11 НОВИХ ВИДІВ ССАВЦІВ ОПИСАНО ВПРОДОВЖ 2009 РОКУ

Трубконіс тендітний (Murina gracilis Kuo, Fang, Csorba et Lee, 2009) - новий вид кажанів описаний у 2009 році. Джерело:http://www.biobrisac.uk
Трубконіс тендітний (Murina gracilis Kuo, Fang, Csorba et Lee, 2009) - новий вид кажанів описаний у 2009 році. Джерело:http://www.biobrisac.uk

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

“Станіславівський натураліст” розпочинає цикл публікацій про досягнення біологічної науки за 2009 рік, і так уже склалося традиційно, що саме із переліку нових видів ссавців. Впродовж 2009 року теріологами було описано 11 раніше невідомих видів. На відміну від попереднього – 2008 року, коли було виявлено новий вид дельфінів, цьогорічні знахідки стосуються лише дрібних представників рукокрилих, гризунів тенрекоподібних та комахоїдних.

 

Отож, проаналізувавши провідні світові журнали із теріології та зоології, “Станіславівський натураліст” пропонує узагальнений перелік нововідкритих ссавців. Пальму першості тримає ряд рукокрилих або кажанів (Chiroptera Blumenbach, 1779), який поповнився сімома новими видами з Китаю, Тайваню, Ємену, Перу, Колумбії, Мадаґаскару та Коморських островів. Друге місце займає ряд гризуни (Rodentia Bowdich, 1821) з двома видами із Південної Америки. Третє місце поділяють ряди Тенрекоподібних (Afrosoricida Stanhope, 1998) та Комахоїдних (Insectivora Cuvier, 1817), які збільшились на один вид кожен.

Порівнюючи відкриття 2009 і 2008 років впадає в око значне зростання нових видів у ряді Рукокрилі. Якщо у попередньому році їх було описано лише 4, то на кінець поточного – відкрито аж сім, а от гризунів вдвічі менше – лише 2 види, аналогічно зменшилась кількість й кількість нових видів комахоїдних. Загалом нові види відкриті з-поміж дрібних і дуже дрібних ссавців, що ведуть прихований спосіб життя у печерах, дуплах дерев, норах тощо. Очевидно, що у новому 2010 році більшість із нових видів ссавців буде описана саме із ряду Рукокрилих.

Особливістю більшості нововідкритих видів є їх ґенетична відмінність від найближчих родичів, хоча морфологічно вони можуть бути подібними. Нормою при описі виду в сучасній теріології є проведення сиквенсу мітохондріальної ДНК, зокрема ґену цитохрому-Б, і порівняння результатів із відомими даними найближчих видів.

Підковоніс у польоті. Джерело: http://www.vleermuizen.be
Підковоніс у польоті. Джерело: http://www.vleermuizen.be

Отож нові види:

 

Ряд Рукокрилі (Chiroptera Blumenbach, 1779)

Родина Підковоноси (Rhinolophidae Gray, 1825)

 

Підковоніс ксінанжонґуанський (Rhinolophus xinanzhongguoensis Zhou, Guillén-Servent, Lim, Eger, Wang et Jiang, 2009) – вид кажанів описаний із Південно-Західного Китаю. Цей підковоніс привертає увагу відносно великими розмірами свого тіла, а також формою носового листка, будови щелепного апарату та бакулюму – кістки пеніса, яка наявна у всіх рукокрилих, комахоїдних, нижчих приматів та ластоногих. Проте головна відмінність виду виявлена на ґенетичному рівні – при аналізі нуклеотидної послідовності металовмісного ферменту цитохрому-Б, що дало змогу зоологам віднайти систематичне положення цього підковоноса.

Джерело:Zhou, Z.-M.; Guillén-Servent, A.; Lim, B. K.; Eger, J.L.; Wang, Y.-Z.; Jiang, S.-L. 2009. A New Species from Southwestern China in the Afro-Palearctic Lineage of the Horseshoe Bats (Rhinolophus). Journal of Mammalogy 90 (1): 57-73.

 

Родина Гладконосі кажани (Vespertilionidae Gray, 1821)

 

Трубконіс двоколірний (Murina bicolor Kuo, Fang, Csorba et Lee, 2009), Трубконіс тендітний (Murina gracilis Kuo, Fang, Csorba et Lee, 2009) і Трубконіс прихований (Murina recondita Kuo, Fang, Csorba et Lee, 2009) – три нові види кажанів описані із Тайваню. Види чітко вирізняються за забарвленням і розмірами тіла, будовою щелепного апарату та формами вуха.

Джерело: Kuo, H.-C.; Fang, Y.-P.; Csorba G. & Lee, L.-L. 2009. Three New Species of Murina (Chiroptera: Vespertilionidae) from Taiwan. Journal of Mammalogy 90 (4): 980-991.

 

Родина Вільнохвості кажани (Molossidae Gervais in de Castelnau, 1855)

 

Евмопс Вільсона (Eumops wilsoni Baker, McDonough, Swier, Larsen, Carrera et Ammerman, 2009) – новий вид кажанів відкритий у Еквадорі та Перу. Морологічно данй вид є дрібнішим за його найближчих родичів, проте найголовнішою його відмінністю є особливий каріотип – набір хромосом – 2N = 38, FN = 54, а також відмінності у структурі ґену цитохрому-Б мітохондріальної ДНК.

Джерело: Baker, R.J.; McDonough, M.M.; Swier, V.J.; Larsen, P.A.; Carrera, J.P.; Ammerman, L.K. 2009. New species of bonneted bat, genus Eumops (Chiroptera: Molossidae) from the lowlands of western Ecuador and Peru. Acta Chiropterologica 11 (1): 1-13.

Мініоптери (Miniopterus). Джерело: http://www.capebat.co.za
Довгокрили (Miniopterus). Джерело: http://www.capebat.co.za

Довгокрил Єлени (Miniopterus aelleni Goodman, Maminirina, Weyeneth, Bradman, Christidis, Ruedi et Appleton, 2009) – вид кажанів відкритий у Коморські острови). Вид отримав самостійний статус в результаті ґенетичних досліджень так званого комплексу Miniopterus manavi

Джерело: Goodman, S.M., Maminirina, C.P., Weyeneth, N., Bradman, H.M., Christidis, L., Ruedi, M. & Appleton, B. 2009. The use of molecular and morphological characters to resolve the taxonomic identity of cryptic species: the case of Miniopterus manavi (Chiroptera: Miniopteridae). Zoologica Scripta 38: 339-363.

 

Родина Мишохвості кажани (Rhinopomatidae E. Geoffroy, 1818)

 

Ланцетоніс гадрамаутський (Rhinopoma hadramauticum Benda, Reiter, Al-Jumaily, Nasher et Hulva, 2009) – новий вид кажанів описаний із Південно-Східного Ємену за допомогою ґенетичного аналізу мітохондріальної ДНК, а також морфологічних ознак, якими він відрізняється від близьких видів. Про розповсюдження виду нічого не відомо, окрім типової місцевості у Ємені: Аш Шегер, узбережжя Гадрамаут.

Джерело: Benda, P.; Reiter, A.; Al-Jumaily, M.; Nasher, A.K.; Hulva, P. 2009. A new species of mouse-tailed bat (Chiroptera: Rhinopomatidae: Rhinopoma) from Yemen. Journal of the National Museum (Prague) 177 (6): 53-68.

 

Ряд Гризуни (Rodentia Bowdich, 1821)

Родина Шиншили (Chinchillidae Bennett, 1833)

Віскача гірська перуанська (Lagidium peruanum). Джерело: http://www.forum.zoologist.ru
Віскача гірська перуанська (Lagidium peruanum) - близька родичка Віскачі гірської агуаканської (Lagidium ahuacaense). Джерело: http://www.forum.zoologist.ru

Віскача гірська  агуаканська (Lagidium ahuacaense Ledesma, Werner, Spotorno et Albuja, 2009) – новий вид гірських віскач з Еквадорських Анд. Він морфологічно відмінний від трьох раніше відомих видів віскач за будовою черепа та щелеп. На ґенетичному рівні у нового виду виявлено 14 пар нуклеотидів у ґені цитохрому-Б, які відсутні у трьох інших видів. Автори констатують, що поширення цього виду є дуже обмеженим і він потребує усесторонньої охорони.

Джерело: Ledesma, K.J.; Werner, F.A.; Spotorno, A.E. & Albuja, L.H. 2009. A new species of Mountain Viscacha (Chinchillidae: Lagidium Meyen) from the Ecuadorean Andes. Zootaxa 2126: 41-57.

 

Родина Хом’яки (Cricetidae Fischer von Waldheim, 1817)

 

Абраваяомісовий хом’як Хебеза (Abrawayaomys chebezi Pardiñas, Teta et D’Elía, 2009) – новий вид хом’яків із атлантичних узбережних лісів Арґентини, який відрізняється від єдиного відомого до нині виду роду морфологічними особливостіми й анатомією черепа та щелепного апарату. Автори, на підставі аналізу біометричних параметрів, вказують на приналежність роду до триби Thomasomyini.

Джерело: Pardiñas, U.F.J.; Teta, P. & D’Elía, G. 2009. Taxonomy and distribution of Abrawayaomys (Rodentia: Cricetidae), an Atlantic Forest endemic with the description of a new species. Zootaxa 2128: 39-60.

 

Ряд Тенрекоподібні (Afrosoricida Stanhope, 1998)

Родина Тенреки (Tenrecidae Gray, 1821)

Землерийка-тенрек тавія (Microgale taiva) - один із численних видів тенреків. Джерело: http://www.uaf.edu
Землерийка-тенрек тавія (Microgale taiva) - один із численних видів тенреків. Джерело: http://www.uaf.edu

Землерийка-тенрек великоросла (Microgale grandidieri Olson, Rakotomalala, Hildebrandt, Lanier, Raxworthy et Goodman, 2009) – новий вид тенреків із Центрального та Західного Мадаґаскару. Вид відмежований від сестринського таксону Землерийки-тенрека коротхвостої (M. brevicaudata) на підставі аналізу морфологічних ознак та сиквенсу ДНК. Автори теоретизують над питанням еволюції обох видів у зв’язку з їх ізоляцією у минулому. Вчені пропонують до заповідання сухі тропічні ліси Мадаґаскару, де виявлений новий вид.

Джерело: Olson, L.E.; Rakotomalal, Z.; Hildebrandt, K.B.P.; Lanier, H.C.; Raxworthy, C.J. et Goodman, S.M. 2009. Pylogeography of Microgale brevicaudata (Tenrecidae) and description of a new species from western Madagascar. Journal of Mammalogy 90 (5): 1095–1110.

 

Ряд Комахоїдні (Insectivora Cuvier, 1817)

Родина Мідицеві (Soricidae G. Fischer, 1814)

Мідиця лісова Гова (Sylvisorex howe) -віддалена родичка Мідиця лісова Акабея (Sylvisorex akaibei). Джерело: http://www.llifieldmuseum.org
Мідиця лісова Гова (Sylvisorex howe) -віддалена родичка Мідиця лісова Акабея (Sylvisorex akaibei). Джерело: http://www.llifieldmuseum.org

Мідиця лісова Акабея (Sylvisorex akaibei Mukinzi, Hutterer et Barriere, 2009) – новий вид землерийок із низинних тропічних лісів басейну Конґо. Нова мідиця має короткий хвіст із довгою щетинистою шерстю, а також невеличкі щелепи, подібні за будовою до Мідиці лісової місячної (Sylvisorex lunaris) – ендеміка гірських масивів Альбертового рифту, однак види не є близькими родичами.

Джерело Mukinzi, I.; Hutterer, R. & Barriere, P. 2009. A new species of Sylvisorex (Mammalia: Soricidae) from lowland forests north of Kisangani, Democratic Republic of Congo. Mammalia 73 (2): 130–134.

Такими були відкриття у теріології за 2009 рік. Сподіватимемось, що у натупному році науковцям більше пощастить на нові відкриття, а ми триматимемо руку на пульсі подій.

admin Written by:

5 Comments

  1. Березень 22, 2010
    Reply

    радий бачити такі потужні ресурси і таких креативних колег! можливо, шановних колег зацікавить також повідомлення про новий вид кажанів, описаний минулоріч зі східних теренів України – Eptesicus lobatus:
    http://www.terioshkola.org.ua/ua/library/zag-publ.htm
    Ігор Загороднюк, заступник голови Українського теріологічного товариства НАНУ

  2. Березень 22, 2010
    Reply

    Це вельми цікаво, пане Ігоре! То ж їх було відкрито на 1 більше!!! Ми про це нічого не знали. Можливо, Ви б викроїли маленьку часинку і написали кілька абзаців про цього звіра 😉 . З радістю опублікуємо. А якщо є світлини тої тваринки, то було б просто перфектно!
    Наш емейл: st-naturalist@rambler.ru

Написати відповідь до Станіславівський Натураліст » НОВІ ВИДИ ССАВЦІВ 2010 Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − 8 =