НАЙОТРУТНІШИЙ ГРИБ УКРАЇНИ

Мухомор зелений (Amanita phalloides (Fr.) Link) або бліда поганка - найотрутніший гриб України. Джерело ілюстрацї: http://www.treknature.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Свого часу, мені неодноразово доводилось спілкуватися із українськими горянами – гуцулами та бойками. І найбільше мене дивувало те, що жителі Карпат визнають лише один гриб – білий, а решту навіть не вважають за гриби… Можливо, саме з цієї причини у Карпатському реґіоні отруєння смертельно небезпечним грибом – Мухомором зеленим (Amanita phalloides (Fr.) Link), більше відомим під тривіальною назвою “бліда поганка” – є надзвичайно рідкісними.

 

Нажаль, найбільше жертв блідої поганки можна обзервувати у східних та центральних реґіонах України. То й не дивно, адже до раціону жителів степу, за поодинокими винятками, ніколи не входили гриби. Однак, усе змінилось у 1960-х, після абсолютно необдуманої політики комуністичної влади з освоєння цілинних степів. Розорювальники степу зіткнулись із проблемою пилових бур, які здували верхній шар ґрунту, то ж “партія постановила” садити полезахисні лісосмуги. Дерева, які ніколи не росли у степу, жодним чином не бажали приживатись, проте вчені знайшли вихід – завезли лісовий ґрунт. Здавалось би, дерева ростуть, пилові бурі приборкані, а держава з хлібом – природа підкорена і працює на користь країни рад. Разом із лісовим ґрунтом у степову зону потрапили спори та міцелій багатьох грибів-макроміцетів, без котрих не росли дерева. Хіба, то є зле, що разом із лісами прийшли і гриби – звичні мешканці півночі? Мабуть, що ні, але, окрім їстівних, далеко на півдні з’явились й отруйні, з-поміж яких і Мухомор зелений – бліда поганка…

Добре запам'ятайте вигляд цього гриба - він смертельно небезпечний! Джерело ілюстрації: http://www.lycaeum.org

Природний ареал Мухомора зеленого – це хвойні і листяні ліси Європи та Північної Африки. Одначе, разом із саджанцями різноманітних дерев бліда поганка розповсюдилась по усіх материках, де прижилась і вступила у симбіоз із абориґенними видами дерев, почасти витіснивши місцевих мікоризоутворювачів. Так, у Каліфорнії (Північна Америка) цей гриб чудово співіснує із Дубом узбережним (Quercus agrifolia Née); у Центральній Африці бліда поганка зжилася із різними видами Евкаліптів (Eucalyptus L’Hér.), а у Новій Зеландії – із місцевими ендемічними видами Лускоплідником (Leptospermum J.R. Forst. & G. Forst.) та Канукою (Kunzea ericoides (A. Rich.) J. Thompson)… Разом із саджанцями дубів та сосен Мухомор зелений розповсюдився у Австралії та Південній Америці.

З приходом осені наступає гарячий сезон “тихого полювання” – гриби з’являються повсюдно, і у карпатських гірських смеречняках, і у поліських болотяних борах, і у наддніпрянських байрачних дібровах, винятком не є і лісосмуги вздовж полів, автострад та залізничних штрик. У той час, коли галичани чи волиняни, з приходом осені, відправляються до лісу по білі гриби (Boletus edulis Fr.), то слобожанцям та наддніпрянцям не так щастить – їм доводиться вдовольнятись печерицями (Agaricus), грибами-парасольками (Macrolepiota (Scop.:Fr.) Singer, 1948) та сироїжками (Russula Pers., 1794). Недосвідчений грибник, часом, може сплутати ці їстівні гриби зі смертельно отруйною блідою поганкою. Більше того, вони можуть зростати разом під одним і тим самим деревом, то ж варто бути дуже уважним при зборі грибів – якщо виникає найменший сумнів щодо їх видової приналежності, то такі гриби не слід збирати. Це просте правило може врятувати життя.

Зверніть увагу на зовнішній вигляд блідої поганки, вона відрізняється від печериць. Джерело ілюстрації: http://www.naturephoto-cz.com

Описи блідої поганки незліченно багаторазово дубльовані у ЗМІ, книгах, брошурах, плакатах й інтернетових сайтах, здається, уже усі усе чули, знають і пильнують, одначе смертельні випадки продовжують з’являтись. То ж я дозволю собі (навіть, незважаючи на численні світлини) коротенько нагадати читачам опис цього небезпечного гриба. Мухомор зелений, він же і бліда поганка, належить до родини Мухоморових або Аманітових (Amanitaceae R. Heim ex Pouzar 1983) – це гриби із пластинчастим гіменофором. Тобто, якщо перевернути гриба, знизу його шапинки видно пластинки (такі, як на світлині вище – авт.), що розходяться відцентрово від ніжки. Аналогічні пластинки є й у сироїжок та печериць. Відмінною рисою блідої поганки, наприклад, від печериці, є дуже сильне потовщення ніжки при основі, яке огорнуте особливим покривальцем – вольвою (риса усіх мухоморів – авт.). Залишки покривальця також є й на середині ніжки, подібне є й у печериць. забарвлення шапинки блідої поганки дуже мінливе: вона може бути і цілком білою, і жовтуватою, і зеленкуватою, і навіть червонуватою, саме тому її часто плутають з іншими грибами…

Молоді плодові тіла блідої поганки огорнуті покривальцем-вольвою. Джерело ілюстрації: http://www.naturamediterraneo.com

Небезпечність отрути Мухомора зеленого полягає у дуже повільному прояві її дії. На відміну від інших грибів, токсини блідої поганки, розповсюджуючись по організму, спершу не спричинюють больових відчуттів, нудоти, підвищення температури чи інших ознак отруєння, однак, проникши в усі органи і тканини організму, поволі викликають їх патологічні зміни. Слід зауважити, що ознаки отруєння проявляються лише через 1-3 доби, а у дітей – через 6-10 годин. З’ява перших симптомів простежується уже тоді, коли отрути серйозно ушкодили органи та порушили метаболізм. Саме з цієї причини смертність при отруєнні блідою поганкою іноді складає до 90%… При вчасному діагностуванні та правильній інтенсивній терапії кількість летальних випадків вдається скоротити до 30-36%, а у країнах Європейського Союзу – до 15%.

Отрута блідої поганки містить “цілий букет” сильнодіючих токсинів, які вченими поділені дві великі групи: аматоксини та фалотоксини. Вони являють собою поліциклічні пептиди. Окрім них біохіміки виявили ще один токсин – антаманід. Кожен із цих токсинів має свою ціль ураження, а у комплексі вони, фактично, цілковито руйнують обмін речовин у організмі. Наприклад, аматотоксини пригнічують життєво важливий фермент РНК-полімеразу ІІ. Цей фермент відповідає за синтез інформаційної РНК (іРНК), яка переносить інформацію із ДНК на білки. Зупинка РНК-полімерази ІІ спричинює припинення біосинтезу білків, виснаження запасів клітини і її смерть. У той же час фалотоксини проявляють невисоку гемолітичну дію – здатні руйнувати червоні кров’яні тільця, що обмежує доступ кисню до тканин і органів. Хоча,  останнім часом з’явились свідчення, що зводять нанівець отрутну дію фалотоксинів, оскільки, як стверджується, вони погано всмоктуються стінками шлунка та кишківника. Ці твердження, звичайно потребують ще перевірки.

Пильнуйте! Не збирайте і не вживайте у їжу невідомих та сумнівних грибів - з-поміж них може виявитись бліда поганка! Джерело ілюстрації: http://www.ecole-plus.com

Першим органом, який вражається токсинами блідої поганки є печінка, адже усі всмоктані травною системою речовини спершу проходять через цей своєрідний фільтр організму. Порушення функцій печінки через загибель її клітин призводить до проникнення токсинів у кров, а з нею до усіх органів.

Клінічна картина виглядає доволі песимістично. Першими ознаками отруєння блідою поганкою є нудота та головний біль, які простежуються через 1-3 доби після вживання гриба у їжу. Слідом за ними з’являються кишкові кольки, пронос і гарячка. Хворий відчуває сильні болі у м’язах та спрагу. У цей час збільшуються розміри печінки, складається враження, що у людини розвивається жовтяниця. Згодом ослаблюється пульс, знижується артеріальний тиск, втрата свідомості. Смерть наступає через гостру серцеву недостатність та токсичний гепатит.

Смертність внаслідок отруєння грибами в Україні є найвищою з-поміж усіх харчових отруєнь. Незважаючи на таку сумну статистику, пересічні українці й надалі збирають та споживають у їжу невідомі їм гриби, наражаючи на небезпеку себе та своїх близьких.

Пильнуйте. І хай Вам щастить.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

3 Comments

  1. Вересень 27, 2010
    Reply

    Як завжди цікаво та пізнавально!!!
    а з Козакової долини торбами виносять опеньки…. 🙂
    і печериці я там бачив

  2. Вересень 30, 2010
    Reply

    Дякую 😉 . Цьогоріч осінь виявилась грибною, і не тільки на опеньки, а й на білі і всіх решту. Правда цими днями позимніє, то ж поки ще можна гайда по гриби!

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » БЛІДА ПОГАНКА Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

65 − 59 =