БУКОВІ ПРАЛІСИ КРИМУ

Буковий праліс у Кримських Горах. Джерело ілюстрації: http://gorny-krym.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Неоднарозово мандруючи Кримом, я звертав увагу на рідні серцю галичанина букові ліси. Звичайно, бук на теренах Галичини розповсюджений широко – від Карпат до Збруча на Поділлі та витоків Бугу у Розточчі. Однак, кримські букові ліси інші. Різницю між ними уловлюєш спершу суто інтуїтивно – щось не так, а при ближчому розгляді розумієш, що тут і клімат інший, і гори не такі ж, і бук цілковито інший…

 

Нічого дивного або неприродного у тому немає, адже у Криму зростає інший вид бука – Бук східний (Fagus orientalis Lipsky.), але тут також є і звичний для Карпат Бук лісовий (Fagus sylvatica Linnaeus). Обидва вони дуже добре вживаються разом, ба, більше – схрещуються між собою, утворюючи гібрид – Бук таврійський (Fagus x taurica). Цей гібрид також розповсюджений на Балканах і є звичайним у місцях зіткнення обох видів. Загалом, кажучи, у Криму основну масу становить гібрид обох буків.

Гілка Бука східного (Fagus orientalis Lipsky.). Джерело ілюстрації: http://www.artvinansiklopedisi.com

Буки потрапили до Криму у льодовикову епоху. Із заходу сюди втрапив Бук лісовий, коли він охоплював величезні простори сучасної степової України, та шельфу Чорного моря… Тоді – 100-10 тисяч років назад – рівень моря був приблизно на 200 метрів нижчим за сучасний. А зі сходу – із Передкавказзя – Бук східний. По завершенню льодовикового періоду ареали обох видів відступили до сучасних, залишивши по собі своєрідний анклав у Криму.

Якщо у Карпатах та на Поділлі бучини виростають до 40 метрів заввишки, то у Криму зрідка вищі за 20 м. Річ у тім, що на заході України набагато більше опадів, ніж на півдні, тому й дерева вищі… Особливо вражають своєю формою прияйлинські буки – вони низькі із коротким, наче усіченим, стовбуром і покрученою вітрами кроною.

Буковий праліс в ущелині Чиґінітра, Карабій Яйла. Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

Бук у Криму займає лише 16% усіх лісових площ, а це 528 км2, загалом же площа лісів на півострові становить 3302 км2. Буковий гірський пояс розпочинається із висоти 600 метрів над морем, хоча бук дещо нижче входить до змішаних лісів із дубом, грабом та липою. Бучини відіграють визначальну роль в утриманні вологи і живленні скупих кримських річок-потічків, адже щільною підстилкою, потужною кореневою системою та крислатими кронами вповільнюють поверхневий стік, переводячи його у ґрунтовий. Вода, збережена буковими лісами і є основним багатством півострова!

Букові праліси Криму, направду, вражають своєю величчю, можливо вони не такі як букові колонади у Карпатах, однак, навіюють казкові мотиви про дрімучі ліси чи ельфійський Рівендел із роману Рональда Руела Толкієна “Володар перснів”. Найбільш типовими пралісами є чисті бучини без домішування граба, липи чи інших видів дерев. Такий ліс практично позбавлений трав’яного покриву, оскільки бук є потужним алелопатиком – усуває конкурентів шляхом виділення у ґрунт токсичних для інших рослин речовин. Проте, якщо прийти у такий ліс навесні, то будете сильно здивовані – тут буятимуть первоцвіти та ранньовесняні квіти, на кшталт, Підсніжника складчастого (Galanthus plicatus Bieb.), Рясту Маршала (Corydalis marschalliana), Зубниці п’ятилисткової (Dentaria quinquefolia) та цілої низки інших.

У буковому пралісі одночасно можна побачити 100 і 250-літні дерева (ущелини Чиґінітра, Карабій Яйла). Джерело ілюстрації: http://io.ua

Буки у кримських клімаксових, тобто рівноважних, пралісах представлені 100 і 200-т літніми деревами, які зростають разом. У такому лісі наявний кількарічний підріст заввишки всього півметра, однак, вищих молодих дерев немає взагалі, оскільки молодняк через 2-3 роки після проростання гине. Рівновага зберігається до тих пір, поки найстарші дерева не досягнуть свого максимального віку – 250 років, і не почнуть поступово, одне за іншим, помирати. Загибель старого дерева звільняє підросту бука життєвий простір і прогалина дуже швидко заростає. Після відмирання найстарших дерев буковий ліс виглядає різновіковим і аж ніяк не нагадує праліс, проте, саме пралісом він і є! Справа в тому, що відбувається природне поновлення лісу.

У місцях випаду старих буків, просвіти у пралісі заростають малодими деревами (ущелина Чиґінітра, Карабій Яйла). Джерело ілюстрації:http://io.ua

Найбільш конкурентноспроможні молоді буки захоплюють простір, пригнічуючи менш успішних, котрі з часом цілковито відмирають. Цей процес відбувається впродовж наступних ста років. Ті дерева, що на момент відмирання старих буків мали по півтора століття, тепер досягли своєї старості – 250 років, а “молодняк” – 100 років. Бачте, рівновага відновилась. Разом з тим усі старі буки відімруть, а на їх місці з’являться молоді, то ж праліс складатимуть не старші за 100 років дерева. Наступає період, коли столітні буки продовжують рости до своєї старості – наступні 150 років, а на місці померлих молодняк, і впродовж усього цього часу заміни дерев не буде.

Зрештою екологи говорять про 100 та 150 літні цикли у букових пралісах Кримських Гір. У 150-річному циклі праліс перебуває у рівноважному стані без заміни дерев у деревостої. Тоді як продовж 100-річного циклу відбувається відмирання старих дерев і заміна їх молодими.

У букових пралісах Криму досить звичайними є занесені до Червоної книги України види. Зокрема Турун-слимакоїд кримський (Carabus (Procerus) scabrosus tauricus Bonelli, 1810), Вусач-Розалія альпійська (Rosalia alpina (Linnaeus, 1758), Жук-олень (Lucanus cervus Linnaeus, 1758) та ціла низка ендемічних видів.

admin Written by:

7 Comments

  1. Травень 11, 2011
    Reply

    Переглядав знову цю статейку.
    Вчора повернувся з спелеологічної експедиції із Криму. Нарешті вдалося відвідати урочище Чеґінітра! Справді унікальна місцина, особливо з геологічної точки зору !!!

    Ще раз дякую Вам – саме завдяки цій статті я взнав про цю унікальну маловідому місцину.

  2. Травень 13, 2011
    Reply

    Дуже прошу, пане Magnovskyi! Дуже втішений, що Вам до вподоби! А щодо Карабій та Чиґінітри, то це дуже цікаві й у багатьох ракурсах фантастичні місця. Колись, будучи студентом, і ми з друзями, час до часу, подавались у мандри тими краями. Гарні і світлі спогади з тих пір збереглись 🙂 .

  3. […] Сьогодні Долина Примар зазнає наступу лісу. Ліс тут був, однак, дуже давно – у часі до активного заселення гір скотарями. Отари овець і кіз потребували пасовищ і ліс зводився нанівець. Так виникли високогірні яйли, так з’явились оголені лучні схили Демерджі. Вівчарство занепало, а з його погибеллю розпочалось відновлення природніх екосистем – лісів. Ще промине кілька десятиліть і фантастичні фіґури Долини Примар виринатимуть перед мандрівниками не із ранкового туману, а, немов міфічні фавни, із зеленої гущавини скельних дібров і кримських бучин… […]

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » БУКОВІ ЛІСИ ПОДІЛЛЯ Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 1 =