БІОРОЗМАЇТТЯ: ВИКЛИК ХХІ СТОРІЧЧЯ

Кам'яні велети Рапа-Нуї є мовчазними свідками знищення всього біорозмаїття тропічного лісу на острові та загибелі його цивілізації... Невже нас нічому не вчить цей урок? Джерело ілюстрації: http://www.web.bryant.edu

 
Ярослав МОВЧАН
 

22 травня – Міжнародний день збереження біорозмаїття. Чому варто про це згадати, навіть на фоні інших справ? Гострота даного питання пов’язана з серйозною деградацією природи планети у ХХІ сторіччі – до такого рівня, за якого стабільне існування людства буде неможливим. Річ в тім, що люди не беруть до уваги, що живуть на планеті, яка має обмежені розміри і кінечні ресурси. Але, наприклад, за останні 25 років обсяг продукції, вироблений людством, – рівний обсягу продукції, виробленого за 125 попередніх років, тобто – мова про експонентний розвиток, про стрімке наростання обсягів вироблення “продукції” і мова про вичерпання в найближчому майбутньому ресурсів планети, в базовому сценарії, до 2070 року чи раніше (модель “Світ-3” Дж. Форестера, розроблена на замовлення Римського клубу).

Земля у нас одна... Джерело ілюстрації: http://www.thebigfoto.com

Слід взяти до уваги, що як природною основою для існування сучасної цивілізації, так і єдиним відновлюваним ресурсом є біосфера. Її стан стає критичним. Так, в термінології всім відомої екологічної піраміди енергоспоживання (це коли мікроорганізмів найбільше, безхребетних тварин менше, а хребетних – ще менше), енергетично виглядало так: 90% енергії, виробленої рослинами, поглиналося мікроорганізмами, 9% – безхребетними організмами, 1% – людиною і великими тваринами. Зараз людина і тваринництво споживають 40% від первинної продукції біосфери. Тобто, людина перевищила ємність і порушила стійкість екосистем, кардинальним чином трансформуючи біосферу, і запустила ті чи інші біосферні компенсаційні процеси.

Послуги біосфери є незамінними, проте ми понадміру використовуємо її ресурси. За даними Світової мережі екосліду (“Global Footprint Network”), у 2009 році вже станом на 25 вересня людство вичерпало максимально допустиму кількість ресурсів планети, які можна було використати за рік з можливістю їхнього відновлення. В річному перерахунку, сьогодні людство споживає на 40% більше, ніж здатна забезпечити біосфера планети, і цей процес над-споживання може завершитися швидкою катастрофою, яка зачепить наших сучасників і стане трагедією нащадків.

Усе біорозмаїття біосфери в одній діаграмі. Джерело ілюстрації: "Natonal Geographic" print ed., 1999

Наскільки це серйозно?

Чому втрата лісів, ведмедиків і метеликів (а все це разом, включаючи мікроорганізми, і є біорізноманітність) має бути причиною для нашого хвилювання? Тому, що це обмеження, а в перспективі – втрата ресурсів для харчування, це – погіршення стану екосистем і їх здатності до саморегулювання, що впливає на якість життя, це – погіршення здоров’я населення планети, втрата паливних ресурсів, втрата чистої води, втрата естетичних та культурних цінностей, втрата ще 15 екосистемних функцій – послуг для суспільства. Втрата всього цього – це плата за метушню чи “ґламур” повсякденності.

Ось чому в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. було підписано Конвенцію про біорозмаїття, а ООН оголосила 22 травня – день, коли була досягнута угода про це, – Міжнародним днем біорозмаїття. Беручи до уваги катастрофічний стан живої природи планети, 2010 рік було оголошено ООН Роком біорізноманітності. Тема цьогорічного Дня біорозмаїття – “Біорозмаїття для розвитку і подолання бідності”. В цей День (але не тільки цей) необхідно задуматися, як ми живемо, що ми робимо з живою природою, і що буде завтра (і яке воно буде!). Поки-що ми спостерігаємо, як у нас на очах зникають ліси і озера, луки і степи, сквери і дельфіни, риби і величні дерева. І виростають на їх місці монстри будинків і офісів, так, ніби вони матимуть сенс без знищеної природи. Ми далі говоримо про розвиток, забуваючи, що він не може бути безкінечним, і пора задуматися не про кількість тон металу чи нафти, машин чи банків, а навіщо вони? Де те, для чого буцімто все це будується, прокладається, виплавляється? Де якість життя? І де власне життя?

"Тона за тоною метал виплавляй, Вкраїнський Сталеваре, на природу не зважай!"... Джерело ілюстрації: http://www.commondatastorage.googleapis.com

Чи є виправдання “девелоперам” і їх замовникам, “новим капіталістам” і їх “топ-менеджерам”, чиновникам і депутатам різного рівня, які щодня чи раз в житті, заробляючи на масло до хліба чи освіту дітей в Швейцарії, “хатинку” чи позолочений унітаз, “ролекс” чи “майбах”, забирають у нас всіх майбутнє, у наших дітей – здорове життя, а у наших внуків – взагалі життя? На що вони розраховують з логікою “а після мене хоч потоп”? Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.

Людство досягло межі в своєму розвитку. Яким бути світу завтра – залежить від нас сьогодні. Сценарієм подолання катастрофи чи її відсування в часі розглядається стратегія збалансованого розвитку, фундаментальна зміна розвиткових орієнтирів, екологізація та біологізація освіти, виховання, всього комплексу матеріально-технологічної діяльності на планеті, максимальне збереження та відновлення живої природи планети. Наступив момент істини. І чи ми виявимося здатні піднятися над метушнею і радикально змінитися, чи будемо далі щось “намивати” на приреченій землі – сьогодні залежить від нас. Час на роздуми вичерпано. Нагальні дії ще дають шанс на завтрашній день, з росами і солов’ями, сонцем над туманом в долині, ковилами і дубами, природним киснем і джерельною водою, морською хвилею і птахом в небі, пахощами лип, акацій чи матіол, ріками і рибами – на життя.

admin Written by:

19 Comments

  1. […] Високогір’я Шрі-Ланки розташоване в південно-центральній частині острова. Воно включає в себе охоронну зону Пік “Цілина” (Wilderness), національний парк Плато Гортона (Horton Plains) і заповідний ліс “Кісточки” (Knuckles). Ці гірські ліси на висоті до 2500 метрів над рівнем моря, є середовищем існування незвичайної за своєю різноманітністю флори і фауни, включаючи кілька видів, що знаходяться під загрозою зникнення, таких як Тонкотіл білобородий західний (Trachypithecus vetulus nestor (Bennett, 1833), Лорі тонкорукий червоний гірський (Loris tardigradus nycticeboides Hill, 1942) і Леопард шрі-ланкійський (Panthera pardus kotiya Deraniyagala, 1956). Цей регіон вважається “гарячою точкою” біологічного різноманіття. […]

  2. […] Біорізноманіття мікроорґанізмів значно збільшується у ріці Банюпагіт-Банюпутіг, яка витікає із озера Каваг Ієн, однак, із плином втрачає свою кислість аж до нейтральної реакції після злиття зі своєю притокою Калі Сенґон. Дещо нижче за течією від місця витоку із озера, у ріці Банюпагіт-Банюпутіг виявлено присутність бактерій. Молекулярні дослідження продемонстрували їх високу спорідненість із бактеріями приналежних до родин Псевдомонадових (Pseudomonodacaea) та Бурхольдерієвих (Burkholderiaceae). Зокрема, із Бурхольдерієвих Бета-протеобактерій (Betaproteobacteria Garrity, Bell & Lilburn, 2006) виявлено вид роду Лептотрікс (Leptothrix Kützing, 1843). […]

  3. […] З 1990-х років на Бікіні внадились туристи. Місцеві підприємці, з Маршаллових островів, орґанізовували туристичні тури на колишній ядерний полігон США, де на дні лагуни покояться численні кораблі та підводні човни, котрі затонули підчас випробувань атомної зброї… Саме від туристів стало відомо про небачений розквіт коралів у водах атолу. Слідом за туристами сюди відправились наукові експедиції, які ретельно обстежували дно і збирали цінну інформацію про видове різноманіття. […]

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » ТРОПІЧНІ ЛІСИ НАПО – НАЙБАГАТША ЕК Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

32 + = 37