Денис КУЧЕРЯВИЙ
Зазвичай, люди їдуть за новими враженнями кудись вдалечині. При цьому не завжди й здогадуєшся, які місця є буквально за кілька кілометрів від твого дому, та, які небачені речі там створила природа. За десять мільйонів років Дністер прорізав величний каньйон, відкривши білому світові таємницю древнього океану Тетіс… Загадкові кулі у скелях, химерні сліди, фантастичні “голови”, бульбашкові камені, які викликають багато запитань. Що це?
Якось, роздивляючись знімки Google Earth, я накреслив собі маршрут, вирішив пройти від Новодністровська, вище за течією Дністра, по відносно глухим місцям, де немає під’їздів до берега.
Треба, відразу зазначити, що краса цих місць неймовірна.
Ще спускаючись донизу, я почув дивний писк. Спочатку думав кажани. Довго ходив намагаючись зрозуміти звідки звук. Врешті, зліз по скелях до води, та побачив дивну тваринку (судячи з Інтернету – видра, але я таких тварин раніше не зустрічав).
На березі Дністра я помітив дивні кулі. Спочатку думав, що це гарматні ядра (колись тут відбувались битви), однак “ядер” було багато, та різних розмірів. Вони виходили просто із розмитої скелі.
Крім того, помітив, що у розбитих куль, дещо дивна внутрішня структура, якої не могла бути у створених штучно ядрах.
Я припустив, що це могли бути плоди, якихось давніх дерев, які впавши у болото законсервувались та скам’яніли. Тим більш, на скеля має текстуру деревини і скидається на кладовище древніх дерев.
Вже вдома відправив електронні листи з фотографіями куль у ряд наукових інститутів. З інституту геології РАН, мені відповіли наступне: “…На надісланих Вами фотографіях: кулеподібні утворення, що так нагадували вам ядра — це сидеритові конкреції. Конкреції – це мінеральні утворення, утворюються внаслідок поступового відкладення конкреційного матеріалу від центру до периферії. На зламі, на світлині знизу, добре видно саме таку будову…”.
На березі Дністра, зустрічаються й інші дивні камені: сліди химерних розмірів, “голови”, бульбашкові камені.
І, наприкінець, ще один представник тамтешньої фауни — сом який підплив дуже близько до берега.
Минулого року сплавлявся Дністром, але вище за течією – по Тернопільській області (наступного тижня мав можливість знову відвідати Дністер, але хвороба завадила). Там також гарно – скелі, водоспади. Тільки люди страшно насмітили 🙁
Нажаль пане yAnTar, екологічна свідомість українців бажає кращого. А Дністер завжди вабить, не падайте духом. Все буде добре. 😉
[…] Галицького національного парку. В перший же вечір, ми поїхали на Дністер ловити кажанів. Проте, не отримавши позитивного […]
[…] описуючи, майже, повні, проте, таки незамкнені, кола. Дністровські скелі наскрізь пронизані численними печерами, які мовчки […]
Конкреції фосфоритові з калюських верств нагорянської світи і не було потреби звертатися до РАН
Чудова подорож!
Уточнення:
1. “сидеритові конкреції” – це насправді фосфоритові конкреції.
2. “всіяний кам’яними “бульбашками”” – відбитки тіл вендського організма Nemiana simplex.
Щодо Nemiana simplex – вельми схоже. Однак є питання щодо віку, адже найдавніші породи, що тут виходять – девонські, віком близько 440-350 млн. років. Тоді як едіакарська фауна існувала приблизно 630-520 млн. років тому…