КОЛИ ОЖИВУТЬ МЕРТВІ?

dna_04.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА 

Позаминулого тижня світ облетіла сенсаційна звістка про те, що австралійцям і американцям вдалося клонувати вимерлу тварину – Тасманійського сумчастого тигра (Thylacinus cynосерhalus). Світові засоби масової інформації, у буквальному розумінні, вибухнули ґейзерами інформації, сюжетів і коментарів, які часом перекликались із відомою книгою Майкла Крайтона “Парк юрського періоду”. В Україні, чи то через черговий поворот сюжетної лінії у мильній опері “На Банковій також плачуть”, чи то редактори новин загадали, що новий блокбастер “Повернення хрещеного батька у Київ” куди цікавіший, а ніж прорив у світовій науці, але ця новина якось залишилась непоміченою. Тоді як провідні видання і канали світових ЗМІ розпочали справжню дискусію про можливості і перспективи, які відкрились перед людством, та етичність такого відкриття. Одним словом, цивілізований світ живе майбутнім, а не копирсається у політичних чварах. Попри все сказане, “Станіславівський натураліст” спробував розібратись – то чи було клоновано Тасманійського тигра, а чи може тут більше шуму, ніж діла. 

Знайшовши ориґінальну статтю трьох авторів, опубліковану у науковому журналі PLoS One, ми змогли зробити коректні висновки аби хоч трохи викорчувати ліс міфів, яким обросла новина за останні два тижні. Стаття під назвою “Resurrection of DNA Function In Vivo from an Extinct Genome ” достеменно описує усі методичні маніпуляції і матеріали, якими користувались дослідники: Андрю Паск, Ричард Берінґер та Мерилін Рефрі. Суть роботи зведена до того, що генетики виокремили зі заспиртованих ембріонів Тасманійського сумчастого тигра ділянку ДНК – ген Col2A1, – який відповідає за синтез білків, що складають основу хрящової тканини. Цей ген було імплантовано у клітину миші, а вже, власне, миша і була клонована. Попередньо у геномі миші було знищено аналогічний ген Col2A1. В результаті експерименту вченим вдалось заставити працювати ген вимерлої тварини у організмі іншої, що відкриває великі перспективи відновлення багатьох знищених людиною видів. Проте, слід зауважити, що до такої мети ще дуже далеко, оскільки відновлено лише один-єдиний ген, а у геномі їх сотні тисяч, і при тому вони розподілені між кількома десятками хромосом. Наприклад, у людини 46 хромосом. Для того аби відновити усі хромосоми, на сучасному етапі розвитку генної інженерії, необхідно дуже багато часу, людських і матеріальних ресурсів. Можливо у недалекому майбутньому, із сучасними темпами розвитку науки, через 10-15 років такий процес і буде можливим. Але, наразі, отримані результати, додають оптимізму, вибиваючи підґрунтя у скептиків.

Задля справедливості, треба сказати, що у 1999 році Національний австралійський музей у Сіднеї оголосив про початок проекту з клонування Тасманійського сумчастого тигра, проте у 2002 році його довелось призупинити, оскільки виділена ДНК має дуже багато розривів, а техніка не дозволяє цілковито її відкоригувати. Попереднє дослідження показало, що у заспиртованих ембріонів збереглись цілі хромосоми, але при детальному вивченні виявилось, що то не є так.

Будемо сподіватись, що наука зробить чергову потугу і зможе виправити безвідповідальність наших предків у минулому і позаминулому століттях.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 81 = 84