ЧУДОВИСЬКО НА ПРІЗВИСЬКО ЧУДОВИСЬКО

pliosaurus-1.jpg

Ігор ЮРКЕВИЧ й Андрій ГЛОВ’ЯК 

Норвезьким палеонтологам вдалося виявити, на арктичному острові, останки величезного хижого морського ящера епохи динозаврів, якому вони вже встигли дати нехитре прізвисько “the Monster” (“Чудовисько”). Місце останнього притулку Чудовиська у наш час виявилося пов’язаним з норвезьким архіпелагом Шпіцберґен (його норвезька назва Свальбард – Svalbard), який знаходиться за 966 кілометрів від Північного полюсу. Всього в ході двотижневої серпневої експедиції, дослідникам з Музею природничої історії Університету Осло (University of Oslo), вдалося відкопати 28 скелетів морських рептилій, які жили приблизно 150 мільйонів років назад і добре “законсервувалися” в шарах чорного сланцю. Це стародавнє кладовище, в часи юрського періоду, – приблизно, 200-145 мільйонів років тому, було покрите водою.

До законних “трофеїв” зараховані скелети 6-и Іхтіозаврів (Ichtyosaurus) і 21-го Плезіозавра (Plesiosaur), серед них можуть опинитися і раніше невідомі ученим види тварин. Але найціннішою знахідкою визнаний 10-метровий Пліозавр (Pliosaurus), якого ще не вдалося до кінця відкопати, проте, його вже вважають знахідкою з найкраще збереженим скелетом. Цього Чудовиська, з великої букви, відносять до представників надродини Пліозаврія – найнебезпечніших хижаків того часу, коли океани, взагалі, рясніли вельми крупними хижими рептиліями. “Це був свого роду тиранозавр океану, – говорить Йорн Хурум, керівник норвезькою експедицією – він міг з’їсти все… Ми практично упевнені в тому, що скелет зберігся повністю. Голову ми вже викопали, і бачимо ще близько шести метрів хребта, ну а решта частина, поки прихована породою”. Один лише череп Чудовиська має довжину 2,1 метри (а ось голова у тиранозавра була, все-таки, на півметра меншою). Потрібно пояснити, що Плезіозаври відрізнялися довгими шиями і крупними плавниками, а ось споріднені їм Пліозаври мали короткі шиї і масивні щелепи, які могли б підняти автомобіль, а потім перекусити його навпіл. Їх останки знайдені у відкладеннях пізньої юрської епохи і крейдяного періоду на всіх континентах Землі. Іхтіозаври ж, за своїм зовнішнім виглядом, нагадували нинішніх дельфінів, проте їх хвіст розташовувався не в горизонтальній, а у вертикальній площині. Більшість Іхтіозаврів не перевищували 4-6 метрів в довжину, але деякі представники досягли і 23 метрів. Мрією палеонтологів залишається виявлення вагітної самки Плезіозавра або Пліозавра. При цьому не виключається також і знахідка яєць усередині якого-небудь “Монстра”. В усякому разі, до цих пір невідомо, чи були ці істоти живородними, або ж виходили на сушу, щоб відкласти яйця – подібно до сучасних морських черепах. Ну, і знову ж таки, маючи в своєму розпорядженні останки як молодого, так і дорослого Плезіозавра, можна буде робити обґрунтовані висновки відносно того, як ці рептилії росли і досягали зрілості. Кожен новий екземпляр, вже вивченого виду, так чи інакше, дозволяє поглибити наші знання в цій області.

Норвезькі дослідники планують повернутися до арктичних розкопок цього літа – тоді і буде остаточно відкопане Чудовисько і деякі інші “цікаві екземпляри”…

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 8 = 16