РИБИ ОЗЕРА МАЛАВІ

Малавійські цихліди у акваріумі вражають своїми кольорами та формами. Джерело ілюстрації: http://talks.mark-itt.ru

Андрій М. ЗАМОРОКА

Яка ж то атракція, скажу я Вам, спостерігати різнобарв’я малавійських цихлід у акваріумі! Натхнення для чинного допису надав мені візит до одного мого доброго колєґи, зрештою, такого ж натураліста, як і я. У нього чималий акваріум, населений неймовірної краси рибами з озера Малаві. Це настільки відверто колоровані риби – усіх відтінків від майже сірого, до блакитного, і аж до яскраво-помаранчевого, вертикально і поздовжньо посмуговані, що у мене аж запаморочилось в голові… Чудово декорований шматками алябастру із Вовчинецьких Гір, химерно закрученими корчами, вийнятими із Бистриці і лаконічними кущиками ехінодорусів, малавійський акваріум справив на мене незабутнє враження.

Кам'янисте мілководдя озера Малаві населене яскравими рибами. Джерело ілюстрації: http://www.tims-malawizucht.de

Коли ж я вирішив щось почитати про малавійських цихлід з перспективою розширення свого акваріуму, то був вельми здивованим тим різноманіттям риб, які заселяють африканське озеро Малаві. Виявляється у його водах проживає понад 500 видів, з яких понад 90% – це цихліди! А декотрі вчені-іхтіологи вважають, що то є лише половина з усіх видів, котрі населяють озеро. Де в чім їх припущення підтверджують публікації з описами нових малавійських риб, які час до часу з’являються у наукових журналах.

Перш, ніж розповідати про риб, мабуть, вартує кілька слів написати про саме озеро Малаві або, як його ще називають, Ньяза. Взагалі слово “ньяза” на мовах родини банту означає “велика вода”, то ж у реґіоні усі великі озера мають назву Ньяза. Малаві – це восьме за величиною і третє за глибиною озеро світу, розташоване у самісінькому серці Африки, завершуючи вервицю великих озер Східно-Африканського Рифту – ґеологічного розлому, що перетинає материк з півночі на південь. Озеро вражає своїми розмірами: довжина його із півночі на південь становить 584 км, ширина від 16-ти до 80-ти км, а середня глибина – 292 м. Максимальна глибина озера Малаві сягає відмітки 706 м! У озеро впадає 14 річок, а витікає лише одна – Шир. Вода в озері дуже тверда та солонувата за рахунок її високої мінералізації.

Вигляд на одну із численних заток озера Малаві. Джерело ілюстрації: ehttp://n.wikipedia.org

Практично усі риби, які населяють озеро Малаві, є ендемічними видами, які більш ніде у світі, окрім його вод, не зустрічаються… Деякі малавійські цихліди є ендеміками лише однієї частини озера – затоки чи мілководдя якогось острова. Саме тому ця водойма є “гарячою точкою” еволюції та видоутворення риб, яке там триває безперервно. Через своє яскраве забарвлення багато “малавійців” стали мешканцями домашніх акваріумів й здобули неймовірної популярності серед хобістів. А за останнє десятиліття малавійські цихліди перетворилися ще й на символ “офісного феншую” – колись популярні золоті рибки відійшли у минуле, а великих різнобарвних африканських риб можна побачити чи не у кожному офісі великої компанії, яка дбає про свій ґонор та престиж.

Численні цихліди снують на кам'яному мілководді озера Малаві. Джерело ілюстраці: http://www.tims-malawizucht.de

Усі цихліди озера Малаві поділяються на дві великі, віддалено споріднені групи: Гаплохромових та Тиляпієвих. Відрізняються ці дві групи тим, що Гаплохромові виношують ікру та мальків у роті, тоді як Тиляпієві відкладають ікру на пласкі камені, аналогічно до південноамериканських цихлід, тільки представники двох родів виношують ікру в роті. Тиляпієві, переважно, великі риби, які мають господарче значення для місцевого люду, однак, декотрі представники, особливо дрібних за розмірами, родів розводять у акваріумах з декоративною метою.

Гаплохромові заселяють усі можливі ніші озера. Серед них є види, що живуть виключно у відкритих акваторіях – це великі хижаки, які здатні розвивати значні швидкості у погоні за здобиччю. У мові банту вони мають спеціальну назву – “утака”, що означає “вільний мисливець”. Для цих риб притаманне яскраве і кольорове забарвлення самців, тоді як самки, здебільшого, сріблясто-сірі. Близькими до нектонних цихлід є так звані “пісколюбні” придонні риби, які оселяються на піщаних мілинах, або мулистих западинах. У них так само розвинений статевий диморфізм за забарвленням.

Небесно-блакитний Копадихроміс лазуровий (Copadichromis azureus Konings, 1990). Джерело ілюстрації: http://www.petfish.net

Найбільшого розповсюдження із “утака” у акваріумах набули представники роду Копадихроміс (Copadichromis Eccles et Trewavas, 1989), наприклад, небесно-блакитний Копадихроміс лазуровий (Copadichromis azureus Konings, 1990), різні раси блакитно-мідного Копадихроміса Борлея (Copadichromis borleyi (Iles, 1960) чи жовто-блакитний Копадихроміс триплямковий (Copadichromis trimaculatus (Iles, 1960).

Інша справа із “каменелюбними” цихлідами (на банту – “мбуна” – “житель каменів”) – саме вони і становлять більшість акваріумних “малавійців”. Це відносно невеликих розмірів риби і у них самці та самки забарвлені у яскраві кольори, причому у багатьох кольорова гама, в залежності від статі, дуже різниться. “Каменелюбні”, ясна річ, поселяються на кам’янистому дні із великою кількістю щілин, печерок, нагромадженням каменів, брил тощо.

Жовто-смугаста Цихліда-джміль або Псевдотрофеус крабро (Pseudotropheus crabro (Ribbink & Lewis, 1982). Джерело ілюстрації: http://www.aquapage.cz

У акваріумах утримують величезну кількість “мбуна”-риб, тому аби зробити хоча б який їх огляд потрібно написати кілька десятків статтей, можливо, то й зроблю у майбутньому, однак зараз лише згадаю найбільш цікавих, популярних і розповсюджених. До таких у акваріумних утриманців приналежні: жовто-смугаста Цихліда-джміль або Псевдотрофеус крабро (Pseudotropheus crabro (Ribbink & Lewis, 1982), смугаста Золота цихліда або Меланохроміс золотий (Melanochromis auratus (Boulenger, 1897), мережений лазурово-блакитними смугами Меланохроміс блакитносмугий (Melanochromis cyaneorhabdos Bowers & Stauffer, 1997), блакитні, білі, жовті, лимонні Лабідохроміси сині (Labidochromis caeruleus Fryer, 1956), Червона зебра або Майландія Естера (Maylandia estherae (Konings, 1995), рідкісна у природі електрично-синя Кобальтова зебра або Майландія бірюзова (Maylandia callainos (Stauffer & Hert, 1992) та ще безліч інших…

Мережений лазурово-блакитними смугами Меланохроміс блакитносмугий (Melanochromis cyaneorhabdos Bowers & Stauffer, 1997). Джерело ілюстрації: http://www.gocool.co.il

Утримання малавійських цихлід у домашньому акваріумі є досить складним завданням, яке вимагає досвіду та навичок акваріуміста. Справа в тому, що ці риби є досить територіальними, особливо “мбуна” – “каменелюбні” і часто можуть проявляти елементи аґресії як до представників свого, так й інших видів. Тому для їх утримання необхідно великий і просторий акваріум, об’ємом не менше 150-ти літрів, а краще 250 і більше. Розрахунок ведеться таким чином, що на одну пару повинно припадати 60-80 літрів об’єму акваріума, тобто на рибу – 30-40 л. Слід також врахувати, що у зоомаґазині продають молодих рибок, придбавши їх Ви повинні розуміти, що вони виростуть до розміру 15-20 см, а то й більшими, усе залежить від виду. Тому населяти акваріум потрібно дуже виважено, аби уникнути перенаселення, а відповідно й конфліктів між окремими рибами.

Самець (синій) і самка (жовта) Червоної зебри (Maylandia estherae (Konings, 1995). Джерело ілюстрації: http://www.freewebs.com

Пам’ятайте, що для малавійських цихлід необхідна тверда вода (dH=10-12) зі специфічним хімічним складом: Na=21 мг/л, K=6,4мг/л, Ca=19,8мг/л, Mg=4,7мг/л, Cl=4,3мг/л, SO4=5мг/л і лужною реакцією (ph=7,7-8,6). Такого складу можна досягти використавши для декору камені із природного алябастру, гіпсового ангідриту, вапняку, потовчених коралів, або спеціальних сольових сумішей із зоомаґазину. Температура утримання малавійських цихлід повинна становити 25-28оC.

Декоруючи акваріум для малавійських цихлід, необхідно передбачити цілу систему печерок, ходів та ніш у кам’яних гірках. Для особливої видовищності можна помістити у акваріум кілька крислатих, перед тим спеціально приготовлених, корчів. У якості ґрунту слід використовувати дрібний гравій або грубий пісок, можна із домішками товчених коралів і природних кальцієвмісних мінералів, що надаватиме необхідних хімічних властивостей воді без спеціальних хімічних домішок. Оскільки риби копирсаються у ґрунті то рослини необхідно висаджувати у невеличкі горщики і прикопувати їх у гравії. Із рослин найбільш принагідними є товстолисті анубіаси та ехінодоруси або швидкоросла валіснерія, які, проте, при такій високій твердості води ростуть досить погано. Можна також помістити у акваріум плаваючі рослини, на кшталт, сальвінії, ричії чи пістії. Водночас у акваріумі повинно бути яскраве освітлення.

Догляд за акваріумом, своєчасне годування, підтримання найважливіших показників середовища існування, ґарантують Вам неймовірну насолоду споглядання яскравих барв африканських озер у себе вдома.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

One Comment

  1. […] Малавійський Акваріум Малавійський акваріум – це особливий акваріум. Річ у тім, що природа створила в озері Малаві (Африка) унікальний підводний світ. Більшість риб озера – то ендеміки: зустрічаються тільки в цьому озері. У акваріумах поширені численні малавійські цихліди, які відзначаються великими розмірами 15-20 см, найрізноманітнішими кольорами і формами. Акваріум цього типу декорують великими каменями, причому використовують вапняк, який не застосовують у інших типах акваріуму, з них будується кам’яна гірка в кілька ярусів з безліччю щілин, печер і укриттів. Також варто помістити товсті і крислатими корчамі з мінімумом низькорослих і товстолистих рослин, часом рослини взагалі відсутні. Вода для акваріуму повинна відповідати характеристикам озера Малаві: жорсткість близько 12, Na-21 міліграма/л, K-6,4мг/л, Ca-19,8мг/л, Mg-4,7мг/л, Cl-4,3мг/л, SO4-5мг/л, ph-7,7-8,6, T-26-28оC. Із доступних у нас малавійських риб можна придбати в такий акваріум: хаплохромісів, блакитних дельфінів, золотого леопарда, цихлиду-тапира, золотого папугу, меланохроміса йоганна, перлину лікому, псевдотрофеуса зебри. З цих риб можна створити комбінації і підібрати по 1-у самцеві і 1-3-х самки кожного виду. Освітлення малавійського акваріуму повинне бути яскравим, але це часом спричиняє проблеми із заростанням скла і каменів одноклітинними водоростями, тому часто необхідне чищення.     Золота рибка […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 8 = 1