ЗА ПОРОГОМ СМЕРТІ – ВЧЕНІ ПРОНИКЛИ У ПОТОЙБІЧЧЯ

Андрій М. ЗАМОРОКА

Мабуть, більшість із нас чули розповіді про містичні переживання людей після клінічної смерті. Такі історії є популярними для всякого роду телевізійних передач із присмаком жовтої преси, сенсаційності та псевдонауковості, на кшталт, “Неймовірно, та факт”, “Паралельний світ”, “Фантастичні історії” і т.д. Із року в рік таких історій стає все більше і більше. Почасти вони тиражуються нечистими на руку журналістами-шукачами псевдосенсацій, шарлатанами-ворожбитами чи, приміром, релігійними фанатиками. Одначе, у багатьох шпиталях світу ведеться документальна фіксація кожного із таких випадків…

У науковій літературі свідчення людей, котрі перенесли клінічну смерть і мали видіння у її процесі, називають “білясмертними переживаннями” (БСП – авт.) або “досвідом”. Абсолютна більшість вчених іґнорує свідчення БСП, взагалі не коментуючи ситуацію, відповідно, на вивчення феномену не виділяються кошти, і тільки за поодиноких випадків окремі науковці самостійно ведуть подібні дослідження. Зрозуміло, що ніхто не хоче ризикувати своєю репутацією, аби потім колеґи по цеху брали його на кпини… Саме з цієї точки зору збір, опрацювання й інтерпретація свідчень є надзвичайно кропіткою і складною справою, яка стикається із величезним суб’єктивізмом пацієнтів, які іноді банально обманюють досліднків.

Білясмертні переживання є поживним ґрунтом для розвитку різноманітних містичних вчень і вірувань. Церква їх вважає доказом істинності Бога. Марґінальні секти та релігійні течії за їх допомогою доводять неспроможність і хибність науки разом із її еволюційними баченнями, заманюючи у свої лави нових послідовників. Різноманітні шамани, маги, чаклуни, мольфари, ворожбити, астрологи та інші суб’єкти езотеричних вчень, ритуалів та містичних теорій на підставі БСП займаються загальними окозамилюваннями та видурюванням грошей у своїх потенційних клієнтів. Однак найгірше, коли такого роду недоведені бачення, у погоні за рейтинґами і рекламодавцями ретранслюють ЗМІ та журналісти, які мали б доносити до нас правду і плюралістичність думок.

Прояви білясмертних переживань бувають досить різними зокрема вони включають такі феномени як поява тунелю зі світлом у кінці, плин картин із життя пацієнта у його свідомості, відчуття радості та спокою, покидання тіла і політ над ним, зустріч із людиною світла тощо… Окремі несмілі спроби науково обґрунтувати це явище так і не увінчались успіхом. Фізіологія, як наука, пояснює БСП як побічний ефект процесу “помирання”… При цьому спостерігаються такі явища як аноксія, гіперкапнія, надлишок у крові і мозку ендорфінів, кетамінів, серотоніну, а також іноді спостерігається аномальна активність скроневих часток великих півкуль або лімбічної системи мозку. У психології своє бачення проблеми – ця наука пояснює білясмертні переживання з точки зору дисоціації, деперсоналізації, реактивації спогадів та реґресії свідомості… Але жодна із гіпотез не здатна у повному обсязі дати ґрунтовні та беззаперечні пояснення…

Днями у міжнародному журналі “Інтенсивна терапія та реанімація” (Critical Care) опубліковано велику статтю словенських медиків присвячену вивченню питанню БСП у пацієнтів, що пережили клінічну смерть в результаті серцевого нападу. Результати цього дослідження викликали жваве зацікавлення і обговорення у наукових колах, оскільки словенці виявили безпосередній чинник, який спричиняє БСП… Цим “містичним” фактором виявився усім відомий вуглекислий газ!

Вчені впродовж півтора року (2008-2009) детально вивчили 52 випадки серцевих нападів у трьох найбільших шпиталях Словенії, які спричиняли клінічну смерть у пацієнтів, і які були реанімованими. Медики проаналізували цілу низку як об’єктивних: вік, стать, час між зупинкою серця і початком реанімації, час між зупинкою серця і відновленням його роботи, ліки, що вводились при реанімації, початкові та кінцеві парціальні тиски кисню та вуглекислого газу у периферійній артеріальній крові, рівні концентрацій калію та натрію у периферійній венозній крові, так і суб’єктивних показників: освіта, релігійні переконання, прояви білясмертних переживань та їх попередній досвід, страх смерті до і після зупинки серця. Слід зазначити, що до уваги брались лише аналізи крові взятої у пацієнтів не пізніше, ніж впродовж 5-ти хвилин після реанімації. Опитування показало, що прояви БСП були наявні у 11 із 52-х пацієнтів (21,2%).

Результати дослідження виявились вражаючими – ймовірність виникнення білясмертних переживань тим більша, чим вищими є парціальний тиск вуглекислого газу та концентрація калію у крові пацієнта. Цікаво, що а ні вірування, а ні освіта, а ні страх смерті – основні суб’єктивні фактори, жодним чином не впливають на ймовірність появу феномену БСП. Однак, у людей, які хоча б раз мали білясмертні переживання, при повторній зупинці серця вони повторюватимуться знову і знову.

Вченим сьогодні залишається незрозумілим механізм виникнення БСП, але наука увійшла у сферу, яка завжди вважалась прероґативою Бога і релігії… Пройде не так багато часу, коли спостерігатимемо неймовірні відкриття і отримаємо логічні пояснення нелогічних речей. Ми живемо, воістину, у великий час…