ҐАБОНСЬКА ЗНАХІДКА – ДИВОВИЖНА ІСТОТА ВІКОМ 2,1 МІЛЬЯРДИ РОКІВ

Частина материнської породи зі скам'янілими істотами, знайденими у Ґабоні (шкала - 1 см). Джерело ілюстрації: Albani et all, 2010

Андрій М. ЗАМОРОКА

Останній тиждень відзначився небувалою увагою світової наукової спільноти, ЗМІ та громадськості до маленької центральноафриканської країни Ґабону, де велика міжнародна команда вчених здійснила сенсаційне відкриття. Небачений фурор здійняли виявлені скам’янілості маленьких істот, розміром заледве півтора сантиметри, яким навіть не присвоєно ще наукової назви, а їх вважають чи не найбільш ґрандіозним відкриттям у палеонтології…

 

Два екземпляри "ґабонських орґанізмів" і їх відбиток пісковику. Джерело ілюстрації: Albani et all, 2010

1-го липня 2010 року науковий журнал “Природа” (Nature) у рубриці “Листи” опублікував невелику замітку – всього на чотири аркуші, – під промовистою назвою: “Великі колоніальні орґанізми зі скоординованим ростом у кисневмісному середовищі, віком 2,1 млрд. років“, яка й спричинила світовий резонанс. То що ж такого вчені знайшли у Ґабоні, що настільки збентежило громадськість?

Як стверджують у своїй публікації автори дослідження, виявлені ними скам’янілості є першим свідченням існування багатоклітинних евкаріотичних орґанізмів (таких, клітини яких мають ядро із хромосомами – авт.) у палеопротерозойську еру (2,5-1,6 млрд. років тому). До їхньої знахідки у палеонтологічному літописі багатоклітинні були відомі лише із мезопротерозойської ери, які, майже, на мільярд років молодші за чинні! Слід нагадати, що перші живі істоти виникли 3,8 мільярди років тому.

Мікрокомп'ютерна томографія двох екземплярів "ґабонських орґанізмів". Джерело ілюстрації: Albani et all, 2010

Раніше вважалось, що палеопротерозойська ера була часом бактерій, оскільки найбільш характерними скам’янілостями того часу є строматоліти – шаруваті камені, утворені прокаріотичними (безядерними – авт.) нитчастими синьо-зеленими водоростями – першими орґанізмами здатними до фотосинтезу і продукції молекулярного кисню. Саме завдяки їх діяльності атмосфера поступово наповнилась киснем, згодом давши можливість розвинутись багатоклітинним орґанізмам. Існування останніх у палеопротерозойську еру було лише сферою теоретизацій та припущень, однак, більшість біологів схилялась до думки, що вони виникли набагато пізніше. Єдиною відомою тогочасною (2 млрд. років тому) багатоклітинною скам’янілістю, до нині, вважалась нитчаста водорість Ґрипанія спіральна (Grypania spiralis Walter, Oehler et Oehler, 1976), яку декотрі палеонтологи вважали ціанобактерією, що породило численні наукові бродіння та дискусії.

Ґабонська знахідка, загалом, виглядає, наче сукупність піритових конкрецій – мінеральних утворів, із радіально-волокнистою внутрішньою структурою. Кожна із них має листкувату форму із радіально спрямованими частками, які Ви можете бачити на світлині нижче. Однак, ґеохімічний аналіз скам’янілості вказує на те, що знайдені вченими утвори мають біологічне походження. Зокрема, наявність у ній ізотопу сульфуру S34 вказує на ранній діаґенез (скам’яніння – авт.) біологічних тканин. Аналіз співвідношення ізотопів карбону С1213 у скам’янілостях та пісковику, – материнській породі, також свідчить на користь органічного походження утвору.

Порівняння різних форм "ґабонських орґанізмів" (a - ориґінальний зразок; b - мікротомографія; c - поздовжній розріз; d - поперечний розріз). Джерело ілюстрації: Albani et all, 2010

Скам’янілі знахідки мають правильну радіальну структуру тканин, яка не типова для різноманітних матотвірних угруповань бактерій чи синьо-зелених водоростей. Тому, вчені дійшли висновку, що така будова “тіла” могла виникнути лише на основі дуже тісних міжклітинних взаємодій та скоординованої реакції, а це притаманно лише для багатоклітинних істот. То ж нововідкритий вид (чи види – авт.) являє собою цілу низку скам’янілих високоорґанізованих та просторово розподілених популяцій колоніальних істот. Автори дослідження визнають, що ґабонську знахідку практично не можливо класифікувати, оскільки вона не схожа на жоден із сучасних чи відомих викопних орґанізмів.

Загалом, знахідка є ще й цікавою тим, що ставить під сумнів так званий “Кембрійський вибух” – наглу появу багатоклітинних істот на початку кембрійського періоду (542 млн. років тому) палеозойської ери, вибиваючи ґрунт з-під різних спекулятивних креаціоністських ідей…

admin Written by:

10 Comments

  1. Липень 9, 2010
    Reply

    Що можу сказати?
    Дуже круто!-)
    А чи є посилання звідки ця інформація взята беспосередньо?
    Дякую.

  2. AS
    Липень 9, 2010
    Reply

    Люблю подібні рекорди 🙂

  3. Липень 9, 2010
    Reply

    Усі таке полюбляють, пане AS 😉 . А власне відкриття варте уваги.

  4. Липень 10, 2010
    Reply

    Дуже прошу, Пане Дмитре 🙂 .

  5. […] admin пишет: Останній тиждень відзначився небувалою увагою світової наукової спільноти, ЗМІ та громадськості до маленької центральноафриканської країни Ґабону, де велика міжнародна команда вчених здійснила сенсаційне відкриття. … 1-го липня 2010 року науковий журнал “Природа” (Nature) у рубриці “Листи” опублікував невелику замітку – всього на чотири аркуші, – під промовистою назвою: “Великі колоніальні орґанізми зі скоординованим ростом у кисневмісному середовищі, віком 2,1 млрд. … […]

  6. Серпень 2, 2010
    Reply

    “Загалом, знахідка є ще й цікавою тим, що ставить під сумнів так званий “Кембрійський вибух” – наглу появу багатоклітинних істот на початку кембрійського періоду”…

    Цікава редакція тексту…
    А ніяк інакше висловити свою думку не було ніякої іншої можливості, окрім “наглої появи”?

    Ну, наприклад ось так:
    “Загалом, знахідка цікава ще й тим, що ставить під сумнів, так званий, “Кембрійський вибух” – раптову появу багатоклітинних істот на планеті на початку кембрійського періоду”…

    А загалом журнал справляє приємне враження, чудове наповнення.
    Ящо додасте ще й посилання на джерела (правило звичаєвої ввічливості ), то напевно не матимете нарікань і справлятимете ще краще враження.
    З дійсною повагою пропоную співробітництво.
    Микола Рудь

  7. Серпень 5, 2010
    Reply

    Пане Миколо, наш журнал завше відкритий до співпраці з пропозиціями емейлуйте нам: st-naturalist@rambler.ru . А щодо літературної редакції тексту, то вже даруйте нам нашу галичанську сутність 😉 …

Написати відповідь до admin Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 1 =