Gmelin, 1789) є постійними співмешканцями колонії. Вони ведуть нахлібницький спосіб життя, з’їдаючи частину здобичі Фізалії-португальського кораблика, проте, зрідка й хазяїн може з’їсти когось зі своїх співмешканців… Іноді між щупальцями Фізалій оселяються різні види Риб-клоунів (Amphiprion Bloch & Schneider, 1801), відомі співмешканці актиній – морських анемон. Окрім них, часом, між щупальцями трапляються мальки та підростки Риби жовтого Джека або Куліху (Carangoides bartholomaei (Cuvier, 1833). Усі вони знаходять пристанище під покровом смертоносної колонії Фізалії-португальського кораблика.

Незважаючи на токсичність Фізалій, деякі морські тварини поїдають їх. Зокрема на португальських корабликів полює Черепаха морська головата (Caretta caretta (Linnaeus, 1758), голозябровий слимак Ґлаук атлантичний (Glaucus atlanticus Forster, 1777), Слимак пурпуровий (Janthina janthina (Linnaeus, 1858), Риба-місяць велетенська (Mola mola (Linnaeus, 1758).

Черепаха морська головата (Caretta caretta (Linnaeus, 1758) (зліва внизу) поїдає Фізалій-португальських корабликів. Джерело ілюстрації: http://www.flickr.com

А от пелагічний восьминіг Тремоктопус фіалковий (Tremoctopus violaceus Delle Chiaie, 1830) Фізалію-португальського кораблика використовує як знаряддя нападу і захисту. Він обриває отруйні щупальця у сифонофори і намотує їх на свої чотири передні “руки”. Тепер восьминіг озброєний і небезпечний. Тремоктопус є стійким до дії отрути Фізалії.

Люди, звичайно, фізалій не їдять, однак теж знаходять їм застосування. Фермери Гваделупи і Колумбії використовують висушені щупальця Фізалій як отруту проти пацюків.

Для людини зустріч з португальським корабликом в цілому не смертельна, але може мати вкрай неприємні наслідки. Отрута, що проникає у шкіру спричинює сильні болісні опіки. У постраждалих спостерігаються болі в місці ураження, набряки, почервоніння, локальні запалення, м’язові судоми, спазми дихальних м’язів, нудота й блювота. Шрами від опіків залишаються на все життя. Оскільки вся ця ниткоподібна конструкція залишається на шкірі, вона продовжує здійснювати свою токсичну дію. Щоб зробити наслідки опіку мінімальними, всі залишки нематоцистів з шкіри потрібно прибрати, краще зішкребти та обробити оцтом, який вбиває зооїдів та нейтралізує отруту. Отрута Фізалії також нейтралізується при нагріванні, тож ушкоджені ділянки можна промити гарячою водою. Хоча, як зазначає багато хто із фахівців, прісна вода може лише поглибити больовий шок.

Отрута Фізалії-потугальського кораблика незвичайно стійка до висушування і заморожування, і щупальця сифонофори, що пролежали протягом шести років у холодильнику, прекрасно зберегли свої смертоносні властивості. Якщо потрапить на шкіру висохле щупальце – подразнення, алергічна реакція і просто маса неприємних відчуттів забезпечені.

На пляжах багатьох країн світу можна побачити подібні попереджувальні знаки - "Португальські кораблики!". Джерело ілюстрації: http://www.flickr.com

У курортних зонах берегові служби порятунку зазвичай стежать за тим, чи не з’явиться в межах пляжної зони небезпечна істота. І якщо вона з’являється – купання забороняють. Зазвичай Фізалії потрапляють до берега в результаті сильного шторму, часто їх сотнями викидає на пляжі. Люди підбирають красиві пневматофори і стають жертвами уже мертвих Фізалій – тварина загнула, але її висохлі щупальця зберігають свою токсичну дію. Окрім того висохлі щупальця підхоплюються й розносяться вітром – це так званий “пурпуровий вітер”. Вдихаючи повітря принесене “пурпуровим вітром” люди стають жертвами Фізалій-португальських корабликів навіть на значній відстані від морського узбережжя… У 1974 році у Філадельфії близько 400 чоловік постраждали від цього явища. Тож у декотрих приморських містечках служба берегової охорони включає до своїх повідомлень і попередження щодо кількості сифонофор, прибитих до берега…

Загалом Фізалія-португальський кораблик розповсюджена в усіх тропічних і субтропічних морях. Та у теплих водах відкритого океану.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

2 Comments

  1. Листопад 9, 2010
    Reply

    Нічого собі кораблики – справжня непереможна армада, тільки португальська, а не іспанська 🙂

  2. Листопад 9, 2010
    Reply

    Іспанцям і не снилось!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 2