Андрій М. ЗАМОРОКА
Екосистеми тропічних лісів вражають своєю неймовірною складністю та розмаїттям фауни і флори – вони є домом для двох третин усіх видів живих істот на нашій планеті. Однак, ці ліси є надзвичайно вразливими. Здавалось би, кількасотлітній праліс із ґрандіозними деревами, незліченними ліанами та епіфітами, полчищами найрізноманітніших великих і малих істот, – він мав би бути вічним, але парадокс у тому, що цей велетенський орґанізм не здатен до відновлення… І ситуація лише усугубилась із початком сучасної його колонізації людьми…
Розглядаючи супутникові світлини Південної Америки у проґрамі Ґуґл-Земля (Google Earth), я із великим подивом, у самісінькому центрі материка, посеред тропічного амазонського лісу, виявив дивні, ґеометрично правильні структури схожі на риб’ячі кістяки. Наблизивши камеру до них, не повірив своїм очам – це неймовірних масштабів вирубки. Там, де 35 років тому ще буяв дощовий тропічний ліс, сьогодні пасовища, ферми, кар’єри, золоторудні копальні, а колись безмежну долину сельви нині захоплюють пампаси – південноамериканські саванни.
На початку 1970-х років уряд Бразилії прийняв соціальну проґраму боротьби із бідністю – усім бажаючим, за мізерну плату, держава надала в середньому по 100 гектарів неторканого тропічного пралісу під будівництво ферм. Найбільше наділів припали на найменш розвинені та найвіддаленіші південно-західні штати – Рондонія та Мату-Ґросу, які разом із центральним штатом Пара, утворили “Арку знелісення” у Амазонії.
Перші колоністи розпочали розчистку лісів під пасовища та сільськогосподарські угіддя у 1975 році. Бажаючих виявилось настільки багато, а ініціатива уряду була настільки вдалою, що до середини 1980-х років розчистка тропічного лісу йшла неймовірними темпами – вирубувалось і випалювалось близько 15 тисяч квадратних кілометрів лісу щорічно! Для порівняння, майже такою є площа Івано-Франківської області (13,9 тис. км2). Загалом, до 2008 року було вирубано 725 тис. км2 лісу – це на 120 тис. км2 більше, ніж площа України!
Уряд Бразилії закривав очі на порушення лісового законодавства фермерами, адже їм дозволялось вирубувати не більше 20% площі лісу на своєму наділі, у той час як вони розчищали 40-60%. Саме фермери стали основною причиною скорочення лісових площ у Рондонії, тоді як на лісозаготівельні та гірничо-видобувні компанії припав відносно невеликий відсоток. Як згодом виявилось, на території Рондонії також є значні поклади золота, яке видобувають тут відкритим кар’єрним способом, що також вимагає вирубування лісів.
Зважаючи на бідність ґрунтів тропічних лісів, поля, відведені під кукурудзу та сою, а також пасовища швидко виснажувались, і для підтримки фермерських господарств потребувалось все більше і більше земель, що призвело до зростання лісових рубок. Тим часом, Рондонія стала найбільшим виробником м’яса і молока у Бразилії та зайняла чільне місце у вирощуванні сої.
Досить довгий час інтенсивні рубки лісу у Рондонії залишались непомітними для міжнародної спільноти, однак, у 1990-ті сформувався активний громадський протест проти знищення тропічних лісів. Міжнародний тиск на Бразильський уряд особливо помітно зріс після ухвалення конвенції ООН про “Збереження біорізноманіття” у 1992 році. Однак, знадобилось більше десятиліття аби країна розробила нову стратеґію аграрної політики та лісового кодексу – аграрії, які перевищують ліміти рубок, обкладаються значними штрафами. Це дещо уповільнило темпи вирубування сельви впродовж 2000-2008 років, але спричинило масове невдоволення та протести фермерів.
Виправте помилку у назві статті – “тропічних”, а не “топічних”…
А взагалі, тема дуже сумна. Допоки не тряхне добре, не задумаємось! 🙁
Дякую, пане Левченко, – виправив. Ліс валять не тільки у далекій Бразилії, а й у нас під боком – у Карпатах. Ви маєте цілковиту рацію – усе це дуже і дуже прикро…
[…] зникнення великих ссавців. А чи уявляли ви собі Амазонку без тропічних лісів? Сподіваюся, що ні, проте, саме таке майбутнє її чекає. […]
Готував з дітьми урок-телеміст Планета просить допомоги, так матеріали Вашого сайту дуже допомогли (текст, фото). Дуже вдячний Вам!
Дуже прошу, пане geo-bav! Тішуся, що Вам став у пригоді “Станіславівський натураліст”!
[…] або жертвою торговців живим товаром. У зв’язку з руйнуванням природних оселищ ігрунка опинилася на межі вимирання. У 1976 році її було […]