ПЕЧЕРА КРИСТАЛІВ

Печера Кристалів - неймовірне чудо природи. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca
"Печера Кристалів" - неймовірне чудо природи. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

“Станіславівський натураліст” запрошує Вас здійснити найбільш неймовірну подорож до найбільш фантастичного і найбільш недоступного місця на Землі – “Печери Кристалів”. Не дивуйтеся, що я вжив стільки прикметників у найвищому ступені порівняння, адже “Печера Кристалів”, про яку мова піде далі – це єдиний у своєму роді природний феномен. Більше ніде на Землі немає того, що знайшли рудокопи у Мексиці…

Десять років тому, у квітні 2000-го, двоє братів Хуан та Педро Санчеси, працюючи у забої срібловидобувної шахти поблизу містечка Найка у мексиканському штаті Чіхуахуа, здійснили відкриття, яке перевернуло уявлення про природні мінерали у ґеології, як науці… Прокладаючи новий тунель шахти у сріблоносному пласті, брати пробили отвір до природної печери. Увійшовши до її середини, вони були вражені побаченим – промені їхніх шахтових ліхтарів губилися в глибині печери між велетенськими кристалами. Зрозумівши, що цього не передбачалось а ні планом розробки, а ні жодними прогнозами, Санчеси викликали інженера зміни Роберто Ґонсалеса.

"Печера Кристалів" нагадує радше сцену із фантастичного фільму про далекий космос, а ніж звиклу для нас Землю. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca
"Печера Кристалів" нагадує радше сцену із фантастичного фільму про далекий космос, а ніж звиклу для нас Землю. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca

Новина швидко розлетілась поміж робітників і усі хотіли подивитись на природне диво. Окрім людської цікавості, вони почали відламувати шматки кристалів на сувеніри. Ґонсалес, розуміючи, що робота у забої простоює, прохід тунелю через печеру є безперспективним, а сама печера може мати певну наукову цінність, розпорядився змінити напрямок розробки пласту. Однак, уже через кілька днів до печери почали навідуватись шахтарі, намагаючись винести і продати диво-кристали. Тож керівництво копальні прийняло рішення закрити печеру сталевими ворітьми. І навіть цей захід не зупинив мародерства. Згодом трапився прикрий випадок, коли один із гірників намагаючись зробити підкоп і викрасти кристали, задихнувся у виритому тунелі.

Кристали утворені ангідритом сульфату кальцію утворюють природний мінерал селеніт. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca
Кристали утворені ангідритом сульфату кальцію утворюють природний мінерал селеніт. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca

“Печера Кристалів” знаходиться на глибині близько 300-т метрів під поверхнею землі і являє собою природну порожнину, вимиту гідротермічним потоком. Вона завбільшки зі спортзал – 30 м у довжину і 10 м у висоту. Увесь її простір заповнений кількома велетенськими променистими кристалами природного мінералу селеніту, утвореного ангідридом сульфату кальцію, простіше кажучи – гіпсу. Низ або підлога печери встелена ідеально припасованими природою один до іншого блоками селеніту, з яких, у буквальному розумінні, стирчать велетенські кристали. Найбільший кристал, що був виявлений вченими у печері, досягає 11 м завдовжки, 4 м завтовшки та вагою близько 56 тон! Для роботи у печері вченим необхідні захисні костюми та кисневі маски, оскільки температура повітря становить близько 50°С, а вологість – 90-100%. За таких умов працювати дуже складно, існує небезпека обпалення слизових оболонок носоглотки та легень, втрати свідомості і без належної допомоги навіть смерті, що й трапилось із нещасним гірником, котрий намагався зробити підкоп.

Вчені проводять необхідні для опису печери заміри. Джерело ілюстрації: http://www.discoverychannel.ca
Вчені проводять необхідні для опису печери заміри. Джерело ілюстрації: http://www.discoverychannel.ca

Вчені вважають, що “Печера Кристалів” виникла як сліпе відгалуження гідротермального потоку, що підіймався із земних надр. Він вимив порожнину, яка заповнилась сильно мінералізованою водою. Приблизно 500 тисяч років тому, надходження свіжої води у печеру припинилось і розпочались процеси кристалізації селеніту із розчину. Температура впродовж цього часу зберігалась на постійному рівні близько 58°С, що забезпечило стабільний і безперервний ріст кристалів, які й досягли велетенських розмірів. Слід сказати, що у 1910 році, у цій же місцевості й за аналогічних обставин, 100-ми метрами вище, була відкрита “Печера Мечів”, проте селенітові кристали, знайдені в ній, досягали лише метрових розмірів. Вважається, що вони перестали рости через швидке охолодження водного розчину. Дехто з ґеологів припускає, що на більших глибинах існують печери із набагато більшими кристалами.

Для безпеки роботи у печері необхіден захистний спецодяг. Джерело ілюстрації:  http://www.stormchaser.ca
Для безпеки роботи у печері необхіден захисний спецодяг. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca

Гідротермальні джерела не є дивиною для Мексики та США, адже все тихоокеанське узбережжя Північної Америки є сейсмічно активним реґіоном, де час до часу трапляються землетруси та активно вивергаються вулкани. Горотворення тут розпочались 26 мільйонів років тому, коли ці території були морським дном, і, до слова, триває й по нині. Ґрунтові води, проникаючи у надра по розломах та лавових каналах, нагріваються від розміщеної на глибині 3-5 км під горами гарячої лави. Перенагріта вода, безперервно рухаючись, вимиває порожнини і канали, розчиняючи м’які гіпсові та вапнякові породи, подекуди вивергаючись на поверхню у вигляді ґейзерів або грязьових вулканів.

admin Written by:

13 Comments

  1. Анна
    Лютий 13, 2010
    Reply

    Нічого собі!!! Якби не фото, я б ніколи не повірила, що таке справді може існувати! Дуже дякую за цікавий матеріал!

  2. Лютий 14, 2010
    Reply

    Прошу дуже, Пані Анно. Канал “Відкриття” (Discovery) навіть зняв цілий фільм про це чудо природи. Як на мене, то гірники, відпомповуванням води із копальні, перервали процес утворення селенітово-гіпсового пласту у земних надрах. Однак, ніхто нічого подібного досі не відкривав, і це справді вражаюче.

  3. AS
    Лютий 16, 2010
    Reply

    Я спершу подумав, що то кадр з якогось науково-фантастичного кіна)

  4. Лютий 16, 2010
    Reply

    Пане AS, природа, на правду, набагато різноманітніша, а ніж людська фантазія 🙂 !

  5. Amy
    Березень 14, 2010
    Reply

    обожнюю геологію. ніколи не думала, що кристали можуть досягати таких розмірів – це справді вражає.
    дякую за статтю!

  6. Березень 14, 2010
    Reply

    Пані Amy, гадаю, багато хто, а до недавнього часу і я також, нездогадуються про можливість утворення велетенських кристалів. Людство ще багаточого незнає, тому й існує наука, яка відкриває таємниці.

  7. Maria
    Жовтень 19, 2010
    Reply

    Слово \захисний\ пишеться без букви \т\ (помилка у пыдписі до фото).

  8. Жовтень 19, 2010
    Reply

    Дякую, пані Maria, за Вашу пильність. Помилку виправив.

  9. Грудень 9, 2010
    Reply

    Ще один доказ на скільки Природа унікальна та багатогранна… її краса просто шокує.
    Для мене, як для студента-геолога та ще й спелеолога, було надзвичайно цікаво прочитати цю статтю 🙂
    Проте, не дуже правильно називати цю печеру найбільш недоступним місцем на Землі навіть незважаючи на високу температуру. Серед спелеологів одним із самих тяжкодоступних місць вважається дно печери “Снежная” що на Кавказі. Це так, до слова 🙂

  10. Грудень 9, 2010
    Reply

    Пане Magnovskyi, справа в тім, що Печера кристалів закрита не лише для відвідувачів, а й для працівників шахти, котра, до слова, працює. Тому вона найбільш недоступною не у зв’язку зі важкодоступністю, а із закритістю…

  11. Грудень 11, 2010
    Reply

    Тобто вона доступна лише для науковців?

Написати відповідь до admin Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

39 − = 37